Дві найбільші економічні та військові держави світу зобов’язалися координувати свої дипломатичні зусилля, щоб покласти край тривалим глобальним конфліктам у Східній Європі та на Близькому Сході, повідомляє агенство Сіньхуа.
Після завершення історичного дводенного двостороннього саміту в Пекіні між китайським лідером Сі Цзіньпіном та президентом США Дональдом Трампом міністр закордонних справ Китаю Ван Ї підтвердив, що обидві столиці докладають «значних зусиль» для того, щоб очолити негайні мирні переговори.
Прагматичний підхід до затяжних конфліктів
Згідно з повідомленням китайського державного інформаційного агентства Сіньхуа, Ван Ї продемонстрував оновлену готовність Пекіна відмовитися від своєї позиції невтручання та відігравати активну, спільну роль у сприянні дипломатичного врегулювання того, що Китай офіційно називає «кризою в Україні».
«Складні питання не мають простих рішень, і мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. Оскільки і Китай, і США готові підтримувати комунікацію та відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи, ми сподіваємося на швидке завершення бойових дій», - заявив Ван Ї.
Спільна дипломатична заява з’явилася у вкрай критичний момент. Миротворчі ініціативи щодо України за посередництва США фактично заморозились після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого. Росія послідовно блокувала переговори, якщо Київ не погодиться на максималістські територіальні вимоги Кремля.
Однак, поєднуючи тиск Вашингтона на Київ із величезним економічним важелем Пекіна над Москвою – як головного покупця російського викопного палива в умовах західних санкцій – дві наддержави намагаються змусити обидві сторони конфлікту сісти за стіл переговорів.
Стабілізація ситуації на Близькому Сході та в Ормузькій протоці
Переходячи до кризи в Перській затоці, Ван Ї повторно наголосив, що Пекін розглядає прямий діалог як єдиний легітимний шлях до розрядки регіональної ескалації.
Міністр закордонних справ Китаю закликав США, Ізраїль та країни регіону дотримуватися крихкого перемир’я, яке наразі діє.
Він наголосив, що міжнародна спільнота має вирішити поточні суперечки щодо ядерної програми Ірану та морської блокади Ормузької протоки шляхом багатосторонніх переговорів, а не відновленням активних бойових дій.
Це збігається з базовою угодою, досягнутою між Трампом і Сі під час їхніх закритих зустрічей, про те, що Ірану за жодних обставин не можна дозволити отримати ядерну зброю.
Делікатний геополітичний баланс
Хоча Ван Ї намалював картину дипломатії співпраці, від’їзд Трампа з Пекіна залишив після себе значні регіональні суперечки, особливо щодо Тайваню.
Відразу після саміту Трамп збентежив союзників, публічно попередивши Тайвань про недопустимість проголошення офіційної незалежності, поставивши під сумнів доцільність захисту острова, що знаходиться «за 9 500 миль», а також відкрито назвавши продаж зброї США Тайбею «козирем» для отримання торгових поступок від Пекіна.
Раптовий збіг інтересів США та Китаю також створює передумови для драматичного дипломатичного продовження. Президент Росії Володимир Путін має прибути до Пекіна 19 травня з дводенним державним візитом, щоб підписати з Сі нову декларацію про «стратегічне співробітництво».
Аналітики припускають, що превентивні заяви Ван Ї про швидке врегулювання війни шляхом переговорів мають на меті дати сигнал Кремлю - економічна підтримка Китаю повʼязана з очікуванням дипломатичної гнучкості.