У 2025 році структура міжнародної підтримки України зазнала кардинальних змін. Європейські країни взяли на себе основний тягар забезпечення оборони та бюджету Києва, компенсувавши майже повну зупинку допомоги від Сполучених Штатів.
Завдяки цьому загальний обсяг підтримки залишився стабільним порівняно з попередніми роками.
Про це свідчать оновлені дані Ukraine Support Tracker та аналітична записка Kiel Policy Brief, підготовлені Кільським інститутом світової економіки.
Як Європа компенсує Україні відсутність допомоги від США
Згідно зі звітом, у 2025 році допомога з боку США обвалилася на рекордні 99% порівняно із середніми показниками 2022-2024 років. Якщо раніше Вашингтон щороку виділяв у середньому 17,3 млрд євро військової та 13,3 млрд євро фінансової/гуманітарної допомоги, то у 2025-му було зафіксовано лише один військовий пакет вартістю 0,4 млрд євро.
Жодних нових фінансових чи гуманітарних зобов’язань США не надали.
Цю прогалину закрила Європа, яка різко збільшила свої асигнування: на 67% зросла військова допомога та на 59% − фінансова й гуманітарна (порівняно з середнім рівнем 2022–2024 років). У підсумку загальні військові асигнування виявилися лише на 4% нижчими за рівень 2022 року.
Інституції Євросоюзу почали відігравати домінантну роль у фінансовій підтримці. Якщо у 2022 році вони покривали 50% витрат європейських донорів, то у 2025-му ця частка сягнула 89%.
Цьому сприяли запуск програми Ukraine Facility (34,5 млрд євро до кінця року) та кредитного механізму ERA на 18,1 млрд євро (за рахунок заморожених активів РФ). Також погоджено новий Ukraine Support Loan на 90 млрд євро.
Країни Північної Європи витрачають рекордні відсотки ВВП на ЗСУ
Змінилася і географія військових донорів усередині Європи. Частка Східної Європи впала з 17% (2022) до 2% (2025), Південної − з 7% до 3%. Натомість Північна Європа наростила свою частку до 36%, а Західна Європа забезпечила левову частку − 62% військових асигнувань. Лідерами допомоги у 2025 році стали:
-
Німеччина (9 млрд євро);
-
Велика Британія (5,4 млрд євро);
-
Швеція (3,7 млрд євро);
-
Норвегія (3,6 млрд євро);
-
Данія (2,6 млрд євро). При цьому скандинавські країни виділили на оборону України понад 0,6% власного ВВП.
Важливим кроком стало створення механізму НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirement List). Через нього 24 країни-донори закупили у США озброєння для України на 3,7 млрд євро. Це дозволило профінансувати 75% поставок ракет до Patriot та 90% ракет до інших систем ППО.
Також стрімко зростають прямі закупівлі в українського ОПК: їхня частка у загальному обсязі допомоги зросла з 4% наприкінці 2024 року до 22% у другій половині 2025-го. Цей тренд посилиться у 2026 році завдяки новому фонду ЄС, де 60 млрд євро з 90 млрд передбачено саме на підтримку української оборонки.
Рютте закликав ЄС дозволити закупівлю зброї США за кредитні 90 млрд євро
Раніше генсек НАТО Марк Рютте закликав Євросоюз забезпечити гнучкість у використанні нового кредиту на 90 млрд євро для України.
Хоча пріоритетом є європейський та український ВПК, Рютте наголосив на важливості закупівель американського озброєння через програму PURL.
Він застеріг від надмірних обмежень «купуй в ЄС», оскільки оперативне постачання критичного обладнання зі США наразі не має альтернатив.