2025 рік був нелегким для України – як на внутрішній, так і на міжнародній арені.
Від повзучих успіхів Росії на полі бою до мінливої підтримки США та розбіжностей Європи щодо фінансування — тиск похитнув і уряд Києва.
Прем’єр-міністр став міністром оборони, а рік закінчився відставкою керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, якого часто називають другою найвпливовішою людиною в Україні.
До цього хаосу додалися корупційні справи, в яких були замішані деякі з найвищих посадових осіб країни.
Перестановки в уряді в липні
Перестановки, реорганізація – інтерпретуйте як завгодно.
У липні 2025 року виконавча влада України зазнала серйозних змін – деякі посади були об’єднані, деякі міністри – звільнені, деякі – перейшли на інші посади.
Близько 90% міністрів зберегли свої посади. Трьох міністрів було замінено, двох – переведено на інші посади. Примітно, що кілька міністрів були або звільнені, або просто залишилися без посади, оскільки їхні міністерства були ліквідовані або об’єднані:
- Олексій Чернишов – більше не міністр національної єдності після ліквідації його міністерства.
- Оксана Жолонович – втратила посаду міністра соціальної політики після реорганізації міністерства в Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності під керівництвом нового міністра.
- Микола Точицький – втратив посаду міністра культури та стратегічних комунікацій. Пізніше, у жовтні, міністерство було перейменоване на Міністерство культури, а його очолив виконувач обов’язків.
Як уже згадувалося, деякі міністерства були ліквідовані або об’єднані:
- Міністерство національної єдності – ліквідоване, його функції перейшли до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.
- Міністерство стратегічних галузей промисловості – ліквідовано/об’єднано з Міністерством оборони.
- Міністерство аграрної політики та продовольства – ліквідовано/об’єднано з новим Міністерством економіки, екології та сільського господарства.
- Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів – ліквідовано/об’єднано з новим Міністерством економіки, екології та сільського господарства.
- Міністерство соціальної політики – перейменовано/розширено до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.
Юлія Свириденко – колишня віцепрем’єр-міністр і міністр економіки, яка вже виконувала багато урядових функцій, – була підвищена до прем’єр-міністра.
Тим часом колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль обійняв посаду міністра оборони, ставши другою за впливовістю особою в країні, яка перебуває у стані війни, де значна частина державного бюджету зараз виділяється на оборону.
Детальніше про те, як і чому відбулася ця перестановка, читайте в аналізі Kyiv Post.
Справа Міндіча та подальші відставки
У листопаді корупційна схема в енергетичному секторі спричинила відставки міністрів юстиції та енергетики.
Міністр юстиції Герман Галущенко та міністр енергетики Світлана Гринчук подали у відставку після того, як скандал вийшов на поверхню, а парламент пізніше затвердив їх звільнення. До липневої перестановки Галущенко обіймав посаду міністра енергетики, а Гринчук була його помічницею.
У центрі справи — бізнесмен Тимур Міндіч, колишній соратник Зеленського і співвласник медіакомпанії, офіси якого прослуховували антикорупційні органи.
За повідомленнями, записи свідчать про те, що Міндіч очолював масштабну корупційну мережу та мережу відмивання грошей, яка викачувала кошти з державних енергетичних проєктів, зокрема з агенції «Енергоатом». Він нібито тиснув на високопосадовців, зокрема на Галущенка, щоб ті за відкати направляли вигідні енергетичні та оборонні контракти до пов’язаних із ним компаній.
Про політичні наслідки «Міндічгейту» читайте в аналізі Kyiv Post.
Відставка Єрмака
Наступною стала відставка Єрмака.
Єрмак – колишній кінопродюсер і адвокат з питань авторського права – був найближчим помічником Зеленського з 2019 року, його часто називали «воротарем» президента і другою за впливовістю фігурою в Україні.
28 листопада антикорупційні органи провели обшук у будинку Єрмака. Хоча проти нього не було висунуто жодних звинувачень, того ж дня він оголосив про свою відставку.
Він також був головним переговірником України з США щодо мирного плану, і через відставку нову делегацію очолив секретарем Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Рустем Умєров.
Відставка Єрмака стала великим шоком для української політики – як через високий статус посади, так і через його значний вплив.
Опозиція давно вимагала його звільнення, аргументуючи це тим, що його повноваження перевищують конституційні обмеження, і що ключовим органом, який приймає рішення, має бути кабінет міністрів, а не Офіс президента, який він очолює. Єрмак заперечив звинувачення у зловживанні владою в одному з попередніх інтерв’ю іноземним ЗМІ.
Водночас критики також вказують на те, що Єрмак мав вплив на ключових міністрів, зокрема на прем’єр-міністра Свириденко, яка була його помічницею до того, як стала міністром, що підтверджує звинувачення у зловживанні владою.
Проте, як зазначається в аналізі Kyiv Post, проблеми концентрації влади в Офісі Президента існували ще до призначення Єрмака на цю посаду і є системною дилемою українського урядування з моменту здобуття країною незалежності.