У Європі очікують, що російський лідер Владімір Путін, реалізуючи свої імперіалістичні амбіції, “зверне увагу на східний фланг НАТО“ і може продовжити шукати можливість для завоювань в інших місцях.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі видання Financial Times.
Чому зростає загроза нападу РФ на НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте минулого місяця попередив, що Москва може бути готова застосувати силу проти альянсу “протягом п’яти років”. Пізніше президент України Володимир Зеленський також заявив, що, за даними розвідки, Росія планує “нові військові операції на території НАТО”.
Колишній генеральний секретар НАТО (з 2009 по 2014 рік) Андерс Фог Расмуссен припускає, що у Путіна прокинеться “апетит до ще більшої території”, якщо йому дозволять досягти успіху в Україні.
“Він чинитиме тиск на країни Балтії… І коли американський президент публічно ставить під сумнів свою відданість статті 5, це може спокусити Путіна перевірити рішучість НАТО”, − додав він.
Хоча президент США Дональд Трамп запевняв союзників, що він “з ними на всьому шляху”, він також налякав європейські столиці, натякаючи, що пакт про взаємну оборону військового альянсу, відомий як Стаття 5, є відкритим для різних інтерпретацій. Його президентство, як зазначає видання, викликало питання про те, наскільки сильною та довговічною буде американська гарантія безпеки для Європи.
Нарощування військових сил РФ біля кордонів НАТО: що відомо
Москва вже вживає заходів для посилення присутності своїх військ у регіоні. Супутникові знімки показують підвищену активність на російських базах поблизу східного флангу НАТО, включаючи аеродроми Левашово, Кам’янка та Оленья, які раніше ставали ціллю атак українських безпілотників.
У місті Петрозаводськ, що приблизно за 175 км від кордону з Фінляндією, з’явилися нові склади. А на колись виведеній з експлуатації авіабазі Сєвєроморськ-1, приблизно за 120 км на схід від Норвегії, були розчищені території та прокладено нові злітні смуги для літаків.
На тлі цих загроз східноєвропейські країни НАТО поспішають збільшити свої витрати на оборону, щоб заповнити прогалини у військовому потенціалі, відчуваючи тиск як з боку Росії, так і з боку адміністрації Трампа.
Генерал-лейтенант Карі Нісула, заступник начальника штабу Збройних сил Фінляндії, наголосив, що планує бути готовим до вторгнення РФ “щодня”.
“За сотні років історії питання не в тому, чи [станеться напад − ред.], а в тому, коли. Я маю бути готовим щодня”, − сказав він.
На нещодавньому саміті в Гаазі союзники по НАТО підтвердили свою “непохитну відданість колективній обороні”, а також погодилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП протягом наступного десятиліття. Однак, зазначається, що існує певна гнучкість щодо того, скільки коштів буде виділено безпосередньо на передову оборону, а Іспанія забезпечила собі суперечливу відмову, пообіцявши досягти цілей НАТО щодо спроможностей за меншими витратами.
Військові експерти кажуть, що інтерес Москви до прикордонних держав НАТО відрізняється від того, як вона сприймає Україну. Замість повномасштабного вторгнення, Путін, ймовірно, спробує перевірити, чи зможе НАТО відповісти на гібридну або обмежену атаку.
“Для Росії стратегічною метою було б розірвати НАТО; справа не в тому, щоб придбати трохи землі в Балтії чи деінде”, − каже директорка Міжнародного центру оборони та безпеки в Естонії Крісті Райк.
Польський аеропорт біля кордону з Україною тепер під захистом Patriot
Німецькі ЗРК Patriot розгорнуті для захисту неба над аеропортом Жешув у Польщі.
Цей аеропорт важливий для української логістики в умовах війни.
У березні 2024 року Україна ініціювала офіційні перемовини з регуляторами авіаперевезень США та Європейського Союзу про відновлення пасажирського авіасполучення з Україною.