На засіданні Ради безпеки ООН високого рівня, яке відбулось у вівторок, державний секретар США Марко Рубіо виступив із прямим і безкомпромісним посланням до Росії, попередивши, що «терпіння адміністрації Трампа не безмежне».
Ця заява, зроблена за кілька годин до запланованої зустрічі з міністром закордонних справ Росії Серґєєм Лавровим, підкреслила зростаюче відчуття терміновості серед світових лідерів у пошуку шляху до миру.
«Реальні варіанти» на столі
На засіданні Ради безпеки, на якому виступили президент Володимир Зеленський, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та інші, було досягнуто консенсусу щодо того, що нинішня патова ситуація є нестійкою.
Рубіо віддав належне Дональду Трампу за його невтомні дипломатичні зусилля і зазначив, посилаючись на нещодавні удари та вторгнення в повітряний простір країн НАТО, що конфлікт переходить від «застою» до періоду «потенційної ескалації».
«Ця війна має закінчитися», – заявив Рубіо, наголосивши на тому, що вона спричинила приголомшливі людські та економічні втрати. Він виклав «реальні варіанти», які будуть розглянуті, якщо не буде досягнуте мирне вирішення, серед них – «додаткові економічні витрати для Російської Федерації» та продаж Україні «оборонного озброєння і, можливо, наступального озброєння».
Зеленський: члени Ради безпеки повинні «діяти спільно»
Попередження Рубіо було частиною ширшого, єдиного послання від низки країн. Президент Зеленський, звертаючись до Ради безпеки, наголосив, що ООН втрачає вплив, і що держави-члени повинні «об’єднати зусилля, щоб змусити Росію рухатися до миру».
Він закликав постійних членів Ради Безпеки – США, Китай, Велику Британію та Францію – «бути силою, яка діє спільно».
Зеленський також підкреслив, що «нова архітектура безпеки» будується через «Коаліцію охочих», де США виступають «підтримкою» реальних гарантій безпеки, і що тільки сильний, об’єднаний фронт змусить Росію припинити війну. За його словами, Путін «тільки й робить, що використовує кожну зустріч, кожну нагоду, щоб продовжувати війну».
Генеральний секретар ООН Гутерріш сказав, що не можна втрачати «крихкий дипломатичний імпульс». Він високо оцінив дипломатичні зусилля США та інших країн, проте зазначив, що прогрес у досягненні припинення вогню залишається «болісно повільним».
Він повторив, що удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі «заборонені міжнародним правом» і «повинні припинитися негайно».
Президент Естонії Алар Каріс, виступаючи від імені трьох балтійських країн, назвав масштаби людської трагедії «неймовірними».
Він підкреслив, що нещодавні порушення повітряного простору Росією є «суворим нагадуванням про те, що агресія Росії загрожує не тільки Україні, а й безпеці всього регіону».
Глобальний заклик до дії
За останній місяць Росія значно посилила свої смертоносні повітряні удари по Києву, Дніпру, Одесі та інших українських містах, використовуючи рекордну кількість дронів.
Гутерріш підтвердив, що ці атаки призвели до одних із найвищих показників жертв серед цивільного населення з початку війни, в якій загинуло понад 14 000 цивільних українців і понад 36 000 дістали поранення.
Він високо оцінив прямі переговори в Стамбулі, завдяки яким вдалося повернути сотні військовополонених, але зазначив, що прогрес у досягненні повного припинення вогню залишається «болісно повільним».
Цю думку підтримали інші учасники засідання, але висловили різні погляди на те, як досягти миру.
Наприклад, європейські країни різко критикували Росію за ескалацію та за те, що вона не веде переговори в дусі доброї волі.
Вони наголосили, що будь-яка мирна угода повинна поважати суверенітет і територіальну цілісність України та містити гарантії безпеки. ЄС і Україна виступили зі спільною заявою, в якій засудили вторгнення Росії як «грубе порушення Статуту ООН».
Інші країни, такі як Китай і Пакистан, зайняли менш критичну позицію щодо Росії, натомість наголосивши на важливості діалогу, дипломатії та стриманості.
Росія, зі свого боку, відкинула звинувачення в атаках на цивільне населення. Вона також зазначила, що готова до переговорів, але лише за певних умов, зокрема за умови, що війська НАТО не будуть розміщені в Україні.
Дипломатична перешкода
Поки що дипломатичні зусилля не дали значних результатів – ні нещодавня зустріч між президентом США Трампом і його російським колегою Владіміром Путіним на Алясціі, ні наступна зустріч у Білому домі із Зеленським.
Повідомлялося, що Лавров заявив про можливість зустрічі Путіна з Зеленським, але тільки після того, як усі питання будуть «добре опрацьовані» експертами і міністрами. Така умова викликала розчарування у багатьох, у тому числі Трампа.
Відсутність прогресу змусила деяких лідерів узяти справу в свої руки. Нова «Коаліція охочих», очолювана президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, зібралася в Парижі, щоб обговорити потенційні післявоєнні гарантії безпеки для України. Ця група, до якої входять 26 країн, пообіцяла брати участь у підтримці таких гарантій, а деякі країни навіть висловили готовність відправити свої війська.
Після тієї зустрічі Трамп заявив, що будь-які гарантії безпеки Україна має отримати від Європи, але США можуть «підтримати» ці зусилля. З його точки зору це означає, що тягар європейської безпеки повинен розподілятися більш справедливо.
Останні вторгнення в повітряний простір країн-членів НАТО також викликали різку реакцію. Вони вкотре засудили такі дії як порушення міжнародного права, а США пообіцяли «захищати кожен дюйм території НАТО».
Рубіо і Лавров зустрінуться сьогодні в другій половині дня
Усі ці фактори – ескалація конфлікту, застій у дипломатичних переговорах і зростаюче відчуття терміновості серед світових лідерів – створюють напружену атмосферу перед майбутньою зустріччю Рубіо і Лаврова, яка має відбутися в середу в другій половині дня.
Світ спостерігатиме, чи зможе ця остання дипломатична спроба припинити насильство, чи конфлікт дійсно наближається до більш небезпечної фази.
У будь-якому разі, Рубіо завершить свій день — і поїздку до ООН — серед друзів на Трансатлантичній вечері з європейськими та іншими союзниками.