Переговори в Абу-Дабі можуть перенести через іранський фактор — Зеленський

Зеленський заявив, що попри поточні обговорення будь-який реальний прогрес зрештою залежить від Путіна з огляду на те, як у Росії ухвалюються рішення.

Запланована на 1 лютого зустріч між українською та російською делегаціями в Абу-Дабі може бути перенесена через ситуацію між Іраном і США, заявив президент Володимир Зеленський.

Під час спілкування з журналістами він зазначив, що нова російська делегація, яку очікують в Абу-Дабі, буде представлена на значно вищому рівні, ніж раніше. У Києві це розцінюють як ознаку готовності до більш серйозного обговорення ключових питань.

Водночас наступний раунд переговорів, який спочатку був запланований на неділю, 1 лютого, може бути відкладений, а нова дата наразі залишається невизначеною.

«Ми домовились, що зустріч буде в Абу-Дабі. І для нас дуже потрібно, щоб на зустрічі були всі, з ким домовлялись, тому що всі очікують на фідбек. Але може бути змінена дата або місце», — сказав Зеленський.

«Тому що, на наш погляд, щось відбувається в ситуації з Америкою та Іраном. І ці речі, напевно, можуть впливати на дату», — додав він.

Зеленський заявив, що реальний прогрес у переговорах залежить від президента Росії Владіміра Путіна з огляду на те, як у Росії ухвалюються рішення.

За його словами, російські представники відреагували на частину позицій, озвучених українською та американською делегаціями, а інші аргументи взяли до уваги.

Він наголосив, що переговори були зосереджені на практичних питаннях, а не на «історичних лекціях».

«Одна справа: ви приїхали тільки для прийому інформації і за методичкою даєте якусь фантастично-історичну довідку, яку всі неодноразово чули, а інше — ви йдете більше до реальних кроків, щоб закінчити війну», — сказав Зеленський, додавши, що Київ наразі очікує на зворотний зв’язок як від Москви, так і від Вашингтона.

Він також зазначив, що Росія і США вже мали відповідні контакти.

Раніше Зеленський назвав два дні закритих переговорів між Україною, Росією та США в Абу-Дабі «конструктивними», водночас Київ звинуватив Москву у підриві дипломатичних зусиль через нові смертоносні удари по українських містах.

Минулої п’ятниці та суботи відбулися перші прямі контакти між Україною та Росією в межах мирного плану за підтримки США. Під час зустрічей обидві сторони окреслили умови, які вважають прийнятними для завершення одного з найкривавіших конфліктів у Європі з часів Другої світової війни.

Зеленський зазначив, що обговорення були зосереджені на «можливих параметрах завершення війни», і всі сторони погодилися з необхідністю участі США для гарантування безпеки.

Він додав, що делегації проінформують свої столиці про результати переговорів і координуватимуть подальші кроки з національними лідерами. Очікувалося, що третій раунд тристоронніх переговорів цього тижня продовжиться в Абу-Дабі.

Водночас у суботу, коли переговорники зібралися на другий день зустрічей, Україна звинуватила Росію в підриві мирних зусиль після того, як та здійснила одну з найпотужніших атак за останні місяці.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що президент Росії Владімір Путін віддав наказ про масований ракетний удар у той час, коли тривали переговори делегацій, і що ракети «вразили не лише наших людей, а й символічно — стіл переговорів».

Удари відбулись на тлі найсерйознішої зимової енергетичної кризи в Києві з початку повномасштабного вторгнення майже чотири роки тому. Через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру місто стикається з регулярними відключеннями та нестачею електроенергії.

Напередодні переговорів Москва знову заявила, що контроль над українським Донбасом — Донецькою та Луганською областями — є обов’язковою умовою будь-якого мирного процесу. Після першого раунду російські державні медіа повідомили, що делегації обговорювали можливі буферні зони та механізми контролю.

Останні зустрічі є частиною низки мирних зусиль, що тривають із 2022 року, після попередніх ініціатив, зокрема Мінських домовленостей. Хоча деякі переговори дали обмежені результати — зокрема обміни полоненими та повернення викрадених дітей, — жодні з них досі не привели до припинення вогню.

Напруженість у відносинах між США та Іраном зростає: обидві сторони дедалі частіше вдаються до прямих погроз і демонстрації військової сили.

Дипломати вважають, що криза між США та Іраном може відволікти увагу від України, чим скористаються Росія або Китай.

Президент США Дональд Трамп попередив про можливі військові дії, «значно гірші», ніж удари минулого літа, якщо Тегеран не повернеться до переговорів щодо широкої ядерної угоди.

Іран заявив, що у разі провокацій відповідь буде «безпрецедентною», водночас наголосивши, що в принципі відкритий до переговорів за умови взаємної поваги.

Ситуація загострилася після заяви держсекретаря США Марко Рубіо в Сенаті про готовність Вашингтона діяти, зокрема превентивно, для захисту своїх сил і союзників.

Водночас Іран переживає серйозні внутрішні труднощі — економічна нестабільність і протести підривають позиції влади.

Частина аналітиків вважає, що це дає Вашингтону рідкісну можливість посилити тиск і підтримати опозиційні рухи. Інші ж застерігають, що військові дії можуть мати зворотний ефект — зміцнити радикальні сили, спровокувати ширшу регіональну ескалацію або навіть внутрішній конфлікт.