Нещодавня зустріч делегацій України та Росії в Стамбулі продемонструвала марність будь-яких спроб вести серйозні мирні переговори з нинішнім режимом Кремля.
Сміливий крок президента України Володимира Зеленського, який прибув до Стамбула і закликав президента Росії Владіміра Путіна до прямих переговорів, був відхилений. Натомість Москва відрядила делегацію низького рівня, ще раз підкресливши продовження її стратегії використання димової завіси під виглядом нібито готовності до мирних переговорів, спрямованої на ослаблення підтримки Заходу, поки вона продовжує війну.
Жорсткі заяви російської делегації та ультиматум з вимогою повного виведення українських військ із чотирьох українських областей (Донецької, Херсонської, Запорізької та Луганської) ще до початку обговорення питання про припинення вогню ще раз продемонстрували небажання будь-якого мирного врегулювання. Зокрема, слова очільника російської делегації Владіміра Мединського про те, що Москва готова воювати «вічно», підкреслили її чіткий намір продовжувати вторгнення.
Хоча угода про обмін полоненими є позитивним кроком, її недостатньо. З огляду на плани Кремля захопити щонайменше чотири області, а потенційно й усю країну, шляху до ширшого врегулювання, здається, немає.
Західні лідери повинні почати оцінювати Кремль за його діями, а не словами, і планувати відповідно. Росія нарощує виробництво ракет, дронів і артилерійських снарядів по всій країні. У грудні 2024 року російський уряд затвердив один із найбільших військових бюджетів з часів Радянського Союзу на 2025 рік. Він включає нові та заплановані виробничі потужності для військової техніки, зокрема, більш руйнівних і точних ракет, а також оптоволоконних дронів, які можуть залітати на територію України на відстань до 30 кілометрів.
Амбітні плани Кремля щодо розвитку безпілотників особливо примітні з огляду на їхній масштаб і потенційний вплив у найближчому майбутньому. Директива Путіна передбачає виробництво до 4 мільйонів безпілотників цього року та підготовку 1,5 мільйона операторів безпілотників до 2030 року. Це є чіткими ознаками того, що режим готується до посилення наступу в Україні, а не ознаками реальної готовності до переговорів.
Заклик забезпечити продовження допомоги Україні
Навряд чи продовження комунікації між українськими та російськими делегаціями після стамбульських переговорів призведе до укладення будь-якої мирної угоди. Відмова Путіна від прямих переговорів із Зеленським і подальше посилення атак на критичну інфраструктуру свідчать про справжню позицію Кремля.
Поки Європа дивилася Євробачення, Кремль завдав масованих ударів дронами та ракетами по всій Україні, насамперед по Києву та околицях, в результаті чого загинули та були поранені кілька цивільних осіб, були пошкоджені житлові будинки та об’єкти критично важливої цивільної інфраструктури.
У світлі цього західне керівництво має зосередитися на збільшенні військової допомоги Україні. Це має включати поглиблення військової співпраці з Україною, стабільне постачання зброї та боєприпасів, а також розширення підготовки українських солдатів.
Збройні сили України продовжують стикатися з гострою нестачею боєприпасів, що мінімізувало інтенсивність артилерійського вогню та унеможливило ефективні контрзаходи проти просування російських військ. Однак темпи надання допомоги, особливо артилерійських засобів і боєприпасів, уповільнилися порівняно з минулим роком. Стабільне та прискорене постачання зараз є надзвичайно важливим для протидії наступальним операціям Росії на сході та півдні країни.
Виробничі потужності оборонного сектору України зросли в 35 разів – з 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів у 2025 році, але через обмежене державне фінансування та труднощі з залученням міжнародного фінансування наразі використовується лише близько третини цих потужностей. Інвестиції в оборонне виробництво України можуть принести численні економічні та безпекові вигоди для України та ЄС, який прагне посилити свою оборонну промислову базу за допомогою нещодавно оголошеного плану «ReArm Europe». Це особливо важливо з огляду на високий ризик зменшення допомоги з боку США.
Проактивний підхід до протидії гібридним загрозам з боку Росії
Захід також повинен зосередитися на проактивному реагуванні на напад Москви на демократію та ліберальні цінності, спрямований на підрив підтримки України та євроатлантичної єдності. З цією метою ЄС і НАТО повинні активно тиснути на Кремль, щоб збільшити ціну його звичайної та гібридної агресії.
Це включає запуск наступальних кібероперацій, дезорганізацію тіньового флоту Росії та інтенсифікацію інформаційних операцій для протидії російській пропаганді в Європі. Крім того, західні лідери повинні обговорити можливі шляхи проведення інформаційних кампаній, спрямованих на росіян, які живуть у Росії та за її межами, з метою посилення прозахідної підтримки серед росіян.
ВисновокСтамбульські переговори продемонстрували, що Кремль не готовий до будь-якого значущого мирного процесу. Натомість Росія розширює свої військові можливості, одночасно посилюючи атаки по всій Україні. У цьому контексті західні уряди повинні надати пріоритет стійкій військовій допомозі, інвестиціям в оборонну промисловість України та скоординованим зусиллям для протидії гібридним загрозам Кремля. Затримки лише посилять позиції Росії та продовжать війну в Україні.
Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
Максим Безносюк – експерт зі стратегічної політики, директор UAinFocus – незалежної платформи, що об’єднує українських і міжнародних експертів з ключових питань України. Його робота охоплює співпрацю між ЄС та Україною, відновлення України, енергетичну та сировинну політику, управління в постраждалих від війни регіонах і взаємозв’язок безпеки і політики. Він має ступінь магістра права в галузі глобального навколишнього середовища та зміни клімату Единбурзького університету, подвійну магістерську ступінь з європейських студій (єврокультура) Уппсальського та Ягеллонського університетів, а також ступінь бакалавра та спеціаліста з міжнародного права та міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.