Тихо у Вашингтоні, гучно в Києві: поки всі намагаються домовитися про мир, Кремль атакує

З одного боку – майже «готова» безпекова угода між США та Україною, ймовірна зустріч Трампа з Зеленським. З іншого – нові удари РФ. Розрив між дипломатією та реальністю на полі бою збільшується.

Росія відкинула західні плани безпеки і вкотре завдала смертоносних ударів по українських містах, а оточення Трампа мовчить, прискорюючи залаштункову приватну дипломатію.

У четвер американські чиновники відмовилися коментувати різку відмову Москви від нових мирних пропозицій та європейських гарантій безпеки для України.

Kyiv Post звернувся до кількох чиновників адміністрації Трампа з проханням прокоментувати останні заяви Росії, але відповіді не отримав.

За словами одного союзника Трампа, це мовчання – відповідь Росії, яка «багато говорить».

Втім, дипломатична діяльність не є такою стриманою, як публічна реакція.

Трамп планує ще одну зустріч із Зеленським

За даними дипломатичних джерел, Білий дім розглядає можливість проведення ще однієї зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і європейськими лідерами найближчими днями.

Остаточна дата ще не визначена, але обговорення плануються.

Зеленський підняв це питання в середині січня під час своєї нещодавньої зустрічі з Трампом у Мар-а-Лаго, запропонувавши спільний з європейськими колегами візит до Вашингтона.

За повідомленнями джерел, якщо графік не дозволить провести зустріч наступного тижня, то її можуть перенести на кінець місяця, на час проведення Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

А поки – Київ наполягає на офіційних гарантіях безпеки, а Москва не виявляє бажання йти на компроміс.

У четвер Зеленський заявив, що угода між США та Україною про гарантії безпеки «в основному готова» до остаточного узгодження з Трампом.

У пості в соцмережі український президент зазначив, що українські, американські та європейські чиновники провели тиждень у Парижі, обговорюючи деталі мирної угоди, яку планують представити Москві.

Він сказав, що очікує, що американська сторона залучить Росію до обговорення документа і повідомить, чи «агресор дійсно готовий закінчити війну».

Перші сигнали з Кремля свідчать, що відповідь може бути негативною.

Москва: «Вісь війни»

Міністерство закордонних справ Росії видало довгу заяву, в якій різко розкритикувало безпекові угоди, підписані на початку цього тижня лідерами «Коаліції охочих». Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон, зокрема, зобов’язалися розгорнути свої війська в Україні в разі нового вторгнення Росії.

«Нові мілітаристські декларації так званої «Коаліції охочих» і київського режиму формують справжню вісь війни», – написала речниця МЗС Марія Захарова.

Офіційно відкинувши ідею європейських миротворців, Росія вже за кілька годин запустила нову хвилю ударів по Україні.

Представники США не підписали декларацію Коаліції. Спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф лише зазначив, що Трамп «рішуче підтримує протоколи безпеки», уникнувши будь-яких обіцянок щодо розгортання американських військ.

Ракети підкреслюють ставки

Поки дипломати обговорювали гарантії безпеки в Парижі, Росія сказала своє слово на полі бою.

Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, в результаті російського удару по Києву загинули щонайменше четверо людей і щонайменше 25 зазнали поранень. Однією з жертв став медик, який прибув на місце удару дрона по будівлі, яка за кілька хвилин була уражена повторно.

Сирени повітряної тривоги через загрозу ракетних ударів лунали по всій Україні. Мер Львова Андрій Садовий повідомив, що була уражена критична інфраструктура, і що на місцях працювали рятувальники та аварійні служби.

Ця нічна атака – друга поспіль – посилила сумніви Києва та західних столиць у бажанні Кремля вести переговори.

«Паперами багатоповерхівку не обігріти»

Гуманітарні організації попереджають, що стратегія Росії все більше зосереджується на зимовій війні.

«Поки в західних столицях продовжують циркулювати дипломатичні рамки та довгострокові обіцянки безпеки, на місцях розгортається набагато жорстокіша реальність», – сказав Kyiv Post Юрій Боєчко, генеральний директор американської організації Hope For Ukraine.

Боєчко зазначив, що Росія систематично руйнує енергетичну мережу України в таких великих містах, як Харків, Дніпро, Кривий Ріг і Запоріжжя, залишаючи мільйони людей без тепла.

«Це вже не просто війна на виснаження, це обдумана спроба зламати хребет держави, заморозивши її цивільне населення, – сказав він. – Паперами багатоповерхівку не обігріти і крилату ракету не збити».

Він попередив, що Україна стоїть за крок від гуманітарної катастрофи, яку не зможе відвернути жоден договір, і закликав західні уряди прискорити поставки систем протиповітряної оборони та обладнання для стабілізації енергомережі.

Віткофф стикається з пильною увагою у себе на батьківщині

Віткофф, який відіграє центральну роль у зарубіжній дипломатії Трампа, стикається з дедалі більшою й пильнішою увагою у Вашингтоні.

Демократи у Палаті представників на чолі з членом Комітету з закордонних справ Ґреґорі Міксом, заступником члена Комітету Ґейбом Амо та членом Комітету з нагляду Робертом Ґарсією вимагають розслідування потенційних конфліктів інтересів, пов’язаних із діловими операціями Віткоффа.

У листі до генеральних інспекторів Державного та Торгового департаментів законодавці посилаються на публічні повідомлення, які свідчать про те, що Віткофф продовжує мати фінансові інтереси в World Liberty Financial –  криптовалютній компанії, яку він заснував у 2024 році разом зі своїми синами та членами сім’ї Трампа, вже обійнявши посаду президентського посланця.

Вони попередили, що тісні зв’язки компанії з іноземними фінансовими спонсорами, в тому числі з країн, з якими Віткофф веде переговори, викликають серйозні занепокоєння з приводу національної безпеки.

Тиха дипломатія, гучна війна

Наразі світ Трампа не дає публічних відповідей – ні щодо погроз Москви, ні щодо фінансів Віткоффа, ні щодо того, коли Трамп може знову зустрітися з Зеленським і європейськими лідерами.

Але російські ракети продовжують падати, а зимові холоди посилюються, і одним стає все важче ігнорувати, а іншим – все важче підтримувати контраст між тихою дипломатією та гучною війною.

У Вашингтоні розрахунок стосується як іміджу, так і стратегії, і кожне питання, що залишається без відповіді, збільшує ставки.

Тим часом Київ несе на собі весь тягар російської агресії та повільної роботи дипломатичних механізмів, і це – суворе нагадування про те, що театр війни часто рухається швидше, ніж коридори влади.