З наближенням четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну стає очевидно, що президент Дональд Трамп не налаштований серйозно вести переговори з Росією про мир в Україні з позиції сили.
Якби це було так, президент уже посилив би постачання американської зброї Україні, тісніше співпрацював би з НАТО для захисту Європи та надав би Україні безповоротну фінансову допомогу. Цього не сталося.
Ці «вільні кошти» не є грошима американських платників податків. Йдеться про американську частку близько $300 млрд заморожених суверенних активів Росії, що перебувають під юрисдикцією США. Конгрес США вже зараз може втрутитися, щоб допомогти Україні та забезпечити певну справедливість від імені американського народу.
У жовтні 2024 року, відповідно до нового законодавства, Сполучені Штати публічно визнали наявність щонайменше $5 млрд невикористаних резервів Центрального банку Росії, що зберігаються у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. Водночас у США є й інші кошти, однак з незрозумілих причин Міністерство фінансів вирішило засекретити їхній загальний обсяг. Два окремі експертні звіти свідчать, що в розпорядженні президента може перебувати до $50 млрд, які потенційно можна спрямувати на допомогу Україні.
Станом на сьогодні президент Дональд Трамп не скористався правом розпорядитися цими коштами на користь України. У жовтні минулого року його адміністрація також не передала до Конгресу передбачені законом звіти щодо цих заморожених російських активів. До недавнього часу Трамп узагалі уникав публічних заяв на цю тему, попри періодичні гучні обіцянки діяти жорстко щодо Росії — із запровадженням нових економічних санкцій, від яких згодом відступав.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що Трамп має інші плани щодо цих активів. Відповідно як до міжнародного права, так і до законодавства США, ці кошти можуть бути конфісковані та передані Україні як відповідь на незаконне вторгнення Росії до суверенної держави з порушенням Статуту ООН. Ці російські активи не належать Трампу і не можуть використовуватися або ставати предметом торгу для просування його особистих інтересів чи ширшого політичного порядку денного.
Уперше ці російські активи стали публічним питанням для Трампа 20 листопада 2026 року — у так званому «мирному плані» з 28 пунктів, який у Москві узгоджували Стів Віткофф і Джаред Кушнер з президентом Росії Владіміром Путіним та Кирилом Дмитрієвим. Пункт 14 цього плану прямо передбачав використання щонайменше частини з $300 млрд російських активів для відбудови України. Водночас документ містив положення про те, що Сполучені Штати отримають прибуток від цих коштів, попри те що за міжнародним правом вони належать Україні як часткова компенсація за шкоду, завдану воєнними злочинами Росії.
Водночас чинне законодавство не дає ані Сполученим Штатам, ані президенту права отримувати прибуток від передачі російських активів Україні. США не мають на них жодних юридичних прав. Саме тому у відповідь Україна та європейські партнери 23 листопада запропонували альтернативний мирний план із 20 пунктів, у якому пункт 14 було цілком логічно вилучено.
Конгрес має втрутитися, аби заморожені активи не стали предметом політичного торгу між Трампом і Путіним.
Після цього президент Трамп представив так звану «Раду миру» на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Тема використання російських активів загадковим чином з’явилася знову — цього разу її порушив сам Путін, воєнний злочинець.
22 січня 2026 року під час кремлівської зустрічі щодо ситуації в Газі за участю палестинських представників Путін зухвало заявив, що міг би стати постійним членом нової Ради, очолюваної Трампом, зробивши внесок у розмірі $1 млрд із заморожених у США коштів. Трамп прокоментував слова Путіна у відповідь на запитання журналіста: «Так, усе гаразд. Він використовує свої гроші».
Досить.
Замість того щоб дозволити Трампу й Путіну використовувати заморожені активи як інструмент політичного торгу в будь-яких переговорах про мир, Конгрес має втрутитися ще до того, як ці кошти знову опиняться в обігу. Він може на законодавчому рівні зобов’язати конфіскувати ці активи та передати їх Україні для військової й фінансової підтримки.
До Конгресу слід внести простий і зрозумілий двопартійний законопроєкт з одного речення та ухвалити його за прискореною процедурою, внісши зміни до чинного законодавства і чітко закріпивши таку норму:
«Незалежно від будь-яких інших положень закону міністр фінансів зобов’язаний конфіскувати всі суверенні активи Росії, що перебувають під юрисдикцією США, та негайно передати їх уряду України для використання в його інтересах без будь-яких обмежень».
У Конгресі й досі є широка двопартійна підтримка допомоги Україні в час, коли вона її найбільше потребує. Попри заперечення Трампа, наразі обговорюється додаткова військова допомога для посилення обороноздатності України. Жорсткіші економічні санкції, спрямовані на ослаблення й без того нестійкої економіки Росії та прискорення передачі активів Україні, вже були переважною більшістю схвалені одним із комітетів Конгресу. Водночас інші нові заходи очікують розгляду в сесійній залі — Трамп наразі фактично блокує їх ухвалення.
Настав час Конгресу діяти як рівноправна й незалежна гілка влади США. Він має ухвалити цю просту поправку конституційною, двопартійною більшістю, здатною подолати вето, щоб зобов’язати надати допомогу Україні — а отже, і Європі — без жодних витрат для платників податків.
Використання заморожених російських коштів для підтримки України в умовах безперервної російської агресії, нічного терору проти цивільного населення та руйнування енергетичної інфраструктури посеред суворої зими — це та справедливість, на яку Україна заслуговує.
Конгрес має всі повноваження, щоб забезпечити цю справедливість, змусивши Путіна заплатити за протиправні дії Росії відповідно до міжнародного права.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.