Знищення Україною щонайменше 40 найкращих стратегічних бомбардувальників Росії має величезне значення з кількох точок зору. І це може бути початком кінця повномасштабної війни, яка триває вже понад три роки.
По-перше, за своєю сміливістю й технологічною винахідливістю атаки України не мають аналогів в усій історії військових дій. Операція «Павутина», якою особисто керував президент України Володимир Зеленський, була проведена майже одночасно на п’яти окремих авіабазах, одна з яких розташована на відстані понад 4000 кілометрів від російського кордону, і в ній були задіяні недорогі портативні дрони, завезені контрабандним шляхом на територію величезної євразійської країни. Це знаменна віха в трансформації війни – і, власне, війни як такої – у бойові дії, що ведуться переважно за допомогою дронів.
Україні з її значно меншими людськими ресурсами ідеально підходить використання дронів вартістю 500 доларів (цього року вона має виробити 4,5 мільйона одиниць) для знищення літаків вартістю 150 мільйонів доларів.
Була знищена не лише третина стратегічних бомбардувальників Росії, а й пропагандистська риторика Кремля про те, що він переможе в цій війні.
З огляду на те, що всі війни в кінцевому рахунку зводяться до співвідношення витрат і здобутків для сторін, ця атака є величезною втратою для путінської Росії. 7 мільярдів доларів, які коштували знищені літаки, – це найменша частина цих витрат. Набагато більш вартісним для Москви є стратегічний аспект, і Зеленський це добре розуміє. Він вдарив Путіна в найболючіше місце – його гордість та упередження.
Була знищена не лише третина стратегічних бомбардувальників Росії, а й пропагандистська риторика Кремля про те, що він переможе в цій війні. Ця історична втрата набагато переважає ті мізерні здобутками, яких Росія жорстоко домагається на сході України.
Росія контролює менше української території, ніж три роки тому, а операція «Павутина» показує, що військо Путіна не може навіть контролювати власну землю і повітряний простір, вже не кажучи про перемогу.
Це свідчить про ще більші втрати на рівні розвінчаного міфу. Протягом понад 20 років свого правління, а особливо під час вторгнення в сусідню демократичну країну, Путін просував Росію як світову державу, що виконує неоімперську місію. Значна частина підтримки Путіна серед пересічних росіян ґрунтується на цьому позиціонуванні «сильної країни і сильного лідера».
Наліт українських дронів повністю розвінчує особистий і національний міф Путіна. Він показує, наскільки він і його режим насправді вразливі та слабкі. У поєднанні з економікою, що руйнується з падінням цін на нафту, це може призвести до зростання занепокоєння щодо майбутнього країни, починаючи з російських олігархів. Якщо зацікавлена лише в багатстві еліта країни виступить проти Путіна, він буде знищений.
Однак найвища ціна для Росії є дуже практичною. Стратегічні бомбардувальники, які є носіями міжконтинентальних ядерних ракет, є основним засобом демонстрації сили та глобального впливу Росії. Глобальний вплив Росії зараз значно обмежений – тепер вона повністю вразлива до будь-яких загроз із боку США або Китаю. Одна справа – воювати проти України «до перемоги», а інша – бути повністю вразливою перед наддержавами-конкурентами.
Президент Трамп заявляв, що у Зеленського «немає жодних козирів». Операція «Павутина», про яку Україна навіть не консультувалася зі США, може виявитися козирем українського президента. Продемонструвавши, що він може знищити російський повітряний флот, він тепер має важелі впливу для досягнення мирної угоди, ближчої до умов України – починаючи з безумовного припинення вогню та репатріації 20 000 викрадених дітей. Нехай це буде винагородою за цей надзвичайний військовий подвиг.
Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.