«Коротше кажучи, плани Америки щодо Гренландії серйозні», – заявив президент Росії Владімір Путін, виступаючи на Арктичному форумі в Мурманську в березні. Кілька місяців тому Гренландія з населенням близько 57 000 людей несподівано опинилася в центрі уваги світової політики. Вона отримала самоврядування в 1979 році, але її зовнішня та оборонна політика залишається під контролем Данії.
Інтерес Дональда Трампа до Гренландії вперше виявився під час його першого терміну, коли він у приватному порядку обговорював купівлю цього острова у Данії. Трамп сказав, що це була би «по суті велика угода з нерухомістю».
Тоді всі висміяли цю ідею і нічого не відбулося, але вона засвідчила більші амбіції: забезпечення контролю над багатою на ресурси територією, оскільки Арктика відіграє дедалі більшу роль у світовій геополітиці.
Однак під час другого терміну Трампа Гренландія стала центром міжнародної кризи. Відносини з Данією загострилися після того, як адміністрація Трампа поновила спроби утвердити свій вплив на острові. Спочатку Дональд Трамп-молодший відвідав Гренландію, привернувши значну увагу ЗМІ.
Сам Трамп прокоментував це так: «Прийом був чудовим. Їм, як і всьому вільному світу, потрібна безпека, захищеність, сила і МИР! Це угода, яка повинна відбутися. МАГА. ЗРОБИМО ГРЕНЛАНДІЮ ЗНОВУ ВЕЛИКОЮ!»
Потім до Гренландії вирушив віце-президент Джей Ді Венс, якого місцеві жителі не зустріли. Дипломатична напруженість призвела до загострення американо-данських відносин і струснула НАТО. Потім Трамп додав: «Я думаю, що Гренландія буде чимось, що, можливо, є в нашому майбутньому».
Зовсім нещодавно Трамп заявив: «Нам дуже потрібна Гренландія. Гренландія – це дуже маленька кількість людей, про яких ми будемо піклуватися, і ми будемо плекати їх, і все таке інше. Але нам це потрібно для міжнародної безпеки».
За повідомленням The Wall Street Journal, Трамп наказав розвідувальному співтовариству США посилити спостереження за Гренландією.
Опитування, проведене данською газетою Berlingske і гренландською газетою Sermitsiaq, показало, що переважна більшість гренландців виступає проти продажу її Сполученим Штатам: близько 84% гренландців виступають за повну незалежність, і лише 6% висловилися за приєднання до США. Зрозуміло, що народ Гренландії не має бажання приєднуватися до США, але агресивна риторика з боку адміністрації Трампа не припинилася.
Браніслав Сланчев, професор політології в Університеті Сан-Дієго, застерігає від надмірного захоплення галасом: «Я схильний ігнорувати риторику Трампа з будь-якого приводу, тому що вона так часто змінюється, що практично не має сенсу. Гренландія – це питання безпеки для США, але немає нічого такого, що ми не могли би вирішити з данцями полюбовно».
Сланчев додав: «Єдиною потенційною проблемою було б, якби вона стала незалежною – тоді Данія більше не зможе контролювати її зовнішню політику, але це здається досить віддаленою можливістю. Навіть якщо це станеться, США, швидше за все, укладуть з Гренландією договір про вільну асоціацію (COFA), як це було з островами Тихого океану, а не анексують чи завоюють її».
«Гренландія в будь-якому випадку не є нагальною проблемою, тому немає ніякої нагальності, – продовжив Сланчев. – Там немає підтримки будь-яких радикальних дій, тому ідеї Трампа навряд чи щось дадуть. Той факт, що ми не потурбувалися про збільшення кількості військових на нашій базі там, говорить про те, наскільки серйозно Пентагон ставиться до цього питання».
Тарас Кузьо, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», звернув увагу на ширші паралелі: «Паралелі є в тому, що Трамп і Путін ігнорують і не поважають міжнародне право і непорушність територіальної цілісності держав. Але не треба забувати, що Трамп – не єдиний президент США, який ігнорує непорушність територіальної цілісності держав, вимагаючи, щоб Україна визнала Крим російським».
Аріана Гік, політичний і правовий аналітик і співавторка майбутньої книги «Невизнана війна», також вказала на глибшу закономірність. Вона зазначила, що президент Трамп віддав перевагу партнерству з Росією, а не з демократичними союзниками, прагнучи створити глобальний порядок, в якому великі держави діють без обмежень з боку міжнародного чи гуманітарного права.
Одна з російських газет написала: «Трамп руйнує світ, створений американськими лібералами... зміни у світовій системі служать інтересам [Росії]».
Джим Макбрайд, засновник організації «Захисники України», звернув увагу на тривожну, на його думку, тенденцію у зовнішній політиці США: «На жаль, деякі лідери пристосовуються до авторитарних лідерів за рахунок наших союзників і країн, які є справжніми «переможцями» на світовій арені, але, можливо, не витрачають стільки на оборону або з якихось причин вважаються не такими жорсткими, як Сполучені Штати».
Ми запитали українських солдатів, які воюють на фронті, про їхню точку зору.
Андрій, боєць 109-ї бригади Територіальної оборони, бачить у цьому ширші небезпеки: «Після встановлення тривалого миру після Другої Світової війни, коли всі країни світу домовилися поважати суверенітет і територіальну цілісність одна одної, квазідержава на чолі з Путіним напала на Україну, створивши прецедент для перекроювання кордонів, раніше визнаних усіма країнами. Після цього недалекоглядний Трамп також вирішив зіграти в цю небезпечну гру. Замість того, щоб дотримуватися гарантій, наданих Україні, і бачачи безкарність, з якою діяв один диктатор, він сам почав діяти як диктатор, оголосивши про наміри окупувати Гренландію».
Для Андрія ставки виходять далеко за межі долі однієї країни. «Люди, які мислять як диктатори, не повинні бути при владі, тому що людство в цілому може втратити набагато більше, ніж Україну чи Гренландію. На карту може бути поставлено саме існування планети Земля і людства».
Інші на передовій поділяють його занепокоєння.
Норман, оператор дрона 109-ї бригади ТРО, сказав: «Путін робить те, чого він давно прагнув і що йому дозволили зробити. Трамп багато говорить, але поки що нічого з цього не було реалізовано».
Рима, медик Інтернаціонального легіону Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР), провела пряме порівняння між виправданнями Путіна та риторикою Трампа. «Однією з причин вторгнення Путіна в Україну була національна та міжнародна безпека – точно таку ж аргументацію використовував Трамп, коли говорив про Гренландію. Але ми знаємо, що обидві країни багаті на ресурси, – сказала вона. – Те, що вам щось потрібно від іншої країни, не означає, що ви можете увійти, окупувати її і забрати. Це злочин. Це все одно, що хтось заходить до вас на подвір’я і каже: «Гей, оскільки у вас краща трава і кращий краєвид, то тепер це моє, і я це забираю». Ніхто не буде – і не повинен – терпіти цього».
Інші висловлюються ще більш прямолінійно. Олександр, оператор дрона з 23-ї механізованої бригади, сказав: «Дії Трампа в Гренландії – це те саме, що робить Путін в Україні».
Іван, боєць 28-ї механізованої бригади, вказав на більш широку шкоду від риторики Трампа: «Трамп говорить багато речей, які суперечать здоровому глузду і реальності, підживлюючи популізм по всьому світу».
Для Анатолія, командира мінометної батареї 92-ї окремої десантно-штурмової бригади, проблема лежить глибше. «Мені здається, що світ збожеволів, – каже він. – У кожній країні політики повинні бути у віці від 35 до 55 років і перебувати на посаді не більше двох термінів. Тільки тоді справи в цьому світі підуть на краще».