Адміністрація Трампа знову випробовує терпіння європейських партнерів – довела до відома кілька східноєвропейських європейських столиць, що у грудні планується незначне скорочення американських військ. Це вже викликало негативну реакцію конгресменів від обох партій та нові питання щодо довгострокової прихильності Вашингтона до східного флангу НАТО.
У Румунії наростає обурення через заплановане виведення ротаційної бригади США, але, як повідомляють Kyiv Post декілька джерел, це лише початок.
За закритими дверима представники адміністрації дали зрозуміти союзникам, що скорочення в Румунії – це лише перший етап, і вже в середині грудня очікується подальше скорочення в Болгарії, Угорщині та Словаччині. Такий графік викликав подив серед дипломатів НАТО, які намагаються оцінити, що це означає для стримування вздовж найбільш вразливого кордону альянсу.
Два західні чиновники, обізнані з обговореннями між США і європейськими партнерами, заявили, що можливість незначного скорочення військ Пентагон розглядає частково тому, що вважає європейські сухопутні війська краще підготовленими, ніж у попередні роки, що робить «доцільною» обмежену переорієнтацію присутності США.
Чиновники, які говорили з Kyiv Post на умовах анонімності через делікатність дипломатичних комунікацій, сказали, що союзникам було повідомлено про «ймовірну» можливість подальших коригувань наступного року, після завершення поточної ротації, а заплановане скорочення в Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині було назване «незначним».
Щоб заспокоїти нервових союзників, представники адміністрації наголосили, що чисельність американських військ у Польщі та країнах Балтії – найбільш укріплених східних позиціях альянсу – залишиться незмінною.
Вони підкреслили «значні» видатки цих країн на оборону та тісну співпрацю з американськими військами, наголосивши, що Вашингтон залишається відданим НАТО.
Негативна реакція законодавців від обох партій: б’ють на сполох
Тим часом у Конгресі лунає дедалі більше критики рішення адміністрації щодо Румунії, причому про те, що цей крок може підбадьорити Москву і підірвати єдність альянсу, попереджають як демократи, так і республіканці.
Як раніше повідомляв Kyiv Post, лідери комітетів Сенату і Палати представників з питань збройних сил, які представляють протилежні партії, публічно висловили своє несхвалення цього плану.
У четвер член Палати представників Майк Тернер (республіканець від Огайо), голова делегації США в Парламентській асамблеї НАТО, висловив «глибоку стурбованість» скороченням чисельності військ у ключовій країні на передовій НАТО.
«Як голова делегації США в Парламентській асамблеї НАТО, я стурбований повідомленнями про скорочення чисельності американських військ у Румунії», – написав Тернер у соціальних мережах. Він наголосив на необхідності «сильної та рішучої» присутності США в Європі, особливо з огляду на те, що Росія продовжує свою агресивну політику.
Конгресмен безпосередньо пов’язав питання про війська з нещодавніми провокаціями Росії, наводячи як доказ ширших амбіцій Москви навмисні вторгнення в повітряний простір країн східного флангу.
«Агресивні дії Росії проти країн східного флангу через навмисні вторгнення в їхній повітряний простір підкреслюють, що амбіції Росії виходять за межі України», – попередив Тернер. Він наголосив, що підтримка союзників НАТО на передовій – це питання національної безпеки США.
Таку ж різку оцінку висловила членкиня комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін (демократка від Нью-Гемпшира). Вона назвала скорочення «глибоко помилковим кроком, який підриває наші зусилля з метою нарешті всадити Путіна за стіл переговорів і посилити здатність наших європейських партнерів захищатися».
Шахін назвала Румунію «зразковим союзником», підкресливши, що вона приймає американських військовослужбовців і виявляє виняткову відданість, плануючи витрачати на оборону5% свого ВВП.
«Це рішення посилає абсолютно неправильний сигнал Владіміру Путіну, який продовжує свою вбивчу кампанію в Україні і випробовує рішучість НАТО провокаціями проти інших держав на передовій, – сказала вона. – Виведення американських військ з Румунії безпосередньо підриває зусилля президента Трампа, який нарешті вирішив посилити тиск на Путіна».
Сенаторка також припустила, що міністр оборони Піт Хеґсет і його заступник Елбрідж Колбі прийняли це рішення без узгодження з Білим домом, Радою національної безпеки, Державним департаментом і Конгресом.
«Президент Трамп повинен прояснити нашу прихильність до таких союзників, як Румунія», – закликала Шахін, попередивши, що йдеться про авторитет США в НАТО.
Думка досвідченого дипломата: «бюрократичний компроміс», а не повний стратегічний відступ
Досвідчений дипломат Деніел Фрід, колишній заступник державного секретаря і один з архітекторів політики США у Східній Європі після Холодної війни, сказав Kyiv Post, що нова політика відображає більше бюрократичні маневри, ніж послідовну стратегію.
«В адміністрації Трампа триває дискусія щодо глобального розміщення сил, – пояснив Фрід. – Серед конкуруючих фракцій – прихильники стратегії «Азія перш за все», зосередженої на Китаї, прихильники підходу «Фортеця Північна Америка», які надають пріоритет саме цьому континенту, і традиційні консерватори, які «серйозно ставляться до російської загрози».
Фрід назвав скорочення «помилкою» і сказав, що будь-яке помітне скорочення присутності США в Європі «посилає неправильний сигнал Путіну, який продовжує агресію проти України та НАТО – а саме, що ми не готові протистояти цій агресії».
Втім, Фрід зазначив, що оголошене скорочення обмежене й здебільшого символічне. «Цифри настільки малі, що вони не змінять військовий баланс», – сказав він, додавши: «Але сигнал поганий».
Він привітав критику з боку обох партій у Конгресі, процитувавши сенатора Роджера Вікера та члена Палати представників Майка Роджерса, лідерів у комітетах з питань збройних сил від Республіканської партії. Вони заявили, що цей «неузгоджений крок прямо суперечить стратегії президента».
Фрід зазначив, що не все так погано: «Принаймні адміністрація не виводить війська з Польщі та країн Балтії. Ці війська є основою оборони НАТО проти російської агресії».
Він назвав це рішення «бюрократичним компромісом» – символічну поступку тим членам адміністрації, які наполягали на значно більших скороченнях.
«Схоже, що ті, хто хотів значного виведення військ з Європи, отримали набагато менше, ніж хотіли», – сказав Фрід, додавши: «Це погано, але це нестратегічне виведення».
Щодо того, чи є це рішення остаточним, Фрід висловив звичне застереження: «У світі Трампа ніщо не є остаточним. Завжди є можливість змінити курс».
Він закликав Конгрес і союзників продовжувати тиск і назвав виважену публічну реакцію Румунії «правильним підходом».
Фрід завершив інтерв’ю з обережним оптимізмом: «Якщо це виведення виявиться лише символічним, а не значним скороченням, це недобре, але й не катастрофічно».