Поки світові лідери обговорюють у Давосі глобальну стабільність, штучний інтелект і майбутнє капіталізму, набагато глибший спір – через крижаний арктичний острів – загрожує розколом відносин між Вашингтоном і його найближчими союзниками.
Брюссель готується до протистояння, яке мало хто з дипломатів міг собі уявити: трансатлантичний торговий конфлікт, спричинений не сталлю, напівпровідниками чи кліматичними правилами, а Гренландією.
У четвер лідери ЄС вирішуватимуть, як реагувати на погрозу президента США Дональда Трампа ввести високі мита на товари з низки європейських країн, якщо вони не погодяться на його вимогу придбати арктичний острів, який є самокерованою територією Данії.
У понеділок міністр фінансів США Скотт Бессент застеріг європейські країни від відповіді власними митами.
На кону – не лише торгівля. Для Брюсселя ця криза зачіпає суть суверенітету й союзницьку політику, а також те, наскільки Трамп готовий просунути поширити свою транзакційну дипломатію на незвідану територію.
«Образа для данців»
Марк Гітенштейн, колишній посол США в ЄС і багаторічний радник колишнього президента Джо Байдена, вважає, що такий тиск Вашингтона на Данію – не лише помилка, а й образа.
«Ідея, що на цьому етапі буде укладено Торнберійську угоду, є абсурдною, – сказав Гітенштейн в інтерв’ю Kyiv Post, маючи на увазі запропоновану основу для торгових переговорів. – На даному етапі її неможливо реалізувати. Трамп повинен це зрозуміти, а європейці повинні триматися разом. Це якби китайці заявили, що збираються взяти Гаваї в заручники... Ми повинні захищати Гаваї. А ЄС має захищати Данію».
Для Гітенштейна це питання є особливо болючим, зважаючи на історію Данії. «Я вважав данців найвідданішими союзниками США у військових та економічних питаннях. І те, що ми робимо з данцями, – образливо», – сказав він.
Зараз це почуття образи відгукується в європейських столицях. У понеділок голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила групі американських законодавців з обох партій, що Вашингтон повинен «однозначно поважати» суверенітет Данії та Гренландії.
«Це надзвичайно важливо для наших трансатлантичних відносин», – написала вона на X, додавши, що «тарифи суперечать цим спільним інтересам».
Максималістські переговори – чи щось більше?
Чи є гамбіт Трампа щодо Гренландії лише тактикою переговорів?
«Так можна робити в сфері нерухомості, – сказав Гітенштейн, – але не в дипломатичних відносинах із другом».
На запитання, чи відображає цей крок справжню стратегічну зміну в пріоритетах США, він відповів безжально.
«Не розумію, чому він не може зробити все, що йому потрібно, за договором 1951 року», – сказав Гітенштейн, маючи на увазі давню оборонну угоду між США і Данією, в якій регулюється питання Гренландії. – Він досі жодним чином не пояснив це, принаймні публічно».
Трамп заявив, що Гренландія важливою для національної безпеки США, і що Арктику краще захистить Вашингтон, ніж Копенгаген.
У листі до прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Ґара Стьоре Трамп пішов ще далі, пов’язавши своє прагнення придбати Гренландію з обуренням через те, що він не отримав Нобелівську премію миру, і заявивши: «Світ не буде безпечним, доки ми не матимемо повного і тотального контролю над Гренландією».
Ця риторика викликала протести в Нууку і Копенгагені, а також занепокоєння серед європейських лідерів, які вбачають у цьому прямий виклик післявоєнним нормам щодо кордонів і суверенітету.
Подарунок Кремлю
Наслідки вже поширюються за межі Європи.
Росія відкрито святкує трансатлантичний розкол. Прес-секретар Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що «важко не погодитися» з аналітиками, які вважають, що прагнення Трампа до Гренландії може забезпечити йому місце в історії.
Гітенштейна бачить у такій реакції тривожний сигнал.
«Я думаю, що це, безумовно, ризик, – сказав він у відповідь на запитання, чи може цей спір підірвати єдність Заходу проти Москви. – Мені дуже важко оцінити глибину шкоди, але ставки зрозумілі: якщо Трамп серйозно налаштований на угоду з Росією, він не зможе цього зробити без європейців. Тому Трамп повинен зрозуміти, що нам потрібні європейці, а європейцям потрібні ми».
На його думку, сварка між союзниками по НАТО через Гренландію – це «непотрібна провокація»: «Це може спрацювати на ринку нерухомості Нью-Йорка. Тут це не спрацює».
Брюссель розглядає можливість вжиття заходів у відповідь
За закритими дверима чиновники ЄС обговорюють пакет контрзаходів, вартість яких, за повідомленнями, може сягнути 93 млрд євро. Президент Макрон наполягає на застосуванні такого інструменту проти примусу. Керівництво Німеччини закликає до єдності. А кілька європейських союзників по НАТО вже відправили війська до Гренландії для проведення спільних навчань у рамках данської операції «Арктична витривалість», подавши сигнал солідарності та спільної занепокоєності діяльністю Росії та Китаю в Арктиці.
Однак поки що немає консенсусу щодо застосування найжорсткіших інструментів ЄС.
«Ми рішуче підтримали ЄС, коли він ухвалив статут проти примусу, – сказав Гітенштейн. – Не думаю, що зараз є консенсус щодо застосування цього статуту в даному випадку. Я це розумію».
Що він не розуміє, так це логіку ескалації зараз: «Адміністрація Трампа повинна розуміти наслідки таких дій».
Дипломатія під тиском
Для дипломатів робочого рівня криза є кошмарним сценарієм.
«Я ніколи не стикався з чимось подібним», – сказав Гітенштейн. – Якщо ви не погоджуєтеся з важливістю альянсу, я не знаю, як ви можете функціонувати».
Він сказав, що «дуже співчуває» своєму наступнику в Брюсселі, зазначивши також, що фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта перебувають під величезним тиском.
«Я цілком впевнений, що всі вони знайдуть розумне рішення», – сказав він, але визнав, що політична ситуація небезпечно змінилася.
Тінь України
Криза в Гренландії розгортається на напруженому тлі невизначеності щодо американської підтримки України та майбутнього НАТО.
Гітенштейн попередив, що розкол трансатлантичного фронту послабить вплив на Росію. Втім, він відзначив дедалі більшу військову роль Європи:
«Вони щойно виділили Україні 90 мільярдів доларів. Це неабияка сума. В Європі є дуже компетентні збройні сили. Хоча, направду, найкомпетентніші збройні сили в Європі – це українські збройні сили».
Але Гітенштейн впевнений, що Європа не може просто замінити США: «Без США це не те саме. У цьому немає сумнівів».
Небезпечний прецедент
Найбільш актуальним питанням для Брюсселя є те, наскільки жорстко і публічно слід протидіяти.
Фон дер Ляєн попередила, що мита загрожують спільному процвітанню. Канцлер Мерц закликав до рішучості. Макрон хоче вжити заходів у відповідь. Бессент каже, що про це не варто й думати.
Гітенштейн вважає, що Європа повинна встановити чіткі червоні лінії – і триматися разом. «Європейський Союз повинен захищати Данію», – сказав він.
Бо якщо Гренландія стане предметом торгу, це буде прецедент, який не обмежиться Арктикою.
У розрідженому повітрі Давосу і замерзлій політиці Гренландії Європа відкриває для себе сувору правду: коли союзи стають транзакційними, навіть основа суверенітету може почати тріскатися.