У четвер президент США Дональд Трамп закликав укласти новий ядерний договір з Росією, оскільки термін дії чинного сплив, і це викликало побоювання щодо нової глобальної гонки озброєнь.
Адміністрація Трампа неодноразово наполягала на включенні в новий договір Китаю, ядерний арсенал якого збільшується, але все ще значно менший за арсенали Росії та США, проте Пекін публічно відмовився.
Трамп переважно мовчав щодо закликів Росії продовжити дію договору СНО-3 2010 року, який наклав обмеження на дві найбільші ядерні держави після десятиліть угод часів Холодної війни.
Але за кілька годин після закінчення терміну дії договору Трамп заявив, що договір, підписаний його попередником Бараком Обамою і продовжений Джо Байденом, був «погано узгоджений» і «грубо порушується».
«Наші експерти з ядерної зброї повинні працювати над новим, вдосконаленим і модернізованим договором, який буде діяти протягом тривалого часу», – написав він на своїй платформі Truth Social.
На запитання, чи домовилися Вашингтон і Москва дотримуватися умов договору СНО, термін дії якого сплив, поки тривають переговори про новий, речниця Білого дому Керолайн Левітт відповіла: «Наскільки мені відомо, ні».
Росія відмовилася від інспекцій за новим договором СНО через погіршення відносин з адміністрацією Байдена.
У середу вона заявила, що більше не вважає себе зобов’язаною дотримуватися кількості ядерних боєголовок через закінчення терміну дії нового договору СНО.
Попри тупикову ситуацію з новим договором СНО, Трамп з ентузіазмом відновив дипломатичні відносини з Росією і в серпні минулого року запросив Путіна до Аляски.
У четвер США оголосили, що відновлюють військовий діалог з Росією після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі щодо війни в Україні.
«Необмежена ядерна конкуренція»
Активісти попередили, що закінчення договору СНО може спровокувати глобальну гонку озброєнь, і закликали ядерні держави розпочати переговори.
У четвер група колишніх високопосадовців з контролю над озброєннями з усього світу видала спільну заяву, в якій закликала США і Росію домовитися про перший крок – продовження дотримання обмежень нового договору СНО.
Закінчення дії нового договору СНО «зменшить ядерну стабільність і передбачуваність, загрожуватиме глобальній безпеці та збільшить ризик нової ери необмеженої ядерної конкуренції», – написали вони.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що ядерні договори між США і Росією після більш ніж півстоліття перебувають у «критичному моменті».
«Цей розпад десятиліть досягнень не міг статися в гірший час – ризик використання ядерної зброї є найвищим за останні десятиліття», – сказав Гутерріш після того, як на початку війни в Україні Росія стала погрожувати застосуванням тактичної ядерної зброї.
Представник НАТО, який висловився на умовах анонімності, закликав до «стриманості та відповідальності» і заявив, що військовий альянс під керівництвом США «продовжуватиме вживати необхідних заходів» для забезпечення своєї оборони. Він засудив «безвідповідальну ядерну риторику Росії».
Китай відкидає тиск
У середу держсекретар США Марко Рубіо заявив, що контроль над ядерними озброєннями «неможливий» без участі Китаю.
Наступного дня міністерство закордонних справ Китаю висловило жаль з приводу припинення дії нового договору СНО, але заявило, що Пекін «на даному етапі не братиме участі в переговорах про ядерне роззброєння».
«Ядерний потенціал Китаю має зовсім інший масштаб, ніж ядерний потенціал США і Росії», – заявив на прес-конференції речник міністерства закордонних справ Лін Цзянь.
Росія і США разом володіють понад 80% ядерних боєголовок у світі.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, ядерний арсенал Китаю зростає швидше, ніж у будь-якої іншої країни – приблизно на 100 нових боєголовок на рік з 2023 року.
За оцінками інституту, Китай має щонайменше 600 ядерних боєголовок, що значно менше, ніж 800, на які були обмежені Росія і США за новою угодою СНО.
Франція і Велика Британія, союзники США, пов’язані договором, разом мають ще 100 боєголовок.
Дерил Кімболл, виконавчий директор Асоціації контролю над озброєннями, яка попереджає про ядерні ризики, погодився, що Китай повинен брати участь у переговорах.
Але «немає жодних ознак того, що з моменту повернення до влади в 2025 році Трамп чи його команда знайшли час, щоб запропонувати Китаю переговори про зменшення ризиків або контроль над озброєннями», – сказав Кімболл.