Україна та Росія збираються провести перші прямі мирні переговори за останні три роки у четвер в Стамбулі (Туреччина). Однак надії на прорив невеликі, оскільки сторони залишаються на діаметрально різних позиціях, а президент Росії Владімір Путін вирішив не їхати на переговори.
Перемовини відбуваються на тлі нового поштовху до дипломатичних зусиль, проте наразі немає хоча б попередніх домовленостей з таких головних питань, як окуповані території, членство України в НАТО та умов припинення вогню.
Хто бере участь
У переговорах візьме участь президент України Володимир Зеленський. Він публічно закликав Путіна, який сам запропонував провести ці переговори, зустрітися з ним віч-на-віч.
Однак у середу ввечері Кремль підтвердив, що Путін не поїде, а натомість призначив делегацію нижчого рівня на чолі з Владіміром Мединським – колишнім міністром культури РФ і близьким соратником Путіна. Мединський також очолював невдалі переговори у 2022 році.
Зеленський назвав відсутність Путіна ознакою того, що Росія не налаштована на закінчення війни. «Це його війна, тому переговори мають відбуватися з ним», – заявив він у вівторок.
Путін зазнавав сильного міжнародного тиску, і навіть з боку союзників. Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва закликав його до цього під час телефонної розмови, перед якою він сказав: «Мені нічого не коштує сказати: «Гей, товаришу Путін, їдь до Стамбула і веди переговори, чорт забирай».
У середу президент США Дональд Трамп заявив, що розгляне можливість участі в переговорах, якщо на них буде Путін. «Якщо так ми зможемо закінчити війну, я про це подумаю», – сказав він.
Хто ще бере участь у переговорах
До складу переговорної групи Кремля входять:
Владімір Мединський – помічник Путіна, колишній міністр культури РФ
Михаїл Галузін – заступник міністра закордонних справ
Александр Фомін – заступник міністра оборони
Ігор Костюков – начальник військової розвідки Росії.
Путін, міністр закордонних справ Серґєй Лавров і радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков, який раніше очолював переговори зі США, не увійшли до складу делегації.
США у Стамбулі представлятимуть держсекретар Марко Рубіо і спеціальні посланці Стів Віткофф і Кіт Келлоґґ.
Рубіо прибув до Анталії пізно ввечері в середу, повідомив вашингтонський кореспондент Kyiv Post, який супроводжує його.
Рубіо приїхав на неформальну зустріч міністрів закордонних справ усіх 32 країн-членів НАТО. Хоча вона присвячена переважно підготовці до червневого саміту НАТО в Гаазі, питання подальшої підтримки України було одним із пріоритетних на порядку денному.
Перша зустріч Рубіо в Анталії відбулася з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Вони обговорили координацію дій напередодні важливих мирних переговорів у Стамбулі.
Чому переговори в Туреччині
Від початку війни Туреччина позиціонує себе як нейтральний посередник. Вона має міцні відносини як з Україною, так і з Росією, і раніше, у березні 2022 року, вже приймала у себе невдалі мирні переговори.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган назвав нинішній момент «історичним поворотом» і запропонував знову провести переговори.
Яка позиція обох сторін
Розбіжності між Україною і Росією залишаються значними.
Територія:
Росія хоче зберегти повний контроль над чотирма українськими областями, які вона анексувала в результаті незаконних референдумів у 2022 році. Москва також вимагає, щоб Україна вивела свої війська з тих частин цих областей, які вона все ще контролює, зокрема, з Херсонської та Запорізької.
Наприкінці 2022 року Росія оголосила про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей за результатами референдумів, проведених на окупованих територіях. Ці голосування були широко засуджені Києвом і західними урядами як порушення міжнародного права.
Наразі Росія контролює майже всю Луганську область і значну частину Донецької області.
Однак Україна відхилила будь-яке врегулювання на основі відмови від своєї території, а західні урядовці неодноразово відкидали вимоги Росії як неприйнятні.
«Ні НАТО» і «демілітаризація»
Росія хоче, щоб Україні назавжди заборонили вступ до НАТО, і наполягає на усуненні Зеленського. Путін навіть запропонував передати Україну під тимчасове управління ООН.
Інші вимоги Росії включають демілітаризацію та так звану «денацифікацію» України – цей термін Росія використовує для виправдання свого вторгнення.
Москва також вимагає скасування західних санкцій та ордерів на арешт російських високопосадовців, а також повернення заморожених за кордоном російських активів.
Гарантії безпеки:
Зеленський прагне отримати довгострокові гарантії безпеки, зокрема, членство в НАТО або аналогічні військові зобов’язання від західних союзників. Трамп проти вступу України до НАТО, а Росія заявила, що це абсолютно неприйнятно.
Деякі країни НАТО, разом з Францією та Великою Британією, обговорюють створення багатонаціональних сил для забезпечення дотримання майбутнього перемир’я.
Київ хоче, щоб США підтримали будь-яку угоду. Росія заявила, що за жодних умов не допустить присутності військ НАТО на території України.
Перемир’я:
У березні Зеленський прийняв підтриману США пропозицію про 30-денне безумовне припинення вогню, але Путін відхилив її. Відтоді Росія пропонувала короткострокові перемир’я на час свят, але, за твердженнями України, вони часто порушувалися.
Бої тривають по всій Україні. У середу, за офіційними повідомленнями України, в результаті російського ракетного удару по Сумах загинуло щонайменше троє людей.
Що далі?
Зеленський заявив, що відсутність Путіна має потягнути за собою масштабні санкції Заходу та посилення військової підтримки України, і що Україна вирішить, які кроки робити далі, залежно від того, хто з’явиться від Росії.
Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередили, що якщо в Стамбулі не буде досягнуто прогресу, будуть введені нові санкції. Мерц наголосив, що не може бути «диктованого миру» з боку Москви, і закликав Захід до єдності.
Європейський Союз уже ухвалив новий пакет санкцій проти тіньового нафтового флоту Росії. У березні Трамп запропонував ввести мита на експорт російської нафти, а сенатор Ліндсі Ґрем виступив за 500-відсоткове мито на імпорт з країн, які продовжують купувати російські енергоносії.
Попри поновлення дипломатичних зусиль, поки що мало що вказує на готовність будь-якої зі сторін піти на значні поступки. Світ уважно стежитиме за тим, чи наблизять ці переговори закінчення війни.