Криза на Близькому Сході може ще більше зблизити Китай із Росією, оскільки Пекін стикається з ризиком втрати дешевих поставок іранської нафти та тривалими потрясіннями на світових енергетичних ринках.
Про це повідомляє агентство Financial Times.
Співпраця Росії та Китаю
Китай є найбільшим у світі імпортером нафти та газу. За даними видання, близько 13% імпорту сирої нафти Китай отримує з Ірану.
Крім того, третина китайського імпорту нафти і близько 25% імпорту газу проходять через Ормузьку протоку. Після ударів США та Ізраїлю по Ірану рух у цьому стратегічному морському коридорі майже зупинився.
На тлі розширення конфлікту Пекін стикається з серйозним випробуванням своєї стратегії економічної та енергетичної безпеки.
За словами експертів і представників енергетичної галузі, уряд лідера КНР Сі Цзіньпіна може насамперед спробувати поглибити зв’язки з Росією, попри ризики надмірної залежності від Москви.
Росія вже є найбільшим постачальником сирої нафти до Китаю, на неї припадає близько 20% імпорту.
“Поглиблення енергетичних зв’язків із Росією буде одним із головних висновків цієї кризи — і щодо нафти, і щодо газу”, — сказав Ніл Беверідж, керівник досліджень енергетики Китаю в Bernstein у Гонконзі.
Експерт також зазначив, що тривала нестабільність в Ірані може ще більше зміцнити союз Москви та Пекіна.
Конфлікт на Близькому Сході — позиція Китаю
Міністерство закордонних справ Китаю засудило удари США та Ізраїлю по Ірану та закликало сторони до деескалації.
У заяві наголошується на необхідності гарантувати безпеку Ормузької протоки.
“Китай вживатиме необхідних заходів, щоб захистити власну енергетичну безпеку”, — заявили в МЗС.
Протягом багатьох років Китай купував значні обсяги іранської нафти, що допомагало Тегерану частково обходити міжнародні санкції.
Незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як «чайники», часто купували нафту зі знижкою, яку перевантажували та перепозначали як «малайзійську змішану нафту», щоб обходити санкції США.
Раніше ми писали, що у понеділок ціни на нафту зросли на 9% після того, як іранські удари у відповідь на бомбардування Ізраїлем і США.
Ситуація на Близькому Сході: що відомо
28 лютого Ізраїль завдав удару по Ірану. У центрі Тегерана пролунало кілька потужних вибухів.
Згодом американський президент Дональд Трамп підтвердив, що Штати залучені до атаки на Іран.
Стало відомо, що ізраїльські удари по Ірану були спрямовані проти верховного лідера країни Алі Хаменеї та президента Масуда Пезешкіана. Алі Хаменеї загинув уранці 28 лютого внаслідок атаки Ізраїлю.
У відповідь на атаку США та Ізраїлю Іран запустив дрони та ракети по Ізраїлю та кількох державах Перської затоки. Загинула жінка та щонайменше 20 людей - поранені, повідомляє The Times of Israel.
1 березня іранське державне телебачення підтвердило загибель міністра оборони й начальника Генерального штабу країни.
Невдовзі Іран випустив дві ракети в напрямку Кіпру, де Велика Британія має військові бази.
Військово-морська база Франції в Об’єднаних Арабських Еміратах зазнала незначних ушкоджень унаслідок атаки дрона на порт Абу-Дабі.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль чітко дав зрозуміти, що Бундесвер не долучатиметься до спільних військових операцій США та Ізраїлю, спрямованих проти Ірану.
Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс не буде брати участь у воєнній операції, але європейські країни повністю підтримують дії Вашингтону в Ірані.