Що не так з Віткоффом? Спитаєте ви. Ось що можна на це відповісти

Стефан Коршак – військовий кореспондент Kyiv Post – ділиться своїм поглядом на останні події війни в Україні. Цього разу про скандальне інтерв’ю Віткоффа Такеру Карлсону.

Як ми й очікували, Німеччина стала на шлях значних, історичних змін і вирішила переозброїтись і стати рушієм європейської військової незалежності.

Україна отримає частину цього безпосередньо, але справжнє значення полягає в тому, що європейська структура безпеки, яка була створена після Другої світової війни, перебуває в передсмертній агонії. Навіть якщо Сполучені Штати змінять свою позицію щодо Європи і Росії, я не бачу майбутнього, в якому Америка не стане маргінальним гравцем у європейській обороні.

Так само це може стати початком переходу Європи до статусу повноцінної глобальної потуги, нарівні з Китаєм чи США.

Як це вже давно відбувається в європейській геополітиці, все зведеться до того, наскільки комфортно решті Європи буде жити поруч із надзвичайно добре озброєною Німеччиною. Знову ж таки.

Цей огляд почну з деяких коментарів головного переговірника адміністрації Трампа з Росією щодо угоди про припинення вогню, магната нерухомості на ім’я Стів Віткофф.

І ми повинні повірити, що цей хлопець розумний? Хіба він не знає, що людям усе видно?

Як багато хто з вас помітив, у переговорах із Росією і Україною адміністрація Трампа відсунула держсекретаря Марко Рубіо на задній план.

Минулого тижня Білий дім відкрито понизив у посаді ще одного учасника переговорного процесу, колишнього генерал-лейтенанта США на ім’я Кіт Келлоґґ.

Замість нього команда Трампа віддала роль провідного переговірника Стіву Віткоффу – нью-йоркському магнату з нерухомості, який має привабливий імідж благодійника.

Минулого тижня Віткофф годинами спілкувався з Владіміром Путіним як особистий представник Трампа на переговорах про припинення вогню.

У Білому домі кажуть, що Віткофф є досвідченим переговірником і людиною з унікальним умінням домовлятися. В інтернеті я знайшов інформацію про його статки – вони становлять близько 150 мільйонів доларів.

То що це за один? Він народився в Нью-Йорку в 1957 році, його батько був успішним виробником жіночого одягу. Іншими словами, його родовід давній, але не грошовитий. Він вступив до дорогого університету Хосфра на Лонг-Айленді, отримав ступінь доктора права і зайнявся юридичною практикою у сфері комерційної нерухомості.

У 1990-х роках Віткофф почав скуповувати офісні будівлі в районі Нью-Йорка. Очевидно, розкрутитися йому допомогла велика фінансова криза в Нью-Йорку, яка спричинила банкрутства і викинула на ринок багато здешевленої нерухомості, яку він і придбав. Портфель Віткоффа невпинно розширювався, і до 2021 року його сімейний бізнес володів близько 70 об’єктами нерухомості – готелями, багатоквартирними будинками та офісними будівлями в Нью-Йорку, Маямі та Лас-Вегасі.

Він познайомився з Трампом у 1980-х роках, коли був юристом у його угоді з нерухомості, і є його давнім приятелем по гольфу. Його знають як  ризикованого бізнесмена, який вкладає багато власних грошей у проєкти забудови, замість того, щоб залишатися консервативним і інвестувати тільки там, де капітал надають банки.

На його веб-сайті вказано, що він має кілька об’єктів нерухомості за кордоном, але окрім Лондона, я не можу дізнатися, де саме. Він не знає іноземних мов і має невеликий досвід роботи за кордоном, але для американців високого класу Лондон не є закордоном.

Тим не менш, він є головною людиною Трампа на переговорах між Росією та Україною, а отже, єдиною людиною, яка зараз несе найбільшу відповідальність за припинення найбільшої війни з часів Другої світової.

В інтерв’ю Такеру Карлсону Віткофф так відповів на його запитання про те, як він бачить завершення російсько-української війни:

«Перш за все, я думаю, що найбільшою проблемою в цьому конфлікті є ці так звані чотири регіони – Донбас, Крим. Ви знаєте назви – Луганськ і ще два інших. Вони російськомовні. Були референдуми, де переважна більшість людей проголосувала за те, щоб бути під російським правлінням. Я думаю, що це ключове питання в конфлікті. Тож це перше. Коли це буде вирішено? – Ми ведемо дуже, дуже позитивні розмови... Питання в тому, чи визнає світ ці території російськими, чи закінчиться все це тим, що Зеленський зможе вижити політично, якщо визнає це».

В інтерв’ю Карлсона також є місце, де Віткофф стверджує, що, на його думку, Путін молився за Трампа після того, як у того стріляли, і що Путін – загалом то хороша людина, а не противник. Але я вас пожалію.

Таке твердження базується на брехні та неправді. Людину, яка каже таке, потрібно відлучити від будь-якого зв’язку з урядом США в будь-якій ролі. Не кажучи вже про те, щоб бути відповідальним за переговори між найбільшою та другою за величиною ядерними державами світу.

Річ у тім, що Віткофф зараз головний переговорник США щодо російсько-української війни, він той, хто від імені Сполучених Штатів говорить безпосередньо з Владіміром Путіним. Це офіційна позиція США.

По суті, Віткофф відкрито заявляє, що Сполучені Штати підтримують російську позицію. І це навіть не приховується. Така позиція напряму ворожа до України та української національної безпеки. Річ у тім, що вже стало очевидно, Сполучені Штати не здатні змусити Україну піти на значні поступки.

Зрештою, Росія розпочала війну і втратила 900 000 своїх громадян убитими або пораненими в спробі домогтися від України поступок. Погляньте, чим це все закінчилося.

Якщо Віткофф і Трамп не відмовляться від своєї позиції, будь-хто, хто думає, що переговори про припинення вогню можуть принести результати – дурень. Я не сумніваюся, що він (Віткофф - ред.) розумна людина, але публічно, вибачте, він говорить як дурень.

Росіянам подобається все, що Віткофф сказав Карлсону. Це просто констатація факту, що він слово в слово повторив кремлівські наративи щодо України. Але українці та європейці не захочуть мати з цим нічого спільного. А без українців та європейців не буде мирної угоди.

По пунктах:

  • Віткофф сказав, що велика проблема – українська територія. Це не так!
    Проблема в тому, що Росія вторглася на суверенну українську територію, вчинивши нічим не неспровокований акт агресії. Російські претензії на українську територію є нелегітимними, і навіть якщо команда Трампа вирішить вдавати, що це не так, демократична Європа підтримає Україну, як і більшість країн світу. Припущення Віткоффа тут полягає в тому, що Україна самотня в боротьбі з Росією. Це абсурд.
  • Віткофф каже, що українські території, які хоче Росія, всі російськомовні. Це не так!
    Вони переважно російськомовні, і, звичайно, там, куди вторглася Росія, триває державна кампанія з витіснення інших мов. Однак, по-перше, там є і майже завжди були острівці етнічних меншин, особливо татар, українців, греків та вірмен. Але, по-друге, що набагато важливіше, підтримка Росії в цих регіонах майже прямо пов’язана з рівнем освіти та залежністю від державних субсидій. Чим бідніша людина або чим більше людина живе за рахунок держави (будь то пенсія або якісь олігархічні домовленості), тим більше людина любить Росію.
  • Віткофф каже, що на чотирьох територіях, які хоче Росія, відбулися референдуми про приєднання до Росії, що люди переважно підтримали. Це не так!
    Голосування, про які говорить Віткофф, відбувалися під дулами автоматів, які тримали російські солдати або місцеві бойовики, озброєні, оплачені та розгорнуті російською державою.

Це шокує – і мої постійні читачі знають, що я майже ніколи не використовую емоційні терміни, як цей, – що американський чиновник публічно стверджує протилежне.

Це епічна брехня на рівні “Рабам справді подобалося рабство” або “У японців були дуже вагомі причини бомбити Перл-Харбор” або “Це поляки напали на німців, щоб розпочати Другу світову війну”. Мільйони людей бачили реальність, яка полягала в зміні режиму, наказаній і здійсненій Кремлем, із застосуванням військової сили, в українських регіонах Криму та Донбасу. Я один із очевидців.

  • Віткофф каже, що у нього були “дуже, дуже позитивні розмови” про вирішення територіального питання. Це абсурд!
    Жодна зі сторін не зрушила ані на міліметр за десять, порахуйте, десять років, щоб покласти край цій територіальній суперечці. Це вже територіальна суперечка, подібна до проблем Ізраїлю, Сирії, Йорданії та палестинців. Київ і Москва чітко дали зрозуміти, що їхній пріоритет – не припинення вогню, а підрив об’єктів у країнах один одного далекобійними ударами.

Найпозитивнішим визначенням того, що наговорив Віткофф, може бути твердження - Віткофф порушив тему території, і тепер він офіційно знає, що українська та російська позиції діаметрально протилежні та були такими протягом десятиліття.

За цим визначенням, підняти футбольний м’яч і сказати Лоуренсу Тейлору (на фото нижче), що ви зараз пробіжите повз нього з цим м’ячем, також було б “дуже, дуже позитивною розмовою”.

Передруковано з блогу спеціального військового кореспондента Kyiv Post Стефана Коршака. Оригінал англійською тут.

Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.