П’ять годин за закритими дверима, команда посланців Трампа, український президент, який демонструє гнучкість без остаточних зобов’язань: контури потенційного завершення найкривавішої за останні покоління війни в Європі стають видимими – навіть попри те, що найважливіші питання залишаються невирішеними.
Згідно з повідомленням США, недільні переговори між спеціальним посланцем Стівом Віткоффом, зятем Трампа Джаредом Кушнером і президентом Володимиром Зеленським були зосереджені на мирному плані з 20 пунктів, економічних реформах і післявоєнній відбудові.
«Було досягнуто значного прогресу», – заявив Віткофф, підтвердивши, що наступна зустріч відбудеться в понеділок вранці.
Тривалість і склад переговорів, майданчик для яких надав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, показали, що Вашингтон досі впевнений у можливості дипломатичного прориву.
Один із залучених до процесу західних чиновників сказав Kyiv Post, що це була «найдетальніша розмова про послідовність кроків, яку ми бачили – механізми припинення вогню, гарантії безпеки та економічна стабілізація – все в одній кімнаті. Це була не фотосесія. Це були виснажливі п’ятигодинні переговори, під час яких ніхто не прикидався, що компроміси не будуть політично вибуховими».
Позиція Києва: спочатку безпека, потім територія
З точки зору Києва, переговори в Берліні були далеко не простими.
Напередодні зустрічі Зеленський попередив журналістів під час брифінгу в WhatsApp, що переговори щодо території – особливо щодо контрольованих Україною районів Донецької області – «надзвичайно делікатні й дуже напружені».
«Якщо ми говоримо про буферну зону вздовж лінії зіткнення або економічну зону, де буде присутня лише поліцейська місія, то питання є простим», – сказав Зеленський, додавши: «Якщо українські війська відступають на 5–10 кілометрів, то чому російські війська не повинні відступати на таку ж відстань углиб окупованих територій? Тому це питання поки що залишається без відповіді. Але воно дуже чутливе і дуже актуальне».
За словами західних чиновників, Зеленський поставив гарантії безпеки як попередню умову для будь-якої остаточної угоди, тоді як США запропонували багатоетапний підхід, за яким гарантії будуть остаточно узгоджені з часом – послідовність, до якої Київ ставиться з обережністю.
Зміна позиції щодо НАТО – обмежена
Найбільш значущим сигналом з Берліна стала заява Зеленського про готовність відмовитися від негайного прагнення України вступити до НАТО в рамках мирної угоди, і це значна зміна для країни, в конституції якої закріплена ця мета.
«Україна завжди прагнула вступу до НАТО, що забезпечувало реальні гарантії безпеки», – сказав Зеленський, зауваживши при цьому, що «цей напрямок не отримав підтримки деяких партнерів у США та Європі».
Однак українські чиновники наголошують, що це не означає офіційної відмови від членства в НАТО. Членство в альянсі радше не слугуватиме гарантією безпеки в рамках цього конкретного мирного плану.
Натомість Київ наполягає на юридично зобов’язуючих двосторонніх гарантіях від США і європейських союзників і партнерів, таких як Канада і Японія. «Для нас це вже компроміс», – сказав Зеленський.
Високопоставлений західний чиновник сказав Kyiv Post, що це спроба домогтися надання «захисту, подібного до статті 5, без самої статті 5».
«Це вузький міст, який усі намагаються перейти. Україна хоче впевненості. США хочуть свободи дій. А Росія хоче права вето над обома», – сказав чиновник.
Зеленський сказав, що припинення вогню вздовж нинішніх ліній фронту може бути прийнятним, якщо воно буде частиною ширшого врегулювання.
Європа переглядає свою позицію – обережно
Європейські союзники, в тому числі Велика Британія, Франція та Німеччина, доопрацьовують пропозиції США, які вимагатимуть від України поступитися територією, відмовитися від амбіцій щодо НАТО та погодитися на скорочення своїх збройних сил.
Водночас вони працюють над стабілізацією фінансів Києва, зокрема шляхом використання заморожених активів російського центрального банку для підтримки його військового та цивільного бюджетів.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав залучення Вашингтона «хорошим знаком», сказавши, що переговори в такому форматі – «це, звичайно, не ідеальний варіант». «Але танцювати доводиться з тими, хто є на танцмайданчику», – сказав він.
Пісторіус також застеріг від надмірної залежності від гарантій безпеки без підтримки США, вказавши на рішення України 1994 року здати свій ядерний арсенал в обмін на гарантії, які згодом виявилися порожніми. Без значної участі США, сказав він, такі обіцянки «вартуватимуть небагато».
«Дуже добре, що канцлер Мерц долучився до процесу після координаційних зустрічей між Україною та Європою минулого тижня, – сказав у неділю в інтерв’ю Kyiv Post заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради Ендрю Д’Аньєрі. – Добре, що Україні показали, що вона має союзників і «козирі» у процесі досягнення угоди, навіть якщо адміністрація США продовжує скептично ставитися до сили та значущості Європи».
Італія стала тихим гравцем у Берліні, а прем’єр-міністр Джорджія Мелоні просуває безпекову клаузулу, натхненну статтею 5 НАТО, навіть попри питання щодо її виконання та політичної волі.
Питання без відповіді
Для прихильників України переговори в Берліні є як імпульсом, так і ризиком.
У неділю ввечері в інтерв’ю Kyiv Post Даґ Клейн з Razom, американської організації, що підтримує Україну, назвав ці зустрічі «найінтенсивнішим раундом переговорів цього року».
«Україна явно готова піти на значні поступки, щоб досягти угоди, – сказав Клейн. – Ключове питання полягає в тому, що якщо Україна і США скажуть «так», а Росія скаже «ні», – що тоді робитиме Вашингтон? Якщо вирішить нарешті розпочати реальну кампанію тиску на Москву, то ще може бути якась надія на мир».
Наразі чиновники переглядають проєкти документів і готуються повернутися за стіл переговорів.
«Ніхто не вважає, що справа зроблена, – сказав один західний дипломат. – Але вперше за довгий час люди принаймні сперечаються про те, як закінчити війну, а не про те, чи закінчувати її взагалі».
І вже одне це відчувається як зміна.