Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає атаку на іранські військові об’єкти правильним рішенням, однак визнав можливі ризики для української оборони, повідомляє Corriere della Sera.
Конфлікт на Близькому Сході: наслідки для України
«Атака на іранські військові цілі, я вважаю, було хорошим рішенням. Іранці виробляють купу зброї для Росії, особливо дрони та ракети, хоча зараз я вірю, що вони більше не зможуть цього зробити і, можливо, росіяни озброять їх самі», — сказав Зеленський.
Водночас він наголосив, що Україна може зіткнутися з труднощами у пошуку ракет для захисту неба, зокрема до систем Patriot.
«Ми можемо зіткнутися з труднощами у пошуку ракет і зброї для захисту нашого повітряного простору. Американці та їхні союзники на Близькому Сході можуть потребувати їх для оборони, наприклад, ракет Patriot.
Ми використовуємо програму PURL, щоб купувати американську зброю за європейські кошти: можливо, американці будуть її потребувати, як і минулого року», — зазначив президент.
Очільник держави нагадав, що під час 12-денної війни у червні 2025 року графіки постачання ракет Україні сповільнилися.
Раніше Зеленський заявляв, що ситуація на Близькому Сході не вплинула на постачання американського озброєння Україні в межах ініціативи PURL, зокрема ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.
Союзництво Росії та Ірану - міжнародне право
Зеленський назвав Владіміра Путіна слабким союзником Ірану.
«Він говорить, але не діє, демонструючи, що є слабким союзником іранців. Як, втім, і був для Сирії Башара Асада: в кінці кінців він лише надав йому притулок у Росії».
На запитання щодо міжнародного права він зазначив, що ситуація з Іраном відрізняється від вторгнення Росії в Україну.
«Ні, я так не вважаю, тому що це два різні сценарії. Зараз атакують режим, який хоче створити атомну бомбу. Натомість Україна була вторгнута наземними військами: протягом 12 років Росія намагається окупувати нас силою.
В іранському сценарії я бачу скоріше серйозну проблему з продовженням війни. Якщо вони не будуть розмовляти, кількість загиблих цивільних осіб буде зростати: це суспільство, розділене між прихильниками і противниками режиму».
Переговори між Україною та Росією
Зеленський повідомив, що підготовка до наступної тристоронньої зустрічі з американцями триває, і вона може відбутися 5 або 6 березня.
«Можливо, це буде не в Абу-Дабі. Я б вважав за краще, щоб це було в Женеві або в будь-якому іншому місті Європи, тому що війна відбувається на нашому континенті. Якщо Росія хоче нейтральне місце, то підійдуть Австрія, Ватикан або Туреччина. Сподіваємося, що відбудеться новий обмін полоненими».
Президент також наголосив, що Україна готова ділитися досвідом у сфері боротьби з безпілотниками із союзниками.
Ситуація на Близькому Сході: що відомо
28 лютого Ізраїль завдав удару по Ірану. У центрі Тегерана пролунало кілька потужних вибухів.
Згодом американський президент Дональд Трамп підтвердив, що Штати залучені до атаки на Іран.
Стало відомо, що ізраїльські удари по Ірану були спрямовані проти верховного лідера країни Алі Хаменеї та президента Масуда Пезешкіана. Алі Хаменеї загинув уранці 28 лютого внаслідок атаки Ізраїлю.
У відповідь на атаку США та Ізраїлю Іран запустив дрони та ракети по Ізраїлю та кількох державах Перської затоки. Загинула жінка та щонайменше 20 людей - поранені, повідомляє The Times of Israel.
1 березня іранське державне телебачення підтвердило загибель міністра оборони й начальника Генерального штабу країни.
Невдовзі Іран випустив дві ракети в напрямку Кіпру, де Велика Британія має військові бази.
Військово-морська база Франції в Об’єднаних Арабських Еміратах зазнала незначних ушкоджень унаслідок атаки дрона на порт Абу-Дабі.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль чітко дав зрозуміти, що Бундесвер не долучатиметься до спільних військових операцій США та Ізраїлю, спрямованих проти Ірану.
Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс не буде брати участь у воєнній операції, але європейські країни повністю підтримують дії Вашингтону в Ірані.