На борту літака Air Force One, повертаючись у неділю після відпочинку в Мар-а-Лаго, президент США Дональд Трамп у звичній для себе позі й манері широко прокоментував глобальні кризи, заперечив версію подій Владіміра Путіна і сигналізував, що наступний етап зовнішньої політики США буде визначатися не тільки дипломатією, а й тарифами та важелями впливу.
Тон розмові з журналістами задало його різке заперечення твердження про нібито атаку українських дронів на резиденцію Путіна, яке на короткий час похитнуло делікатні мирні переговори щодо України.
«Я не вірю, що цей удар відбувся», – сказав Трамп журналістам і додав, що факт атаки України на резиденцію Путіна не був встановлений. До цього він висловлювався інакше.
Трамп визнав, що спочатку, після розмови з Путіним, він передав його версію подій, але зауважив, що тоді був важливим контекст. «Тому що на той момент ніхто не знав, – пояснив він. – Тоді ми вперше про це почули. [Путін] сказав, що його резиденцію атакували. Ми не віримо, що так було».
Минулого тижня міністр закордонних справ Росії Серґєй Лавров заявив, що українські дрони атакували державну резиденцію в Новгородській області (звісно, всіх їх перехопила протиповітряна оборона)
Україна одразу ж це заперечила, а європейські чиновники назвали це спробою зірвати переговори.
Трамп, який спочатку відреагував з гнівом, тепер назвав цей епізод вирішеним і другорядним порівняно з тим, що він вважає справжньою трагедією війни: «В середньому щомісяця гине від 25 000 до 30 000 солдатів – російських і українських. І якби я міг це зупинити, я б хотів це зупинити».
Мирні переговори, тарифи
За словами помічників Трампа, дводенний відпочинок у своєму курортному комплексі у Флориді він поєднував із активною дипломатією.
Він підтвердив, що там продовжувалися переговори про мир в Україні, а саме робота над планом з 20 пунктів.
Його головним інструментом тиску на Москву та її партнерів стає економіка, і він категорично заявив, що російська економіка – «в жахливому стані».
Сенатор Ліндсі Ґрем (республіканець від Південної Кароліни), який летів разом із Трампом на борту Air Force One, висловився конкретніше. «Якщо ви хочете покласти край цьому конфлікту, то чиніть тиск на клієнтів Путіна», – сказав Ґрем, маючи на увазі країни, які купують російську нафту.
За його словами, 25-відсоткове мито, яке Трамп наклав на Індію за купівлю російської нафти, вже дає ефект: «Тепер вона [Індія] тільки й говорить про те, що купує менше російської нафти. Отже, це працює».
Ґрем сказав, що двопартійний законопроєкт, підтриманий 85 співавторами, надає Трампу широкі повноваження вводити мита аж до 500 відсотків для країн, які підтримують військову економіку Росії. «Ніхто інший не вирішує, якою буде цифра, – сказав він. – Це робить президент».
Ніяких дедлайнів – і ніякої терплячості
Трамп відкинув ідею встановлення жорстких часових рамок для мирних переговорів. «Ніяких дедлайнів, – сказав він. – Сподіваємося, чекати не дуже довго».
Проте очевидним було роздратування Трампа, який вже не раз висловлював розчарування тим, що ані Путін, ані Зеленський досі не погодилися піти на угоду, яку він вважає цілком реальною.
Він заявив, що США можуть дозволити собі чекати – принаймні в економічному плані, сказавши, що зараз його адміністрація відшкодовує витрати США за час президентства Джо Байдена за допомогою угод про ресурси та домовленостей про погашення боргів.
«Для нас це не питання економіки, – сказав Трамп. – Це питання душі».
Від України до Гренландії
Різкі зовнішньополітичні заяви – особливість прес-конференцій Трампа, і недільна не стала винятком. Він знову заговорив про Гренландію, назвавши її нагальним пріоритетом національної безпеки.
«Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки», – сказав він, вказавши на активність Росії та Китаю в цьому регіоні й додавши, що Данія тут «неспроможна». Ба більше, він заявив, що Європа тихо погоджується з цим: «Ми потрібні Європейському Союзу, і вони це теж знають».
На запитання про протести в Ірані Трамп відповів знайомим, погрозливим тоном: «Ми дуже уважно стежимо за цим. Якщо вони почнуть вбивати людей, як це було в минулому, я думаю, що вони отримають дуже сильний удар».
Він не уточнив, яким саме буде цей удар, але його слова нагадували минулі погрози США покаранням за внутрішні репресії.
Венесуела і широке бачення участі США
Найдовші і найширші коментарі Трампа були присвячені Венесуелі, яку він неодноразово називав «вбитою країною» і застережливим прикладом для США.
Він окреслив план, за яким відновлення занепалої інфраструктури Венесуели значною мірою буде покладене на плечі великих нафтових компаній, а США контролюватимуть стабілізацію до проведення виборів.
«Ми будемо керувати нею, виправляти її, – сказав Трамп. – А потім проведемо вибори».
Відповідаючи на запитання, чи не є це будівництвом держави (що він сам завжди критикував), він заявив, що Венесуела знаходиться в американській півкулі й цілком підпадає під відроджену світоглядну концепцію доктрини Монро.
«Мені потрібен мир, – сказав він. – Це наша півкуля».
Все, що говорив Трамп до самої посадки літака у Вашингтоні, відображало його світогляд – такий, у якому він сам вирішує, яким твердженням вірити, які важелі використовувати та які країни є близькими, стратегічно важливими або занадто пропащими, щоб США могли їх ігнорувати.
Іншими словами, Трамп відкинув останні звинувачення Путіна, не виключив посилення митного тиску як дипломатичний важіль і дав зрозуміти, що попри весь галас не знімає угоду про припинення війни в Україні зі свого порядку денного.