Валерій Залужний, у своїх нещодавніх виступах, зокрема, на форумі “Експорт безпеки: українська зброя у світі”, а також у розгорнутих промовах навесні 2025 року, представив тверезу оцінку поточної війни з Росією та бачення майбутнього України.
Він наголосив, що Україні не варто сподіватися на повернення до кордонів 1991 року через якесь “диво”. Залужний додав, Росія має ресурси для продовження війни, і перемогти її можна лише через повне руйнування її військово-економічного потенціалу.
Для України, за його словами, єдиний шлях – це високотехнологічна війна на виживання.
Війна на виснаження та необхідність високотехнологічного підходу
Під час форуму “Експорт безпеки: українська зброя у світі”, як повідомляє РБК-Україна, Валерій Залужний заявив: “Сподіваюся, що в цьому залі вже немає людей, які ще сподіваються на якесь диво чи чудо, на якогось білого лебедя, який до України принесе мир, кордони 1991 чи 2022 року і після цього буде велике щастя. На мою особисту думку, що поки у противника є ресурси, сили і засоби завдавати удари по нашій території та робити спроби окремих наступальних дій”.
Він зазначив, що здатність Росії вести війну залежатиме насамперед від наявності у неї ресурсів, і констатував, що з кінця 2023 року Росія веде війну на виснаження. Залужний вважає, що перемогти у війні можливо лише через повне руйнування спроможності Росії вести цю війну.
“Я маю на увазі знищення її військово-економічного потенціалу,” – сказав він і додав – у наших сучасних умовах - а це величезний дефіцит людського ресурсу і катастрофічне економічне положення, в якому ми опинилися.
Ми можемо вести з вами мову лише про високотехнологічну війну на виживання, де використовується мінімум людського ресурсу, мінімум економічних засобів для досягнення максимальної вигоди. На іншу війну в умовах демографії та економіки Україна не здатна і годі про це навіть думати”.
Технологічна революція у війні: досвід України
Раніше, 25 квітня 2025 року, виступаючи на Форумі оборонних технологій Україна – Велика Британія, організованому RUSI, Валерій Залужний, за даними УП, вже у статусі Надзвичайного і Повноважного посла України у Великій Британії, детально зупинився на технологічних змінах у військовій справі.
Він наголосив, російсько-українська війна повністю змінила характер війни, особливо з літа 2023 року, коли дрони (розвідувальні, ударні, ті, що обслуговували артилерію), об’єднані системою ситуаційної обізнаності, зробили поле бою абсолютно прозорим.
Причинами цього Залужний назвав шалений розвиток засобів РЕБ, що нівелювали супутникові та GPS-керовані боєприпаси, та появу великої кількості дронів.
Як наслідок, за його словами, війна на оперативному рівні зайшла в глухий кут, класичні наступальні операції стали майже самогубними.
Це потребує повного переосмислення військової доктрини, організації ЗС та оборонного планування. Залужний припустив, що ворогам на адаптацію знадобиться не більше трьох років, а на масштабування – п’яти.
Перемога, на його думку, залежить від випередження противника в технологічному розвитку, особливо в ланцюгу “наука – виробництво – застосування”.
Він виділив ключові технологічні напрямки: розвиток ШІ та машинного навчання, рішення у сфері РЕБ (включаючи когнітивне радіо та нові способи навігації), розвиток дешевих високоточних безпілотних систем великої дальності, та розвиток і виробництво дронів (роботів) як складової основних бойових спроможностей для збереження бойової ефективності при зниженні втрат.
Він також наголосив на ролі цивільних технологій (комерційні супутники, 3D-друк, соцмережі, імпровізовані РЕБ, месенджери, хмарні рішення), які дозволяють досягати результатів асиметричними рішеннями.
“Імовірно, у майбутній високотехнологічній війні перемагає той, хто адаптуватиметься до технологічних умов поля бою швидше, ніж противник”, – заявив Залужний, додавши, що архітектура стратегії виживання і Перемоги можлива лише на побудові нової військово-технологічної системи протягом найближчих 3-5 років.
Він зауважив, що Україна стала не лише об’єктом підтримки, а й джерелом досвіду та технологій, запросивши партнерів зробити вибір на користь спільних зусиль для перемоги.
Україна та зміна світового порядку
Ще раніше, 6 березня 2025 року, на безпековій конференції у Chatham House, як повідомляла УП, Залужний розмірковував про глобальні зміни та роль України. Він зазначив, що час, коли світ міг лише спостерігати за подіями в Україні, скінчився, і необхідно спільно визначати подальші дії.
Він провів паралелі з Ялтинсько-Потсдамською системою, холодною війною та вказав на промову Путіна на Мюнхенській конференції 2007 року як на поворотну точку в перегляді світового порядку. Залужний вважає помилкою Заходу те, що він не звернув увагу на застереження Путіна.
Він нагадав про війни в Грузії (2008) та Україні (2014, 2022), а також про попередження Путіна щодо нежиттєздатності однополярної моделі та зростання впливу Китаю, Індії та інших країн.
Він також вважає, що старий світопорядок вже майже зруйнований, вказуючи на дії США, які ставлять під сумнів єдність західного світу, намагаються перекласти безпеку Європи на її власні сили та роблять кроки назустріч Кремлю, що може призвести до припинення існування НАТО.
“Отже, цього достатньо, щоб зрозуміти, що вже не лише Росія та Вісь зла намагаються зруйнувати світовий порядок, а й США фактично остаточно його руйнують”, – заявив він.
Залужний знову наголосив на каталізуючій ролі російсько-української війни у розвитку воєнних технологій, які стануть основою майбутньої безпеки, та на кризі класичних доктрин.
Щодо України, він зазначив, що вона стала суб’єктом міжнародної політики, з яким потрібно рахуватися. “Україна, подобається це зараз комусь чи ні, де-факто боронить вже не лише східний кордон НАТО, а і східний кордон Європи“, – сказав він, додавши, що нова архітектура європейської безпеки неможлива без України у найближчі 5-10 років.
Для збереження суб’єктності Україні, на його думку, необхідно продовжувати наполягати на своїх безпекових інтересах, шукати баланс між інтересами глобальних гравців та посилювати міжнародну довіру.
Наприкінці виступу Залужний процитував канадського письменника Карла Шредера: “Прогнозування існує не лише для передбачення майбутнього, а для мінімізації несподіванок”.