Неминуче повернення Росії за переговорний стіл у Стамбулі – це не крок до миру, а тактика, спрямована на затримку західної допомоги Україні та розширення військових операцій. Дипломатичні жести Кремля приховують агресивну стратегію ескалації, що робить постійну підтримку Заходу для України як ніколи нагальною.
Непохитна позиція Кремля
Зустріч у Стамбулі 2 червня навряд чи принесе якісь суттєві результати, зважаючи на безкомпромісну позицію Кремля та його небажання забезпечити тривалий мир в Україні. Хоча українська сторона вже оприлюднила документ, у якому виклала свою переговорну позицію щодо безумовного припинення вогню, російська сторона відмовилася це зробити.
Підхід Кремля вказує на тактику затягування часу та тиск на Україну вимогами, виконати які не можна – такими, як виведення військ із чотирьох областей (Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької) та припинення військової допомоги з боку Заходу.
Не дивно, що позицію Росії напередодні стамбульських переговорів озвучив постійний представник Російської Федерації при ООН Василь Небензя, який наполягав на припиненні військової допомоги Україні та мобілізації як передумовах для мирних переговорів. Він також вкотре повторив, що Кремль відкидає мирні ініціативи Заходу і готовий продовжувати й посилювати військові дії в Україні стільки, скільки буде потрібно.
Майбутні переговори навряд чи принесуть значного прогресу на шляху до тривалого миру в Україні. Кремль зволікає, щоб підірвати підтримку України, висуваючи односторонні попередні умови для обговорення будь-якого перемир’я.
Ці дії є частиною ширшої тактики гібридної війни, спрямованої на дезорієнтацію Заходу, підрив підтримки України та захоплення ще більше її території. Дуже важливо судити про Кремль за його діями, а не за заявами.
Прагнення до максимальних територіальних здобутків
Кремль готується до нового наступу в Україні, щоб ще більше зміцнити свої територіальні завоювання на півдні та сході країни. Крім того, Росія посилює наступальні дії на північному сході України. Заявленою метою є створення так званої «буферної зони» в районах Росії, що межують із Харківською, Чернігівською та Сумською областями України – нібито для захисту росіян від диверсій та атак безпілотників. Останні події включають захоплення кількох прифронтових населених пунктів у Сумській області, що свідчить про відновлення зусиль з розширення контролю вздовж кордону.
Слід очікувати подальшого просування Росії за межі цих «буферних зон», що буде повторенням повномасштабного вторгнення Росії 2022 року. Про це чітко заявив Дмитрій Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, який посилив риторику, опублікувавши відео, на якому ця зона охоплює майже всю територію України, за винятком територій, що межують з Польщею.
Так звану дипломатію Кремля слід розцінювати як тактичні маневри, а не як справжнє прагнення до миру. Кремль насправді не зацікавлений у досягненні компромісів або поступках для встановлення справедливого і тривалого миру. Він розуміє лише мову сили, і це є чітким сигналом для західних лідерів посилити підтримку України в її боротьбі проти російського вторгнення.
Подальша підтримка України є необхідною умовою для встановлення тривалого миру в Європі
Збройні сили України (ЗСУ) стикаються з нестачею боєприпасів, що знижує темпи артилерійського вогню і перешкоджає ефективному протистоянню російському наступу. У своїй заяві від 27 травня президент Володимир Зеленський закликав західних союзників до кінця року надати близько 30 мільярдів доларів для збільшення виробництва вітчизняної зброї та стримування наступу Росії.
У цьому контексті ЄС повинен збільшити оборонну підтримку України. Відповідно до плану «Переозброєння Європи», ЄС прагне розвивати свої оборонні виробничі потужності за допомогою економічно ефективних технологій для досягнення стратегічної автономії, особливо з огляду на скорочення допомоги з боку США. Отже, підтримка та інвестиції в оборонне виробництво України можуть забезпечити істотні економічні та безпекові переваги як для України, так і для ЄС.
У цьому напрямку вже зроблено кілька важливих кроків. Наприклад, 29 травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що його країна надасть Україні додаткову військову допомогу в розмірі 5 млрд євро (5,6 млрд доларів) і співпрацюватиме з Києвом у виробництві ракет великої дальності.
Тісніша співпраця між ЄС і Україною в оборонній сфері також матиме позитивні геополітичні наслідки для європейської безпеки в цілому. Більш інтегрований оборонний сектор України сприятиме посиленню здатності ЄС забезпечувати стабільність на своєму східному фланзі та стримувати агресію Кремля.
Висловлені поглядами є поглядами автора і не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.