ПОЯСНЕННЯ: Чи була домовленість між Україною і Росією про припинення вогню по енергетиці?

Так, ні, можливо – видається, що Київ і Москва домовились, але на різних умовах і без жодного механізму виконання такої угоди.

Україна і Росія технічно домовилися про припинення вогню по об’єктах енергетичної інфраструктури одна одної, але на практиці не було досягнуто жодної домовленості.

Вони також нібито домовилися про припинення вогню на Чорному морі, але пізніше Москва зажадала додаткових умов, таких як скасування конкретних санкцій, які не були узгоджені, як зазначено в попередньому аналізі Kyiv Post.

Що ж тоді означає енергетичне перемир’я?

Американська версія

Якщо коротко, то США вважали, що вони досягли домовленості окремо з Україною та Росією про «розробку заходів з імплементації» припинення вогню по об’єктах енергетичної інфраструктури.

Після переговорів на високому рівні між США та Україною і, окремо, між США та Росією, які відбулися в Саудівській Аравії 23-25 березня, Білий дім опублікував дві заяви, в яких йшлося про те, що сторони домовилися про припинення вогню, але без узгодженого формулювання.

«Сполучені Штати і Україна домовилися розробити заходи для реалізації домовленості президента [Дональда] Трампа і президента [Володимира] Зеленського про заборону ударів по енергетичних об’єктах Росії та України»,  – йдеться у версії, що описує узгоджений з Україною результат.

«Сполучені Штати і Росія домовилися розробити заходи для реалізації домовленості президента Трампа і президента [Владіміра] Путіна про заборону ударів по енергетичних об’єктах Росії та України», – йдеться у версії, де викладена узгоджена з Росією домовленість.

Іншими словами, сторони домовилися про заборону ударів по енергетичних об’єктах у принципі, але треба було опрацювати механізм реалізації режиму припинення вогню, стверджують у Білому домі.

Україна і Росія також нібито надали перелік об’єктів, які мають бути захищені, хоча вони, як виглядає, відрізняються.

Російська версія

25 березня Кремль в односторонньому порядку заявив, що «перемир’я» діє з  18 березня – того дня, коли Трамп поговорив по телефону з Путіним про припинення вогню.

В оголошеному мораторії Росія взяла під захист наступні об’єкти:

  • нафтопереробні заводи
  • нафто- і газопроводи та сховища, в тому числі насосні станції
  • Інфраструктура виробництва та передачі електроенергії, в тому числі електростанції, підстанції, трансформатори та розподільчі об’єкти
  • Атомні електростанції
  • гідроелектростанції

«Тимчасовий мораторій діятиме протягом 30 днів, починаючи з 18 березня 2025 року, і може бути продовжений за взаємною згодою сторін, – йдеться у заяві. – У разі порушення мораторію однією зі сторін інша сторона має право вважати себе вільною від зобов’язань щодо його дотримання».

Українська версія

Україна заявила, що надала США список типів об’єктів, що підлягають захисту, який відрізняється від московського, але погодилася на безумовне припинення вогню в енергетичній сфері.

У заяві для «Європейської правди» Міністерство енергетики України зазначило, що його нафтогазовидобувні об’єкти не потрапили до російського списку всупереч домовленостям Києва зі США. Точний перелік об’єктів, який представив Київ, залишається незрозумілим.

«Україна погодила з американською стороною і передала їй повну типологію об’єктів енергетичної інфраструктури в рамках угоди про взаємне припинення ударів. Це стосується електроенергетичного, нафтогазового комплексів, атомної та вугільної промисловості, енергетичного машинобудування – виробництва енергетичного обладнання», – повідомили «Європейській правді» у прес-службі міністерства 26 березня.

Зеленський також заявив, що Київ не погоджується з заявленою Кремлем  датою – 18 березня.

«Є те, про що знову бреше Кремль – що нібито тиша в Чорному морі залежить від питання про санкції і що нібито датою початку тиші щодо енергетики є 18 березня», – цитує Зеленського CNN.

Чому розбіжності мають практичне значення

Обидві сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму припинення вогню після переговорів і домовленостей, які через неточність деталей перемир’я ускладнили розподіл провини за порушення.

28 березня Росія завдала удару по газовидобувних об’єктах на Полтавщині.

Того ж дня Росія звинуватила Україну в обстрілі американськими ракетами HIMARS газорозподільчої станції «Суджа» в прикордонній з Україною Курській області. Київ заявив, що це був удар Росії «під чужим прапором».

У вівторок, 1 квітня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що в результаті російського удару був пошкоджений енергетичний об’єкт у Херсоні.

З огляду на те, що умови та визначення режиму припинення вогню були різними для обох сторін, кожна з них може легко стверджувати, що саме інша сторона порушила угоду першою.

  • Для Росії, яка заявляє, що перемир’я нібито діє з 18 березня, будь-які удари з боку України після цієї дати можуть бути розцінені як порушення, яке Москва може використати як виправдання власних дій у відповідь, навіть якщо Київ не знав про план Кремля щодо припинення вогню і не мав з ним жодних домовленостей.

Що стосується України, то, згідно з формулюванням Білого дому, вона просто погодилася «розробити заходи для імплементації» режиму припинення вогню щодо енергетичної інфраструктури, який не був офіційно запроваджений, незважаючи на усні домовленості.

За кілька годин після усних домовленостей з Трампом про енергетичне перемир’я Путін нібито наказав російським військовим припинити удари безпілотниками по Києву і навіть стверджував, що його війська збили власні безпілотники. Але водночас сотні безпілотників полетіли на Україну, і один із них влучив у лікарню в Сумській області.

Механізм припинення вогню є фундаментально недосконалим

Ці події також висвітлили фундаментальний недолік підходу до припинення вогню за посередництва США. Він полягає в тому, що США хочуть, щоб спочатку припинилися обстріли, а потім вже з’ясовувалися такі деталі, як моніторинг.

Технічно перемир’я повинно мати чітко визначені для обох сторін умови, а посередник повинен забезпечувати дотримання режиму припинення вогню або, щонайменше, контролювати його дотримання і потенційні порушення.

Цього не було зроблено.

Трамп і високопосадовці США стверджували, що припинення вогню відкриє шлях до більш серйозних переговорів, на яких можна буде домовитися про мирну угоду, включно з моніторинговими місіями.

Але без моніторингу припинення вогню кожна сторона може просто влаштувати провокацію і звинуватити іншу в порушенні угоди. Безпілотники й ракети продовжують літати, а прогресу немає.