Кремль використав останній раунд стамбульських переговорів не для пошуку миру, а для того, щоб виграти час для перегрупування перед літнім наступом і зосередитися на планах створення «буферної зони» в Чернігівській, Харківській і Сумській областях.
Путінська стратегія буферної зони в прикордонних з Росією регіонах України набула нового агресивного виміру. Російські посадовці, як-от Дмитрій Медведєв, відкрито закликали до розширення цієї зони на захід, перетворивши цей «оборонний захід» на експансіоністську доктрину. Деякі аналітики вважають це відволікаючою стратегією, спрямованою на розпорошення та послаблення сил України, але ризик реального захоплення території не можна недооцінювати, і він вимагає відповіді, яка виходить за рамки простого військового планування.
Станом на початок червня 2025 року, на кордонах Харківської та Сумської областей Росія зосередила приблизно 125 000 військових. Кремль скористався переговорним вікном для ротації, поповнення тта збільшення чисельності живої сили і техніки, готуючись до тривалих наступальних операцій цього літа на різних ділянках фронту. Є докази того, що плануються одночасні наступи на півдні, сході та півночі, тож знову, як і в 2022 році, Україні доведеться відбивати російські атаки на кількох фронтах.
Однак, на відміну від 2022 року, українська армія зараз більш недоукомплектована, а от російська армія продемонструвала готовність не рахуватися з великими втратами в гонитві за тактичними перевагами. Завдання-мінімум Кремля – окупація щонайменше чотирьох областей (Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської) та створення буферної зони на північному сході України (Чернігівська, Сумська та Харківська області).
Більше того, ці приготування до наступу є не лише частиною експансіоністських амбіцій Кремля – вони можуть призвести й до серйозних гуманітарних наслідків далеко за межами прифронтових регіонів. Ці наступальні операції російської армії, як і попередні, призведуть до різкого збільшення кількості жертв і вимушених переселенців і пошкодження критично важливої інфраструктури.
Насувається гуманітарна катастрофа
Нарощування військової присутності Росії створить нову хвилю внутрішнього переміщення, впоратися з якою буде вкрай складно через скорочення фінансування та обмеженість персоналу в її гуманітарному секторі.
Натепер гуманітарна система залишається критично недофінансованою: до 1 травня 2025 року було отримано лише 20% від 2,63 мільярда доларів США, передбачених Планом гуманітарних потреб та реагування на 2025 рік. Ситуацію ще більше ускладнює заморожування фінансування з боку США, яке вже завдало шкоди гуманітарним операціям в Україні, підриваючи численні програми та надання критично важливої допомоги людям, які її потребують. 70% українських НУО залучені до гуманітарних зусиль, і без достатньої міжнародної допомоги вони не зможуть прийняти ще одну хвилю переселенців.
Станом на сьогодні в Україні понад 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, причому багато з них були змушені переселятися неодноразово. Більше того, в разі посилення літнього наступу росіян до осені можуть бути переміщені понад 200 000 мешканців прифронтових регіонів.
Використовуючи свій інструментарій гібридної війни, Кремль намагається дестабілізувати Україну, роблячи прифронтові регіони непридатними для життя через руйнування критично важливої інфраструктури. Це видно з активного використання артилерії, дронів і ракет у поєднанні з посиленими атаками сухопутних військ. Такі дії вже призвели до кількох нових хвиль обов’язкових евакуацій у прифронтових регіонах. Але евакуацію часто ускладнюють постійні обстріли та атаки безпілотників.
На Сумщині російська армія захопила кілька сіл і посилила артилерійські та ракетні обстріли населених пунктів по всій області, особливо Сум. Це призвело до численних жертв, зафіксованих за останні кілька тижнів, а також до значних пошкоджень критично важливої цивільної інфраструктури. Минулого тижня місцева влада видала наказ про обов’язкову евакуацію мешканців ще 11 населених пунктів Сумської області. Тепер обов’язковій евакуації підлягають мешканці 213 населених пунктів.
Під постійними ударами, зокрема, FPV-дронів, перебуває Чернігівщина, де Кремль також планує наступ. Багато з них призвели до пошкодження житлових будинків і жертв серед цивільного населення, але й евакуація небезпечна. Наприклад, минулого тижня через постійні атаки безпілотників та артилерійські обстріли з постраждалих прикордонних населених пунктів області було евакуйовано лише 17 людей. У 5-кілометровій прикордонній зоні досі проживає 770 цивільних осіб.
Тим часом, у Харківській області російська армія посилює свій наступ у кількох місцях, зокрема, на Вовчанськ і Куп’янськ. З весни Харків і більшість населених пунктів області постійно зазнають комбінованих ударів по цивільній інфраструктурі, що часто призводять до численних жертв серед цивільного населення. Через погіршення ситуації влада наразі готується розширити зони евакуації, включивши до них кілька нових населених пунктів.
У Донецькій області через посилення обстрілів Часового Яру і Торецька за один день було евакуйовано понад 305 осіб, у тому числі 34 дитини та 14 людей з інвалідністю. Нещодавно голова Донецької ОВА адміністрації підтвердив, що очікуються нові раунди евакуації. Крім того, майже 2 000 цивільних осіб досі залишаються в Покровську – критично важливому військовому та логістичному центрі, де евакуацію ускладнюють постійні обстріли та атаки безпілотників.
У Запорізькій області росіяни розпочали нові наступальні операції поблизу Роботиного та Степового, націлені на логістичні центри та прифронтові населені пункти. Російська армія також методично б’є по цивільній інфраструктурі. Через це було оголошено примусову евакуацію ще з кількох населених пунктів.
І, нарешті, в Херсонській області Кремль проводить жорстоку кампанію вимушеної депопуляції, тероризуючи цивільне населення дронами. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні встановила, що за 10 місяців на Херсонщині загинуло майже 150 цивільних осіб, причому російські дрони навмисно атакують людей просто неба.
Кремль сіє страх і посилює психологічний тиск на цивільне населення, публікуючи в Telegram кадри з дронів, стилізовані під відеоігри. Такі дії є частиною його ширшої гібридної стратегії, спрямованої на військове захоплення прифронтових районів, коли вони стануть непридатними для життя.
Заклик до дій
Наступальні операції у прифронтових регіонах матимуть не лише військові, а й гуманітарні наслідки, які можуть вплинути на внутрішню стабільність в Україні.
Запланована Кремлем буферна зона – це не просто військовий маневр для розпорошення українських військ. Це частина ширшої гібридної стратегії, спрямованої на примусове переміщення населення, дезорганізацію державного управління та виснаження внутрішньої спроможності України розмістити нових переселенців.
Щоб запобігти цьому, західні лідери повинні терміново визначити пріоритети надання військової допомоги Україні, підтримати її постраждалу цивільну інфраструктуру, а також допомогти системам евакуації та притулку на лінії фронту, щоб уникнути перевантаження і руйнування під впливом нових масштабних хвиль переміщення. Якщо цього не зробити, можуть настати серйозні гуманітарні наслідки, які вже до кінця цього року матимуть вплив не лише на Україну, а й на Європу.
Погляди, висловлені в цій аналітичній статті, належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.