Київ у Вашингтоні проводить інтенсивну подготовку до візиту Зеленського

Українська делегація прибула до столиці США, щоб забезпечити рішучу військову підтримку та посилити тиск на Росію, тоді як президент Зеленський готується до зустрічі в Овальному кабінеті.

Українська делегація провела в середу низку зустрічей із ключовими представниками адміністрації Трампа та впливовими членами Конгресу, активізувавши свою лобістську кампанію за кілька днів до вирішального двостороннього саміту.

Група, яка прибула до американської столиці на початку тижня, веде активну дипломатичну та лобістську роботу аби добитися посилення тиску США на Росію та зміцнити двопартійну підтримку Києва.

Основна мета делегації — гарантувати, що підтримка США та санкційний тиск залишаться незмінними перед агресією Москви напередодні зустрічі президентів Дональда Трампа та Володимира Зеленського.

Високопоставлений представник Конгресу, обізнаний із перебігом переговорів у середу, підтвердив Kyiv Post, що ці зустрічі мали єдину мету — забезпечити максимальний успіх напередодні саміту президентів у п’ятницю.

Kyiv Post також стало відомо, що двостороння зустріч в Овальному кабінеті запланована на першу половину дня у п’ятницю.

Інтенсивна дипломатична активність, яку висвітлювали в численних дописах української делегації та американських посадовців у соцмережах, чітко підкреслила терміновість вимог Києва.

Україна домагається постачання сучасного далекобійного озброєння, потужних систем протиповітряної оборони та нового пакета жорстких санкцій проти Москви.

Головний меседж був очевидним: ці інструменти є необхідною умовою для досягнення «миру через силу».

Ключові розмови у Вашингтоні: безпека та стратегія

Дипломатичні зусилля завершилися важливою зустріччю з державним секретарем США та виконувачем обов’язків радника з національної безпеки Марко Рубіо.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який очолював делегацію, назвав Рубіо «одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики», підкресливши стратегічне значення зустрічі.

Єрмака супроводжували зокрема секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Він наголосив, що основна увага делегації зосереджена на майбутній президентській зустрічі.

«Ми обговорили майбутню архітектуру безпеки — для України та всієї Європи», — написав Єрмак.

До порядку денного саміту внесено питання про додаткові санкції проти Росії, посилення систем ППО України, розширення економічного співробітництва між США та Україною, а також оголошення про нові постачання озброєнь у межах ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (Prioritized Ukraine Requirements List).

Під час зустрічі Єрмак відзначив успіхи зовнішньої політики Трампа, провівши паралель із поточними потребами України. Він заявив, що лідерство президента США «зробило можливим мир на Близькому Сході», і додав: «Саме такого бачення сьогодні потребує світ — і особливо Україна».

Посадовці також обговорили «кроки, які могли б змусити Росію припинити війну». Єрмак назвав Рубіо «сильним і принциповим державним секретарем» і наголосив на важливості підтримки з боку адміністрації.

Двопартійна підтримка на Капітолійському пагорбі

Раніше того ж дня українські посадовці провели низку результативних зустрічей на Капітолійському пагорбі, заручившись зобов’язаннями як республіканського, так і демократичного керівництва. Це підтвердило збереження — хай і не без суперечок — двопартійної підтримки США для Києва.

Делегація розпочала день із зустрічі з сенатором Кевіном Креймером (республіканець, Північна Дакота). Пізніше Креймер повідомив, що обговорення стосувалося майбутньої зустрічі президентів, а також сенатського варіанту закону про національну оборону (NDAA) та іншого законодавства, яке має посилити тиск на Росію, щоб вона припинила агресію проти України.

Ключовою подією в Конгресі стала зустріч із співголовами Конгресового українського кокусу.

Єрмак, який брав участь у переговорах із республіканцями — конгресменами Браяном Фіцпатріком (Пенсильванія), Джо Вілсоном (Південна Кароліна) та Майклом Макколом (Техас), а також демократами — Марсі Каптур (Огайо) і Томом Суоззі (Нью-Йорк), — назвав цю розмову «зустріччю з серцем нашої підтримки в Конгресі».

Українська делегація донесла до законодавців чітке послання: «Україні потрібні конкретні інструменти для перемоги — далекобійна зброя, щоб змінити ситуацію на полі бою, потужна протиповітряна оборона для захисту міст і невідкладна підтримка енергетичного сектору».

Заклик до перемоги: ракети, санкції та сила

Браян Фіцпатрік, співголова Конгресового українського кокусу та республіканець від Пенсильванії, зазначив, що зараз — переломний момент. Він наголосив, що рішучі дії можуть забезпечити повну перемогу над російськими силами.

«Від початку цієї війни я об’єдную колег з обох партій і наших партнерів за кордоном, щоб Україна мала силу перемогти», — написав Фіцпатрік.

Він також окреслив головні пріоритети: постачання далекобійних ракет, розширення співпраці у сфері критичних мінералів і посилення фінансового тиску на режим Владіміра Путіна через двопартійний закон про санкції проти Росії, який він подав разом із сенатором Ліндсі Гремом.

Він підсумував трьома вимогами: «Постачайте ракети. Запроваджуйте санкції. Забезпечте мир через силу.»

Демократ Том Суоззі відзначив важливість двопартійної підтримки України, наголосивши, що залишається «прихильником України» і позитивно оцінив нещодавні заяви президента Трампа на підтримку Києва.

Активна дипломатична робота протягом дня створила основу для вирішальних двосторонніх переговорів між президентами України та США.

США попереджають Москву: час повертатися до переговорів

Поки українська делегація закликала до надання наступальних систем озброєння, адміністрація Трампа посилила дипломатичний тиск на Москву.

Міністр оборони Піт Хеґсет під час засідання НАТО у середу виступив із жорстким попередженням, заявивши, що Кремль може зіткнутися з «наслідками», якщо не повернеться за стіл переговорів для врегулювання війни в Україні.

Це попередження стало частиною узгоджених зусиль Білого дому, спрямованих на демонстрацію більшої рішучості напередодні саміту.

Попередження з боку адміністрації пролунали на тлі обговорень щодо того, яку саме військову допомогу президент Трамп може запропонувати Зеленському.

За повідомленнями, головна мета українського лідера — переконати Трампа підняти ставки, надавши Україні американські далекобійні ракети для ударів у глиб території Росії. Це питання вже тривалий час є одним із найгостріших у дискусіях про допомогу.

Важливо, що Трамп публічно дав зрозуміти: він розглядає можливість передачі Києву крилатих ракет Tomahawk більшої дальності — кроку, який може призвести до суттєвої ескалації конфлікту та посилити тиск на президента Росії Владіміра Путіна.

Ескалація як інструмент миру

Можливість отримати Tomahawk відкриває для України новий рівень військових спроможностей.Київ уже використовує далекобійні дрони, які завдали значних ударів по російських нафтопереробних заводах та інфраструктурі, а американські крилаті ракети могли б забезпечити більшу точність і значно потужніший ефект.

Сам Трамп, схоже, підтвердив зміну позиції, заявивши журналістам у середу, що Україна хоче «перейти в наступ». Рішення про можливе постачання ракет безпосередньо залежить від результатів двосторонніх переговорів, запланованих на п’ятницю.

Під час виступу в Білому домі президент Трамп підтвердив, що на зустрічі із Зеленським обговорюватимуть повідомлення про можливий новий наступ України на фронті.

«Ми говоритимемо про війну. Вони хочуть перейти в наступ», — сказав Трамп, наголосивши, що потрібно ухвалити важливе рішення щодо подальших дій українських військ.

Водночас він поєднав цю потенційну ескалацію із закликом до миру: «Усе, чого ми хочемо від президента Путіна, — щоб він припинив убивати українців і росіян».

Стратегічні удари замість наземного наступу

Експерти вважають, що «наступ», про який говорив президент Трамп, радше означає стратегічну кампанію, а не традиційне просування на фронті.

Юрій Боєчко, директор американської благодійної організації Hope for Ukraine, сказав у коментарі Kyiv Post, що нинішня військова ситуація свідчить про «стратегічну кампанію далекобійних ударів, а не звичайний наземний наступ».

Він зазначив, що через скорочення західної військової допомоги Україна дедалі більше покладається на власний арсенал далекобійних ракет і дронів.

Ця нова стратегія покликана «завдати максимальних економічних втрат — насамперед ударів по російських нафтопереробних заводах і логістиці — щоб посилити тиск на Кремль, а не намагатися прорвати укріплену лінію фронту».

За словами Боєчка, реалізація такої стратегії залежить від того, чи отримає Україна американську зброю, зокрема ракети Tomahawk.

Він зазначив, що ці далекобійні системи дали б Україні змогу суттєво розширити свою «економічну війну» проти Росії.

Боєчко зазначив, що Україна переходить від позиційної війни до стратегічних ударів — використовуючи військовий тиск як головний інструмент для майбутніх переговорів про мир.

Саміт у п’ятницю має показати, чи отримає Київ зброю, потрібну для втілення цієї нової стратегії.

У цій новій стратегії «Україна обмінює застійну територіальну наступальну операцію на стратегічну наступальну операцію, використовуючи військовий тиск як необхідну передумову для будь-яких майбутніх мирних переговорів з високими ставками», – зауважив він.

Ключова зустріч у п’ятницю має визначити, чи отримає Київ необхідне обладнання для здійснення цього ризикованого переходу у військовій стратегії.