Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже прибула до Вашингтона на початку цього тижня з попередженням, яке різко контрастувало зі звично стриманою дипломатичною риторикою: Україна впевнено тримається, Росія слабшає, а Європа — з огляду на свої багатства та військові можливості — стрімко вичерпує виправдання для бездіяльності.
Після поїздки від Києва до Чернігова, лише за 70 кілометрів від фронту, Браже зазначила, що настрій в Україні залишається стійким.
«Вони не збираються капітулювати, здаватися чи віддавати свою країну та ідентичність Росії», — сказала вона у понеділок під час виступу в Гадсонівському інституті.
Тепер, за її словами, питання полягає в тому, чи готова Європа продемонструвати таку саму рішучість.
«Ми багаті, ми сильні — нас багато»
Європі, стверджує Браже, бракує не можливостей, а впевненості.
«Ми багаті, ми сильні, нас багато», — сказала вона, відкидаючи сумніви щодо того, чи зможуть європейські уряди довести оборонні видатки до 3,5 або навіть 5 відсотків ВВП. Латвія вже витрачає 5 відсотків.
Справжня проблема, за її словами, — політичні зволікання. «Менше говорити, більше робити». Виконання регіональних оборонних планів НАТО — а не їхнє обговорення — має бути мінімальною вимогою.
Латвія не чекає: закупівлі HIMARS, розширення структури збройних сил, модернізація мобільності, кіберзахист і посилення захисту критичної інфраструктури вже реалізуються в межах повернення НАТО після 2019 року до концепції територіальної оборони.
Ідеться не лише про фінанси. Призов відновлено, і охочих більше, ніж місць. Резервісти проходять навчання двічі на рік. У школах викладають основи оборони. Молодь записується до програм «Нові гвардійці», щоб опановувати правила безпеки поводження зі зброєю та навички виживання.
«Це коштує грошей», — сказала вона, додавши: «Але люди знають, що робити, якщо щось станеться».
Це восьмий візит Браже до США з грудня. На запитання про те, як змінилися двосторонні відносини, вона звернулася до історії: політика невизнання США радянської окупації «фактично стала основою» для відновлення незалежності Латвії.
Нині партнерство, за її словами, є «міцним і стабільним, особливо у сфері військової співпраці та взаємодії з Національною гвардією.
Вона також назвала новий узгоджений варіант закону NDAA «дуже сприятливим для балтійських держав».
Росія хоче того, чого не може здобути на полі бою
Коментуючи переговори між Україною та Росією в Маямі, Браже висловилася прямо: «Україна хоче миру. Пропозиція щодо припинення вогню лежить на столі з березня. Але Росія прагне отримати через мирні перемовини те, чого не здатна досягти на полі бою».
Вона навела дані, що демонструють масштаби ситуації: цього року Росія захопила менш ніж 1 відсоток української території та зазнала «понад 280 000» втрат, а від початку вторгнення майже 1,2 мільйона росіян були вбиті або тяжко поранені. Російська економіка «саморуйнується», додала вона.
Щодо найчутливіших питань — території та гарантій безпеки — вона утрималася від подробиць: «Деталі мають залишатися непублічними. Саме це необхідно для успіху».
На тлі дискусій у Вашингтоні про майбутню структуру сил США в Європі Браже висловилася прямо: Балтійські держави хочуть більше американських військ.
«Стримування працює», — сказала вона. Американські сили не сидять у казармах — полігон Селонія в Латвії вже дозволяє проводити маневри рівня бригади, відпрацьовувати електронну боротьбу, інтеграцію дронів і бойові уроки, безпосередньо отримані з України.
«Більше військ США — добре», — наголосила вона. «Навіть узимку». Вона також високо оцінила роль Канади як провідної країни місії НАТО Enhanced Forward Presence у Латвії: «Дуже добре. Чудово».
На запитання про Китай Браже повторила офіційне для ЄС визначення Китаю як «партнера, конкурента та суперника», але у прямішій формі. За її словами, Пекін сприяє російській воєнній індустрії через технології подвійного призначення, витісняє Європу та США з ринків Латинської Америки та випереджає в галузях штучного інтелекту, рідкоземельних ресурсів і контролю над ланцюгами постачання.
Водночас, за її словами, в багатьох столицях ЄС зовнішня та торгова політика щодо Китаю все ще рухаються в різних напрямках. Це створює суперечливі позиції всередині одного й того самого уряду.
Латвія ж, наголосила Браже, підходить до Китаю як до глобального актора, але прагне діяти реалістично, послідовно й прозоро. «Китай слід відрізняти від Росії — це різні виклики. Але Європі водночас потрібна чітка й узгоджена позиція щодо Китаю», — сказала вона.
Місце в Раді Безпеки ООН та сигнал із Риги
Готуючись до початку свого мандата в Раді Безпеки ООН — і свого головування там у листопаді — Браже зазначила, що Рига використає цю платформу, щоб привернути увагу до воєнних злочинів Росії, загроз у морській сфері та діяльності її глобального «тіньового флоту».
«Ми й надалі докладатимемо максимум зусиль для досягнення тривалого миру в Україні», — сказала вона. «Йдеться не лише про інтереси Латвії — це інтереси всієї Європи й ширше».
Браже приїхала до Вашингтона не для того, щоб повторювати звичні балтійські тези. Вона приїхала попередити: у цій війні змінною величиною є не воля України, а витривалість Заходу.
Візит Браже до США триває: у неї заплановані зустрічі в різних установах, зокрема переговори у Державному департаменті із заступником держсекретаря Крістофером Ландау у вівторок.
Її сигнал чіткий: питання полягає не в тому, чи зможе Україна вистояти. Питання в тому, чи зможуть Європа та Захід зберегти необхідний рівень підтримки.