У вівторок директорка Національної розвідки США Талсі Ґеббард опублікувала в мережі X відео із загрозливим попередженням про ризики ядерного голокосту. Вона звинуватила політичну еліту і войовничих політиків у «необережному розпалюванні страху та напруженості між ядерними державами».
Ґеббард, яка очолює ЦРУ, АНБ та всі інші розвідувальні агентства, безумовно має рацію щодо ризиків такого апокаліпсису, які дійсно зросли.
Але вона не говорить ані слова про тих, хто несе за це головну відповідальність – а саме про кремлівських яструбів і тих, хто їм підгавкує на російському телебаченні, тих, що звикли розмахувати ядерною дубиною і жартувати з цього приводу. Їхня постійна ескалаційна риторика не тільки знизила поріг ядерного шантажу і війни, а й змусила більше країн замислитися над можливістю придбання ядерної зброї як засобу стримування або шантажу.
Не забуваймо також про співпрацю Росії з Північною Кореєю. В обмін на свої війська, які Пхеньян відправив у Курську область для витіснення українських сил, він отримує технологічну допомогу, яка потенційно сприяє Північної Кореї у розробці міжконтинентальних балістичних ракет і атомних підводних човнів, а також ядерної зброї малої потужності.
Однак неясна згадка Ґеббард про «войовничих» виглядає не інакше як прихований напад на Україну, її союзників і прихильників, яких продовжують засуджувати русофільські прихильники теорії «винної жертви». Саме жертва нібито спровокувала вбивчу завойовницьку війну Росії і навіть може спровокувати Третю світову війну тим, що не капітулює, а дає відсіч.
Варто нагадати, що хоча Габбард служила в Національній гвардії Гаваїв, вона ніколи не мала нічого спільного з розвідкою чи збором і аналізом розвідувальної інформації. Навіть як член Конгресу вона не входила до складу Комітету з розвідки Палати представників. Попри свою недосвідченість, у березні 2020 року вона повторила неправдиві твердження Кремля про те, що Україна буцімто розміщує американські біолабораторії, де розробляють хімічну або біологічну зброю. У пості на X у 2023 році вона написала: «Зеленський, Байден, НАТО, неоконсерватори в Конгресі та ЗМІ божевільні. І ми божевільні, якщо пасивно дозволяємо їм вести нас до цього Голокосту, як овець на заклання».
Однак, як писав у травні 2022 року Андрей Козирєв, міністр закордонних справ Росії за часів Єльцина, у своєму есе «Чому Путін повинен бути переможений»: «Піддаватися на ядерний шантаж – це теж самогубство, оскільки це відкриває шантажистам можливість висувати нескінченні вимоги».
Незважаючи на те, що Габбард відома поширенням російської дезінформації та виправданням сирійського диктатора Асада, сенатори-республіканці схвалили її кандидатуру на посаду, подану Трампом,– за винятком Мітча Макконнелла, який був єдиним, хто проголосував «проти».
Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами