З наближенням терміну дії останнього ядерного договору між США і Росією, який сплив опівночі в середу, Росія попередила, що вона «більше не пов’язана» жодними своїми колишніми ядерними зобов’язаннями.
Новий договір СНО підписали в 2010 році тодішні президенти США і Росії Барак Обама і Дмитрій Медведєв. У вересні минулого року, за повідомленнями, російський президент Владімір Путін запропонував продовжити договір, але президент США Дональд Трамп не відповів на цю пропозицію.
«Ми вважаємо, що сторони нового договору СНО більше не пов’язані жодними зобов’язаннями чи симетричними деклараціями в контексті договору», – заявило в середу міністерство закордонних справ Росії, якого цитує AFP.
Найважливіше положення договору обмежувало для США і Росії кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1 550, розгорнутих ракет наземного, повітряного або підводного базування до 700 і пускових установок до 800. У 2023 році, на знак протесту проти підтримки України тодішнім президентом США Джо Байденом, Москва припинила виконувати вимоги щодо інспекцій, які гарантували, що жодна зі сторін не порушить це зобов’язання.
Однак до півночі середи Росія заявляла, що вважає себе зобов’язаною виконувати умови договору. За даними Reuters, у середу Кремль назвав рішення США не продовжувати договір «помилковим і прикрим», додавши, що він «відкритий для дипломатії з питань ядерної безпеки, але рішуче протистоятиме будь-яким новим загрозам».
Термін дії договору сплив того самого дня, коли Трамп і Путін провели телефонні переговори з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Лідери США і Росії описали свої розмови з Сі в схвальних тонах, але Тайвань, який Китай вважає частиною своєї території і який він неодноразово погрожував анексувати, залишається каменем спотикання в американо-китайських відносинах.
До того ж, є побоювання, що Китай проводить швидке нарощування власного ядерного потенціалу. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році, кількість китайських ядерних боєголовок становила 500, що на 90 більше, ніж у 2023 році.
28 січня Китай закликав Вашингтон і Москву до «подальшого скорочення» їхніх ядерних арсеналів як попередню умову для своєї участі в потенційних переговорах про роззброєння, до яких закликав Трамп.