Цей тиждень, як і попередній, був сповнений переважно галасливими заявами про перемир’я та мирні угоди. Я присвятив цьому цілий розділ в цій статті, але можна пропустити його, оскільки, на мій погляд, Вашингтон і Москва просто пускають дим в очі, аби здаватися такими, що все ще визначають хід подій.
Насправді, цього тижня було більше оптимістичних новин, ніж зазвичай.
Маю адміністративне прохання до деяких читачів. Якщо ви служили в СММ ОБСЄ, будь ласка, ознайомтеся з цим листом-петицією і, якщо ви згодні, підпишіть його. Це підтримка трьох співробітників СММ (усі троє - українці), яких після вторгненняй заарештували російські сили і які досі перебувають у російській в’язниці.
Бої під Покровськом і місцеві контрнаступи
На землі найзапекліші бої все ще точаться навколо Покровська, але кількість російських атак дещо зменшилася. Солдати звідти повідомляють, що росіяни атакують артилерією та дронами, а невеликі групи російської піхоти намагаються просунутися вперед і окопатися.
Загалом фронт залишається статичним. Наприклад, у четвер Генеральний штаб Збройних сил України з гордістю заявив, що 22 з 24 російських атак за день було відбито і лише дві «тривають». Однак наступного дня відкриті джерела підтвердили, що росіяни просунулися приблизно на 200 метрів на південь від міста і захопили кілька сільськогосподарських угідь.
Найзапекліші бої, судячи з усього, точаться на північ від Покровська, приблизно за 6–8 кілометрів від його адміністративного кордону.
Посилилися бої на Півдні, на Запорізькому напрямку, де колись було водосховище на річці Дніпро, і де зараз — практично непрохідне болото для всіх, крім серйозних піхотинців і качок. Українці заявили, що провели успішну контратаку в цьому районі (див. мапу), а підрозділи, що брали в ній участь (зокрема 210-й окремий штурмовий полк, ОК «Південь«), стверджують, що взяли село Плавні та захопили полонених. Вони також заявляють, що досягли наступного села, Кам’янське. Це було в понеділок.
Але навіть якщо ці просування підтвердяться, це не означатиме, що Росія потерпіла поразку. Часткове відвоювання території не відображає загальну тенденцію — російські війська щодня захоплюють по 2–4 ділянки.
Натомість мою увагу привернуло інше. По-перше (див. нижче), українці дуже чітко зкоординували наземний наступ з авіаударами. Це надзвичайна подія для ЗСУ, мало не унікальна для місцевої контратаки, метою якої є лише відновлення контролю над територією. Наприклад, востаннє підтверджені випадки використання українських бомб для підтримки наземних атак були зафіксовані в Курську минулого літа. Отже, або ця атака була суттєво більш пріорітетною для командування ЗСУ, ніж здається на перший погляд, або ОК «Південь« якимось чином переконали генералів Сирського та Гната, що можна делегувати повітряні удари регіональному командуванню. У будь-якому разі, це викликає подив.
Як мінімум, це ще один приклад того, що один із нових «штурмових загонів» (для тих, хто цікавиться історією, це оновлена версія «Штосструппену») здається ефективним.
Також, цього вівторка росіяни скинули тритонну бомбу на міст у Херсоні. В результаті вибуху утворилася велика пробоїна, але легкові автомобілі все ще можуть проїжджати (див. фото). Подальші спроби росіян зруйнувати міст були невдалими. Міст з’єднує промислово-житловий мікрорайон Корабел, який розташований на самому березі річки і «материкову» частину обласного центру. Тож військові аналітики знову задаються питанням, що ж роблять росіяни: просто руйнують інфраструктуру, планують переправу через річку, чи, можливо, місцевий командувач повітряних сил вирішив, що вражаюче відео допоможе його кар’єрі.
І ще, ймовірно цікава динаміка: цього тижня помітно збільшилась кількість повідомлень про захоплення російських військовополонених. На Торецькому напрямку працював «Азов«, на Сіверському напрямку — 3 ОШБр, а на Курському напрямку — ССО. Крім того, було двоє російських бійців, яким вдалося потрапити в полон двічі протягом місяця на тому самому полі бою. Якби я вигадав, ніхто б не повірив.
Але найбільший улов, очевидно, видався у 425-го окремого штурмового полку «Скала»: вони цього тижня захопили 32 — так, 32 (!) — російських військовополонених на Харківському напрямку. І так, це знову був штурмовий піхотний полк.
Найбільших втрат зазнала 74-та окрема гвардійська мотострілецька бригада. Загальна чисельність їхнього особового складу з 2022 року скоротилася більш ніж удвічі. «Скала» зафіксувала скарги солдатів на те, що офіцери покинули їх на передових позиціях. Інші джерела цю інформацію поки що не підтверджують. Знімок екрана додається, посилання на відео тут.
Це не означає, що українці не гинуть і не отримують поранень. Але понад 40 підтверджених російських військовополонених за тиждень — це багато. Зазвичай армії, які програють, полонених в таких кількостях не беруть.
Війна в повітрі
Цього тижня росіяни, схоже, взяли перепочинок, або ж у них закінчуються ракети і дрони. Не було масштабних атак, протягом більшості ночей росіяни запускали близько 50–100 дронів. За тиждень українці заявили про збиття 80% засобів ураження. А в п’ятницю з’явилися зображення чехословацького літака Zlin Z137T AgroTurbo (див. фото). Так, не чеського, а саме соціалістичного, хоча й чудового літака.
Українці не були б українцями, як би не проявили творчість: вони придумали спосіб підвісити до крил Zlin пару радянських ракет Sidewinder часів холодної війни, які називаються R-73. В українському інтернеті впевнені, що ця конструкція покликана полювати на російські «Шахеди».
Цей маневрений літачок був розроблений в 1970-х роках як військовий тренажер. Сьогодні його використовують для обприскування полів, і завдяки українському інтернету ми тепер знаємо, що один із цих крутих літаків захищає небо України. Роблю на нього ставку.
4 серпня в українських каналах посипались попередження про виліт російських бомбардувальників. Очікувана кількість літаків становила близько 7 турбогвинтових бомбардувальників Ту-95 «Ведмідь» і близько 2-3 бомбардувальників Ту-160 «Блекджек». Це шокуюче мала кількість літаків для другої за величиною авіації у світі. Але, у будь-якому разі, ракет не було, лише кілька десятків «Шахедів».
Щодо українських ударів по російських об’єктах… Коли ви читатимете щось про політику, переговори тощо, варто враховувати, що цього тижня українці були нарівні з росіянами в плані завданих збитків і втрат від авіаударів.
Повторю ще раз. Загалом, цього тижня Україна вела повітряну війну проти російських ВПС практично на рівних. Це може бути аномалією, але, враховуючи розміри країн, що беруть участь, це досить вражаюче досягнення.
Минулого тижня українці були особливо зацікавлені в тому, аби завдати шкоди залізничному транспорту на південному заході Росії, причому пріоритетом №1 було все, що мало відношення до лінії Волгоград-Ростов.
Цього тижня українці активізувались і завдали серйозних ударів по російській нафтовидобувній галузі, і також велику увагу приділили протиповітряній обороні. Підсумок такий: порівняно з минулим тижнем, який і без того був болючим для Росії, цього тижня українці наростили темпи.
Я це пов’язую насамперед з тим, що 14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів (спеціальні операції) якимось чином розширив свої запаси дронів «Лютий». Мій журналістський нюх підказує мені, що українці мають більш чітке уявлення про розташування російських засобів ППО, але я не здогадуюсь, звідки вони це знають. У будь-якому разі, ось неповний перелік того, чим займалися українські «добрі дрони» протягом останніх семи днів:
31 липня —уражено військовий завод електроніки в Пензі. 11 вибухів на землі, пожежа. Загинула одна жінка.
Пошкоджено інфраструктуру залізничного транспорту. Пошкоджено розподільну станцію в м. Котельниково. Вибухи, пожежі, величезні затори на дорогах.
1 серпня
- Пошкоджено один з найбільших нафтопереробних заводів Росії в Рязані. Кілька дронів вразили крекінгову вежу, спалахнула величезна пожежа. Четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії виведений з ладу.
- Нафтопереробний завод у Самарі, що за 900 км углиб Росії, зазнав удару. Вибухи у вигляді грибних хмар, зупинка виробництва.
- Нафтопереробний завод поблизу Нижнього Новгорода зазнав удару. Вибухи, великі пожежі, видимі з космосу.
2 серпня (послідовність може бути зсунута на один день, прошу виправити, якщо це так)
- У Воронежі уражено склад пального.
3 серпня
- Нафтопереробний завод в Астраханській області, кілька влучень, загоряння, масштаби збитків невідомі.
4 серпня
- Авіабаза «Саки» в Криму, підтверджено знищення одного винищувача Су-30СМ, три бомбардувальники Су-24 пошкоджені і, ймовірно, знищені (можливо, це були літаки, що стояли в ангарах), авіаційні боєприпаси підірвані.
5 серпня
- Єлабуга, Татарстан, завод, що виробляє дрони «Шахед». Удари зафіксовано, але масштаби пошкоджень невідомі. Усе цивільне сполучення скасовано, в тому числі сполучення з Москвою та Санкт-Петербургом.
6 серпня
- Вражено склад пального в м. Орел. Повідомляється про вибухи, збитки невідомі.
- Можливо, вражено завод сигнальної електроніки в Ставропольському краї, повідомляється про невелику пожежу.
7 серпня
- Вражено об’єкт протиповітряної оборони в Краснодарі та навколишню інфраструктуру, зокрема нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Нафтопереробна установка отримала щонайменше два прямих влучання, спалахнула велика пожежа. (див. фото).
- ГУР визначив, що це - 90-та зенітна ракетна бригада і повідомляє про 12 загиблих і близько двох десятків поранених.
- Залізнична інфраструктура (знову) уражена у Волгоградській області
- Військовий об’єкт у Славянську-на-Кубані атаковано, повідомляється про пожежі, інформація про інші пошкодження відсутня
8 серпня
- Міллерово, Ростовська область; уражено нафтопереробний завод або склад пального, пожежі, добре видимі з космосу (див.фото).
- Міллерово, Ростовська область; аеропорт тут вкотре зазнав удару. Українці, ймовірно, знешкодили засоби протиповітряної оборони, щоб прокласти шлях для ударних дронів.
- Сочі; помічено дрони, деякі збиті біля берега. Я підозрюю, що метою було зірвати літній залізничний рух і нагадати російським туристам, що війна триває і повітряний простір Російської Федерації вразливий. Знімок евакуації пляжу.
У сукупності це не що інше, як повітряний удар України по Росії. Якщо вірити росіянам, щоночі вилітало 50–150 літаків. (Також, якщо вірити росіянам, ніяких збитків не було, лише незначні пошкодження, а всі українські дрони нібито були збиті).
І це ще не все. ГУР розділяє свої ударні операції в Росії на кілька ефективних команд. Аеродромами, нафтопереробними заводами та іншими великими стаціонарними об’єктами, які потребують складного планування удару та цілих зграй дронів, що проникають у повітряний простір Росії займається 14-й полк БПЛА.
Але є ще й оператори безпілотників, які виконують спеціальні завдання, полюють на мобільні високоцінні цілі, типу російських радіолокаційних станцій ППО та російських генералів. І, як я розумію, вони діють самостійно, бо вони просто особливі. Цього тижня вони повідомили про знищення безпілотниками російської радіолокаційної станції РЛС «Небо-СВУ» та радіолокаційної станції «Подльот К-1», обидві в Криму.
Також було вражено радіолокаційну станцію РЛС 96Л6 (див. зображення), яка є складовою частини російської системи протиповітряної оборони С-500, яка настільки досконала, що Росія офіційно не використовує її поблизу зони бойових дій.
Отже, чи дійсно російські ВПС мають перевагу в повітрі? Цього тижня з’явилося відео міста Маріуполь, яке, за словами українців, зняли з безпілотника Shark. Це на 120–140 км вглиб повітряного простору, який, як вважається, повністю контролюється Росією. Shark виробляється в Україні.
Більше того, звичайні літаки з пілотами в окулярах і шовковими хустками, що входять до складу українських ВПС, здійснили щонайменше два, удари точними бомбами в Запорізькій області. Попередньо підтверджено удар AASMS з МіГ-29 по російських позиціях у Степногірську, Запорізька обл.
Згідно з офіційними заявами, Франція виробляє 100 таких бомб на місяць для України. Ця зброя має хорошу репутацію і, як не дивно, її називають «Французький багет».
Також був удар F-16 або МіГ-29, ймовірно 31 липня, ймовірно МіГ-29, який скинув американську керовану бомбу JDAMS. Деякі повідомлення також стверджують, що це була GBU62, яка приблизно така сама, як AASMS. Були вражені російські позиції в Кам’янському. На фото зафіксовано такий вибух, що, схоже, все пройшло так само, як в Афганістані.
Було ще два повідомлення про удари МіГ-29 і F-16 протягом тижня, з відео, але місце і дата неясні. Також з’явилося відео, на якому МіГ-29 випускає протирадарну ракету HARM, також в Запорізькій області.
Було б розумно припустити, що існує зв’язок між збиттям радарів ППО в Криму ракетами ГУР і раптовим збільшенням кількості ударів українських ВПС в Запорізькій області. Це лише припущення, але воно відповідає давнім звичкам України, яка зазвичай проводить всі підготовчі роботи, використовуючи підступні шпигунські тактики, перш ніж розпочати операції, що завдають реальної шкоди російським військовим об’єктам.
Замість традиційного фото літака, ось посилання на відео, змонтоване українським пілотом МіГ-29, який називає себе YellowTAIL29.
Зверніть увагу на цей розділ: на момент написання цієї статті ціни на пальне в Росії зросли приблизно на шість відсотків. Якщо Росія погодиться на припинення вогню, вона, очевидно, зможе перепочити поки її нафтопереробні заводи не будуть атакувати.
Наостанок: згідно з офіційними даними Міністерства оборони Росії, з 2022 року російські війська вже принаймні двічі знищили всі літаки українських ВПС, скоро нарахують і три рази.
Вардер і навколишнє середовище
Багато хто з вас вже знає, про катастрофічний традиційний літній дефіцит води в Донбасі. Посилання тут:
Але головним чином я звертаю увагу на звіт про людей, які беруть воду з калюж, і корупційні схеми водопостачання в Донецькій та Ростовській областях, тому що все вже нікого не дивує. Буквально десять років тому в Донецькій області були іноземні спостерігачі, які ретельно і сумлінно фіксували, з посиланнями та триангуляцією, наближення екологічної катастрофи, яка вже тоді була неминучою: поверхневі води вичерпалися, а підземні води регіону — які є одними з найбільш забруднених на землі через видобуток корисних копалин — стали єдиним джерелом води в регіоні.
У розділі «Мир» цього огляду варто мати це на увазі. Якщо в угоді про припинення вогню або мирній угоді буде територіальний компонент, сторона, яка отримає Донбас, отримає не тільки серйозні родовища корисних копалин, але й частину території, яку за наявними запасами води можна порівняти з пустелею Нафуд. Ми всі знали, що якщо вугільні шахти не будуть осушені, це станеться, і ось це сталося.
Придністровський гамбіт
Невеличка новина: цього тижня влада Білорусі з відомих тільки їй причин вирішила відправити дев’ять вантажівок з деталями для дронів і технічними спеціалістами через Польщу і Румунію з кінцевим пунктом призначення Придністров’я. Згідно з повідомленнями ЗМІ, в транспортних документах було вказано, що це звичайна комерційна операція: завод Moldavavizilit у Придністров’ї мав зібрати деталі, і все це було призначено для цивільних потреб.
Румунська поліція зупинила і конфіскувала вантажівки. Тепер і білоруси, і жителі Придністров’я обурені шокуючим втручанням Румунії у вільну торгівлю. Однак румунське міністерство закордонних справ заявляє, що вантаж міг бути не зовсім законним, тому поліція буде змушена провести розслідування.
Frankurter Allgemeine пише про інженерну досконалість Німеччини
Варто прочитати оригінал, але, якщо ви ліниві, ось посилання на статтю про те, як росіяни розбили радар ракет Patriot в Україні. Виробник Raytheon заявив, що шансів на його ремонт абсолютно немає, і замовник повинен просто замінити його на новий (за цінами Raytheon і з дозволу адміністрації Трампа). Тож німці зібрали інженерну команду, яка працювала по 16 годин на день і полагодила радар. Як на мене, це - найкращий привід опублікувати зображення Карла Бенца, винахідника першого практичного автомобіля.
І наостанок, «переговори про мир і припинення вогню», які знову повернулися на порядок денний
8 серпня минуло, а масштабні санкції, якими адміністрація Трампа погрожувала Росії, якщо вона не погодиться на припинення вогню до п’ятниці, передбачувано не вступили в силу.
Натомість, станом на середу, з Вашингтона та Москви знову лунають заяви на кшталт «ми дуже близькі до миру, прогрес є, ви можете нам довіряти», тоді як дорослі в кімнаті — українці та європейці — прогортують такі повідомлення в стрічці новин, і дивляться радше на щось більш цінне типу відео з котиками.
Росіяни, здається, висувають в інтернеті два пакети умов припинення вогню. Один з них фактично є капітуляцією України, за винятком того, що членство в НАТО і іноземне озброєння не виключені повністю, а «будуть обговорені пізніше».
Інший, здається, передбачає припинення повітряних атак на 50 днів, а потім, якщо це припинення буде дотримано, — повне припинення вогню.
Як «перемир’я в повітрі» може спрацювати в війні з найбільшою кількістю дронів в історії, коли щодня в повітрі перебувають десятки тисяч таких апаратів, росіяни не пояснюють.
Але, і це саме те, що я намагався довести в розділі про повітряний простір, якщо росіяни зможуть якось підлаштувати все так, щоб «перемир’я в повітрі» означало відсутність ударів безпілотників по Росії, це не буде поступкою Росії, а поступкою України, і то великою.
Багато хто буде сперечатися зі мною з цього приводу, але я стверджую, що протягом останніх двох тижнів Україна явно перемагає у повітряній війні.
Щодо «мирних переговорів» я думаю, що ані Путін, ані Трамп, ані Рубіо, ані Міллер, ані Медведєв не мають плану, і жоден з них не має найменшого уявлення про те, як досягти перемир’я, окрім як сподіватися якось залякати Україну. Але Україна має чіткі червоні лінії, Європа погоджується з більшістю з них, і мені здається досить малоймовірним, що в такій ситуації Україну вдасться залякати.
Для України висновки щодо «мирного процесу» такі:
- Головним пріоритетом є ведення війни та ігнорування галасу
- Головними цілями війни є опір та посилення російського болю від війни
- США не є гравцем, вони змарнували свій вплив на Україну, Росію та Європу, а національне керівництво не здатне проводити послідовну зовнішню політику в довгостроковій перспективі.
- Теоретично, втручання Китаю на боці Росії було б загрозою для України, але китайці бачать американців так само, як і всі інші, і, очевидно, якщо потрібно протидіяти крокам зовнішньої політики США, найпростіше просто почекати, адже можна бути впевненим, що американці розфокусуються за кілька тижнів або місяців.
- На щастя для України, більшість європейських держав поводять себе як дорослі і з ними можна працювати, хоча на континентальному рівні це практично неможливо. Розвиток військового потенціалу України та Європи буде повільним і хаотичним.
Отже, з української точки зору, єдиною причиною, чому останній раунд галасу навколо мирних переговорів і перемир’я з Вашингтона не можна назвати «дурним» і «безглуздим», бо такі визначення вже застаріли. Ось зображення переговорів у Памунджоні, аби нагадати вам, що їм знадобилося більше двох років, щоб вирішити, як розсадити учасників за столом переговорів.
Перепубліковано з блогу спеціального військового кореспондента Kyiv Post Стефана Коршака. Його блог можна прочитати тут.
Думки, висловлені в цій статті, є думками автора і не обов’язково збігаються з думкою Kyiv Post.