Новий ранок приніс українцям чергові шокуючі новини: адміністрація Трампа, схоже, намагається нав’язати Україні мир на російських умовах. Оглянемо 28 пунктів плану:
- Насамперед важко довіряти документу, який починає з твердження про підтвердження українського суверенітету, а далі перелічує пункти, що цей суверенітет підривають. Виглядає як оксиморон.
- По-друге, як взагалі може мати значення будь-яка «угода про ненапад», коли саме Росія була агресором і вторглася в Україну? Що саме означає формулювання «усі суперечності останніх 30 років вважатимуться врегульованими»? Де конкретика?
- Термін «очікується», що Росія не вторгатиметься в сусідні країни, звучить дивно, тоді як країни НАТО фактично втрачають частину свого суверенітету, не маючи права самостійно вирішувати, до яких альянсів приєднуватися в майбутньому. Чому Росія не бере на себе зобов’язання ніколи більше не вторгатися в сусідні держави? Формулювання «очікується» передбачає певну добровільність.
- Це, звісно, можливо прийняти, але водночас таке формулювання натякає, що США стоять осторонь — окремо від європейських членів НАТО. Воно знову підриває сприйняття США як ключової безпекової опори для Європи.
- Якими саме мають бути ці «конкретні гарантії безпеки»? Від України очікують, що вона одразу поступиться територією, але де ж чітке зобов’язання США чи НАТО втрутитися й захистити Україну, якщо угода буде порушена? Саме такий формат гарантій і потрібен. Але далі в документі зазначено, що Україна не отримає членства в НАТО — а це фактично означає, що Альянс не готовий воювати за Україну. І тоді будь-які гарантії безпеки в такій формі не варті паперу, на якому їх написано — як і Будапештський меморандум.
- Чому обмеження щодо чисельності військ накладаються лише на Україну? Навіщо Росії тримати мільйони озброєних військових? Хіба це не реальна й постійна загроза для Європи? Де обмеження на розгортання російських військ на її західному фланзі?
І якщо Україні встановлюють ліміт у 600 тисяч військових, то де чіткі зобов’язання забезпечити, щоб ці 600 тисяч були максимально боєздатними — із гарантією постачання Україні найсучаснішого західного озброєння для її оборони?
- Якщо Україна погодиться закріпити в Конституції відмову від членства в НАТО, хіба це не суперечить пункту 1 і не підриває її суверенітет? І подивімося на пункт 6 вище. Яка тоді остаточна гарантія безпеки для України? Якщо не НАТО — то що?
- НАТО погоджується не розміщувати війська в Україні — але тоді хто контролюватиме виконання цієї угоди? Що буде з так званою «коаліцією охочих»? Хто виступить миротворцями, здатними реалізувати настільки складну угоду? Подивімося хоча б на провали місії UNIFIL у Лівані.
- Винищувачі НАТО базуватимуться в Польщі — але що це змінює? Що вони робитимуть? Невже вони стежитимуть за дотриманням Росією заборони на польоти над Україною?
- У чому полягає гарантія США? Її не уточнено. Але що б це не було — США за це ще й отримують оплату. На якій підставі взагалі передбачається, що Україна може напасти на Росію?
Формулювання таке: якщо Росія вторгнеться в Україну, буде «рішуча скоординована військова відповідь», і санкції знімуть. Але що вважатиметься вторгненням? Якщо Росія завдаватиме ракетних ударів по Україні — це вторгнення чи ні? Як саме визначено цей термін? І якою саме буде «рішуча військова відповідь»? Чи може Україна покладатися на таку гарантію після Будапештського меморандуму?
Далі в документі сказано, що Україна не зможе завдавати ударів по Росії далекобійними ракетами. Але де тут симетрія? Що, якщо Росія робитиме те саме? Що буде, якщо Росія продовжить гібридну війну проти України — так само, як вона робила протягом усього президентства Путіна? Чи зможе Росія й далі дестабілізувати Україну без жодних санкцій?
- Україні підтверджують перспективу членства в ЄС, але якщо документ одночасно ставить під сумнів довгостроковий статус Херсонської і Запорізької областей, то за умов збереження територіального спору ЄС неминуче затягуватиме процес членства. Тут немає жодної чіткої домовленості щодо вступу до ЄС — навпаки, це лише послаблює й підриває реальність такого перспективного рішення.
- Гаразд, але де гроші — для мене чи для України? Україна зазнала збитків на понад $1 трлн. Хто це компенсує? Про репарації в документі — жодного слова.
- Росія отримує великі вигоди, а США знову отримують гроші за те, що нав’язують Україні мир. Це виглядає так, ніби США виступають агентом Росії й отримують комісію. Як Європа взагалі може знову довіряти Росії? Чому вона мала б повертатися до зростання економічної залежності й уразливості перед Росією?
- Отже, Україна фактично отримує лише $100 млрд із заморожених російських активів — і навіть ними не зможе вільно розпоряджатися, адже їх частково контролюватимуть США, які знову братимуть комісію, фактично як “криваві гроші”. Росія, агресор, отримає решту коштів назад, і знову США матимуть із цього прибуток.
- Яке місце в цій спільній російсько-американській робочій групі з безпеки відводиться Україні чи Європі? Як саме США діятимуть у разі, якщо Росія не виконуватиме умови угоди?
- Положення про «ненапад» Росії на Україну чи Європу, закріплене в її Конституції, не має жодного значення, адже йдеться про авторитарну державу — Конституцію там можна змінити в будь-який момент. Росія вже гарантувала український суверенітет у Будапештському меморандумі, а потім усе одно напала на Україну. Тому зараз для України мають значення лише реальні, жорсткі гарантії безпеки.
- START1?
- Згадаємо Будапештський меморандум — яку користь він приніс Україні?
- Подивимось.
- Складно з цим не погодитися, але чи справді Росія це виконуватиме? І хто буде контролювати дотримання таких зобов’язань?
- Отже, Україна має вийти з Донеччини та Луганщини — але що вона отримує натомість? І як узагалі буде організовано цей процес?
Формулювання про «de jure» та «de facto» незрозуміле. У документі йдеться про те, що Росія де-факто зберігає контроль над окупованими територіями, але далі зазначено, що міжнародна спільнота визнає демілітаризовану зону російською. На якій підставі? De jure чи de facto?
Який механізм переходу від де-факто до де-юре? Чи передбачені якісь подальші переговори?
- Прийнятно.
- Прийнятно.
- Фраза «буде запроваджено програму возз’єднання родин» — це натяк на повернення дітей? А що з сиротами, яких вивезла Росія? Або тими, хто має законних опікунів в Україні, але не «батьків» у формальному сенсі? І що з дітьми, які перебувають під окупацією?
- Україні буде вкрай складно провести вибори за 100 днів. Як щодо скасування воєнного стану — це ж послабить безпеку України на період виборів. Хто гарантуватиме безпеку цього процесу? Хто голосуватиме? Люди на окупованих територіях теж? Як можна забезпечити чесність виборів на цих територіях?
Мені здається, що цей «мирний» план настільки шкідливий для України, що він спричинить соціальну й політичну нестабільність у країні — нестабільність, якою буде важко керувати, але яка вигідна Росії. Саме тому Путін намагається нав’язати його Україні. Путін використає будь-яку дестабілізацію в Україні як можливість знову втрутитися й розпочати нове вторгнення, адже ми знаємо, що він прагне повністю контролювати Україну.
- Амністія за воєнні злочини? І Україна відмовляється від права на репарації? Тоді хто компенсує Україні збитки на понад $1 трлн? Хто оплачуватиме відбудову?
По суті, це означає, що Росія встановлює прецедент: вторгнення й воєнні злочини окупаються. Вона зберігає всі окуповані території й не несе жодної відповідальності. Вона просто повертається до свого міжнародного статусу, який мала до анексії Криму — санкції знімаються, і за скоєне вона нічого не платить.
- Угоду гарантує «Рада миру» під головуванням Трампа. Але що буде після Трампа? Гарантом виступає Трамп чи Сполучені Штати? І що взагалі означає слово «гарантія» в цьому контексті? Якщо Росія порушить угоду й знову вторгнеться, які діятиме США?
- Хто все це контролюватиме? Подібні процеси технічно надзвичайно складні — достатньо подивитися на ситуацію в Лівані та те, як відбувається моніторинг виходу «Хезболли».
У підсумку, Зеленському, на мою думку, буде надзвичайно складно прийняти цю угоду. Росія отримує все, що хоче, тоді як Україна — дуже мало. Якщо Зеленський погодиться на це, я прогнозую серйозну політичну, соціальну й економічну нестабільність в Україні, ризик втрати державності та зростання небезпеки для Європи.
Ця угода підриває безпеку України та Європи, а не посилює її — якщо тільки Трамп відкрито не заявить, що у разі порушення Росією умов угоди США увійдуть у гру, щоб захистити Україну. Чи зробить Трамп таке зобов’язання? Сумніваюся.
Передрук із блогу автора @tashecon. Оригінальний матеріал дивіться тут.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.