Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав до швидкої інтеграції України в євроатлантичні структури, заявивши, що Європі потрібні безпекові гарантії з боку України.
Виступаючи у телевізійному ефірі, фрагменти якого поширили в X, Цахкна зазначив, що «нам потрібно фактично привести Україну до Європи», назвавши нинішній момент «історичним шансом» як для Європейського Союзу (ЄС), так і для НАТО.
Він наголосив, що надійні гарантії безпеки для України мають виходити за межі політичних заяв.
«Якщо йдеться про справді дієві гарантії безпеки, це має бути членство в НАТО або щось подібне», — сказав він.
Водночас Цахкна запропонував інший підхід до дискусії, наголосивши, що сама Європа виграє від військової сили України.
За його словами, «йдеться не лише про те, щоб ми надавали Україні гарантії безпеки — нашому регіону також потрібні гарантії безпеки з боку України», підкресливши, що Україна нині має «найбільшу, найефективнішу та найдосвідченішу армію в нашому регіоні».
Цахкна застеріг від того, щоб Україна залишалася в геополітичній «сірій зоні», зазначивши, що така невизначеність лише підштовхує Москву до подальшої агресії.
«Ці сірі зони, нейтральні країни чи буферні території… це просто зелене світло для Владіміра Путіна продовжувати агресію проти Європи», — сказав він.
Він додав, що опір України наразі відкриває для Європи стратегічне вікно можливостей.
«Україна зараз воює не лише за себе і свою свободу, а й дає нам час сформувати нову архітектуру європейської безпеки», — додав Цахкна.
Зокрема, в середині лютого Цахкна попередив, що НАТО завдаватиме ударів углиб Росії, якщо Москва наважиться вторгнутися в країни Балтії.
В інтерв’ю The Telegraph на полях Мюнхенської безпекової конференції він заявив, що будь-який напад на Естонію, Латвію чи Литву викличе відповідь, яка виходитиме далеко за межі їхніх кордонів.
«Ми перенесемо війну в Росію і завдаватимемо дуже глибоких ударів далеко вглиб її території», — сказав він. «Ми точно знаємо, що робити».
Він додав, що регіон швидко нарощує оборонні витрати та спроможності.
«Саме тому ми зараз пришвидшуємо інвестиції… тому ми вкладаємо 5% ВВП у оборону в нашому регіоні».
Його заяви прозвучали на тлі зростання занепокоєння в Європі, що Росія може перевірити зобов’язання НАТО щодо колективної оборони.
За останній рік неодноразові інциденти з дронами та винищувачами поблизу повітряного простору НАТО посилили підозри, що Москва перевіряє західну оборону та швидкість реагування.
Водночас Росія нарощує військову присутність біля кордонів НАТО — збільшує чисельність військ уздовж кордону з Фінляндією, реорганізовує західні військові округи та посилює мілітаризацію Калінінграда.
Цахкна наголосив, що НАТО має не допустити просування Росії до країн Балтії.
«Попередні плани… фактично передбачали: якщо Росія нападе, НАТО зрештою виграє війну. Але в такому разі естонців може вже не залишитися».
«Ми не можемо допустити, щоб Росія увійшла в країни Балтії, а вже потім починати відповідати».
Ці заяви пролунали на тлі дедалі жорсткішої риторики Москви. У квітні 2025 року Голова російської розвідки Сергій Наришкін заявив, що Польща та країни Балтії можуть стати одними з перших цілей у разі ширшого конфлікту з НАТО, попередивши про «завдання шкоди» альянсу.
У відповідь на зростання загроз Естонія, Латвія та Литва суттєво посилюють оборонні зусилля. Усі три країни рухаються до витрат на оборону на рівні 5–6% ВВП.
Естонія ухвалила закон, який зобов’язує облаштовувати укриття або бункери в нових великих будівлях. У Латвії закликають мешканців переобладнувати підвали під укриття, тоді як Литва спрямувала понад $1 млрд на посилення оборони східного кордону.