Генсек НАТО Марк Рютте заявив у середу, що понад половина членів НАТО зобов’язалися підтримати ініціативу альянсу “Перелік пріоритетних потреб України”(PURL) щодо закупівлі американської зброї для України.
До ініціативи PURL долучилась більшість країн НАТО
Виступаючи на прес-конференції після засідання Ради НАТО-Україна, Рютте сказав, що кількість членів збільшилася з шести до “понад половини” Альянсу, тобто щонайменше 16 держав-членів, не уточнюючи, які саме країни.
Рютте також не уточнив суму зобов’язань або зброю, що буде закуплена, але зазначив, що витрати будуть враховані в цільовому показнику витрат на національну оборону в розмірі 5%, встановленому на початку цього року.
Раніше, у своїй вступній промові, Рютте зазначив, що залучення більшої кількості членів до ініціативи PURL є однією з цілей засідання в середу.
У відповідь на запитання Kyiv Post про те, чи можна надіслати до України засоби протиповітряної оборони, що не походять із США, на тлі скорочення поставок із США, Рютте сказав, що Вашингтон залишається ключовим постачальником – єдиним, здатним надати певні види зброї.
Рютте наголосив, що саме це є причиною ініціативи PURL, щоб союзники могли допомогти Україні придбати американську зброю.
Згідно з нещодавнім звітом Кільського інституту, незважаючи на угоду PURL, допомога Україні у вигляді озброєння значно скоротилася, на понад 50%, протягом літа.
Інший журналіст також запитав, як НАТО планує збільшити обсяг допомоги, що надається в рамках ініціативи PURL, враховуючи, що наразі він є нижчим за бажаний для Києва, і становить лише близько 2 млрд доларів, на що Рютте відповів, що члени, які зобов’язалися приєднатися до ініціативи, повинні допомогти вирішити цю ситуацію.
Рютте прокоментував порушення російським повітряного простору, зазначивши, що альянс коригує свій підхід до оборони, щоб відповісти на нові виклики, включаючи безпілотники, співпрацюючи з Україною.
Рютте сказав, що одна з цілей НАТО – знайти більш економічно ефективні рішення в галузі оборони, посилаючись на нещодавнє використання винищувача-невидимки F-35 для збиття російського безпілотника над Польщею – операція, яка, ймовірно, коштувала більше, ніж сам безпілотник.
Цей підхід перегукується з більш широким сигналом від таких країн-членів, як Німеччина, яка нещодавно оголосила про плани придбати понад 600 систем протидії безпілотникам Skyranger короткого радіусу дії.
Повторюючи свої коментарі від понеділка, Рютте також зазначив, що НАТО не “вступає в обмін ударами”, але захищатиме безпеку блоку, якщо це буде необхідно.
“Ми не будемо збивати літак, якщо він не становить загрози. Але якщо він становить загрозу, ми подбаємо про те, щоб він більше не становив загрози”, – сказав він у середу.
Однак він також назвав порушення повітряного простору Росії, включаючи недавній інцидент над Естонією, “безрозсудними” і “неприйнятними”.
Коментуючи ініціативу щодо посилення оборони НАТО після вторгнень, Рютте зазначив, що альянс працює пліч-о-пліч з ЄС, щоб пришвидшити цей процес.
За словами Рютте, НАТО займається військовими розробками, а ЄС зосереджується на фінансових аспектах, щоб забезпечити “наявність коштів”, і додав, що між цими двома організаціями немає дублювання функцій.
На прохання журналіста детальніше розповісти про ініціативу щодо протидії безпілотникам, Рютте навів як приклад місію “Східний вартовий”, додавши, що існують плани щодо прискорення інновацій та тестування систем.
Рютте також зазначив, що координаційний центр у Польщі співпрацює з Україною з метою покращення її оборонних можливостей.
Рютте заявив, що НАТО є оборонним блоком і залишиться таким, хоча для захисту своїх інтересів воно зробить “все, що потрібно”.
Він применшив загрози з боку Росії, сказавши, що альянс “у 25 разів більший за Росію”, і пожартував про інциденти з підводними кабелями, зауваживши, що російські капітани не знають, як опускати якорі.
“Не варто сприймати росіян надто серйозно”, – сказав він.
Однак він зазначив, що війна все ж може бути можливою, якщо Росія буде готова пожертвувати значними ресурсами, як це було в Україні, або якщо Китай вторгнеться на Тайвань, що, на його думку, ймовірно спонукає лідера Кремля Владіміра Путіна також атакувати НАТО.
Відповідаючи на запитання австралійського журналіста про внесок Канберри в місії НАТО з патрулювання повітряного простору, Рютте сказав, що альянс тісно співпрацює зі своїми партнерами в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і що цей регіон тісно пов’язаний з точки зору безпеки.
Однак він також виключив можливість поширення гарантій за статтею 5 на союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в разі спалаху великого конфлікту.
За словами генсека НАТО, під час зустрічі союзники один за одним оголошували про нові внески до програми.
“Ми потужно розпочали з шістьох союзників, профінансувавши перші пакети PURL, а сьогодні ми почули, як союзники один за одним заявили про нові внески. Більше половини союзників НАТО вже підписалися на продовження цього важливого постачання для України”, – сказав Рютте.
Він підкреслив, що безпека України безпосередньо пов’язана із безпекою Європи, тому підтримка Києва продовжуватиметься.
Більшість союзників по НАТО фінансуватимуть зброю США для України
Як пише Bloomberg, напередодні зустрічі країни Балтії та Північної Європи пообіцяли надати Україні фінансування для закупівлі зброї виробництва США в рамках цієї ініціативи.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що новий пакет фінансування може бути готовий уже сьогодні.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен також підтвердив участь своєї країни, назвавши це “ключовим для того, щоб Україна отримала критично важливу зброю США”.
Ця активізація європейських партнерів відбувається на тлі того, що обсяги військової допомоги Україні різко знизилися в липні та серпні, а США повідомили, що більше не оплачуватимуть постачання зброї напряму. Програма PURL стала основним механізмом, що дозволяє Києву отримувати американське озброєння, зокрема системи ППО Patriot, за кошти союзників.
“Є всі підстави вважати, що сьогодні до цієї ініціативи підпишуться ще багато країн”, — заявляв Рютте перед початком зустрічі, наголосивши на важливості постачання систем ППО і перехоплювачів.
Сибіга розповів, скільки країн збираються долучитися до програми PURL
Ще сім країн станом на сьогодні мають намір виступити учасником програми PURL із конкретними внесками, розповів Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній пресконференції із верховною представницею ЄС Каєю Каллас в Києві.
Минулого тижня заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса зазначив, що загальний бюджет ініціативи PURL у жовтні зросте до 3,5 млрд доларів.
Ініціатива PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — новий механізм, орієнтований на постачання Україні зброї з переліку пріоритетних потреб. Він дає змогу країнам-членам НАТО фінансувати постачання американського озброєння та технологій через добровільні внески.