У вівторок, коли союзники Києва зустрічалися в Парижі, Білий дім заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа не виключає застосування військової сили для захоплення Гренландії, чим викликав шок у всій Європі.
Оголошення Білого дому пролунало в той час, коли європейські лідери ще не відійшли від шоку через вторгнення адміністрації Трампа у Венесуелу – чергову спробу США заволодіти природними ресурсами суверенної країни.
Як відомо, Гренландія багата на корисні копалини, що мають важливе значення для технологічних галузей, зокрема цинк, золото, залізну руду, мідь, титан і уран, а також на морські родовища нафти і природного газу.
Хоча Трамп давно стверджує, що контроль над незалежною територією, яка належить Данії, має вирішальне значення для національної безпеки США, оскільки Китай і Росія змагаються за домінування в Арктиці, того ж дня він оголосив, що Венесуела «передасть» США до 50 мільйонів барелів нафти.
Одразу після вступу на посаду Трамп почав тиснути на Україну, щоб вона поділилася своїми природними ресурсами зі США – нібито в обмін на надання технологій видобутку та певні гарантії безпеки, оскільки американські компанії потребуватимуть захисту своїх інвестицій.
Щодо заявленої Трампом мети контролю над Гренландією, його критики в Конгресі зазначили у вівторок, що США вже експлуатують там об’єкти військового призначення на підставі угод із Данією – своєю союзницею по НАТО. Одним із таких об’єктів є космічна база Пітуффік, де розміщено близько 150 американських військовослужбовців.
Проте прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт наголосила, для Трампа «придбання Гренландії є пріоритетом національної безпеки» задля стримування супротивників США, як-от Росія і Китай.
Як повідомив The Wall Street Journal, держсекретар США Марко Рубіо сказав законодавцям, що Трамп віддає перевагу варіанту купівлі Гренландії у Данії, додавши, що це не означає неминучого вторгнення.
Данія попередила, що будь-які дії з метою захоплення Гренландії силою може розірвати її безпекові зв’язки з США в рамках НАТО і фактично буде означати кінець Альянсу.
Гренландія і Данія вже заявили, що попросили про негайну зустріч із Рубіо.
«Поки що це не вдалося», – написала у соцмережах міністр закордонних справ Гренландії Вівіан Мотцфельдт, додавши, що наполягала на зустрічі протягом усього 2025 року, а міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що зустріч із Рубіо повинна «розвіяти певні непорозуміння».
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що острів не продається, і що тільки його 57 000 жителів повинні вирішувати його майбутнє.
Лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Іспанії заявили, що їхні країни стоятимуть на захисті «універсальних принципів суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів».
Марк Карні, прем’єр-міністр Канади, найближчого сусіда Гренландії, заявив у Парижі, що «майбутнє Гренландії та Данії вирішують виключно жителі Данії та Гренландії».
Хоча навіть політичні противники Трампа у Вашингтоні висловили серйозні сумніви щодо того, що він вторгнеться до сусідньої країни-союзника, заступник голови адміністрації Стівен Міллер наголосив у понеділок, що «ніхто не воюватиме з США за майбутнє Гренландії».
На паризькому саміті союзників України, у якому взяв участь посланець США Стів Віткофф, переважали більш тверезі оцінки. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не вірить, що Сполучені Штати порушать суверенітет Данії.
Він сказав, що «не може уявити сценарій», за якого Сполучені Штати порушать суверенітет Данії. «Гренландія є територією під данським суверенітетом і такою залишиться», – наголосив Макрон.