Експорт викопного палива — важлива опора російської економіки. У липні 2025 року, за даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), Китай придбав у Росії викопного палива на €6,2 млрд, а Індія — на €3,5 млрд. На третьому місці — Туреччина, член НАТО, з обсягом закупівель на €3,1 млрд. Європа також продовжує купувати російські енергоресурси, переважно газ, на суму близько €1,3 млрд.
Закупівля викопного палива у Росії означає непряму підтримку її воєнних зусиль.
Президент США Дональд Трамп запровадив 25% мито на всі товари з Індії через те, що країна продовжує імпортувати російську нафту. У соцмережі Truth Social він написав, що Індії «байдуже, скільки людей в Україні вбиває російська воєнна машина».
Політика ЄС
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС підтримує Україну, та продовжує купувати російське викопне паливо. За даними Кільського інституту, з 24 січня 2022-го до 30 червня 2025-го Європа надала Україні допомоги на €167,4 млрд і планує виділити ще €90 млрд.
Водночас ЄС усе ще частково фінансує російську війну через енергетичні закупівлі. З лютого 2022 року обсяги імпорту зменшилися, але лише за перші сім місяців 2025-го ЄС закупив російських енергоресурсів на €10,27 млрд (дані CREA). У липні ЄС став найбільшим імпортером російського СПГ і газу трубопроводом — на €930 млн. Лідери серед країн-імпортерів: Угорщина, Франція, Словаччина та Бельгія.
Отже, ЄС однією рукою допомагає Україні, а іншою — продовжує фінансувати Росію через закупівлю енергоносіїв. Згідно з пропозицією Єврокомісії від 17 червня 2025 року, імпорт російського викопного палива планують повністю припинити до кінця 2027 року. Але країни з проросійськими лідерами та значною залежністю від російського газу — як-от Словаччина під керівництвом Роберта Фіцо чи Угорщина Віктора Орбана — ймовірно, виступатимуть проти цієї ініціативи.