У неділю віцепрезидент Дж. Ді Венс заявив Fox News:
Ми сказали європейцям дуже просто: по-перше, це у вашому регіоні, це у вашому «задньому дворі», тож ви маєте взяти на себе більшу роль у цій справі. Якщо вам так важливий цей конфлікт, ви повинні бути більш готові брати безпосередню та суттєву участь у його фінансуванні. Ми з Президентом вважаємо, що Америка покінчила з фінансуванням воєнного бізнесу в Україні. Ми хочемо мирного врегулювання. Ми хочемо припинити вбивства. Але американці втомилися від того, що їхні гроші, їхні податки йдуть на цей конфлікт. Якщо європейці готові закуповувати зброю в американських виробників — ми не проти. Але фінансувати це самі ми більше не будемо.
Перш ніж перекладати його заяви, слід уточнити кілька базових моментів.
По-перше, не існує жодного «воєнного бізнесу в Україні».
Є невиправдана, неспровокована, жахлива повномасштабна російська агресія як грубе порушення міжнародного права. Україна – жертва, Росія – міжнародно визнаний агресор. Крапка.
Єдиний, хто перетворює війну на бізнес, – це США. Вони відмовилися від зовнішньої політики, заснованої на цінностях, на користь транзакційного підходу. Як наслідок, вони перестали підтримувати партнера й почали продавати зброю європейським союзникам, аби ті дарували її Україні. Вимагають доступу до українських корисних копалин в обмін на «нічого». Пропонують українські території та морські економічні зони як розмінну монету для відновлення відносин і торгівлі з Росією.
По-друге, Європа бере участь не тому, що їй настільки важлива» війна.Як сказав колишній депутат Європарламенту Даніель Ханнан: «Ми підтримуємо Україну, бо вона – постраждала сторона. Ми надсилаємо їй зброю, бо на неї напав без жодної провокації сусід, якому вона не загрожувала. Ми тренуємо її військових, бо, коли Україна в 1994 році погодилася передати свій ядерний арсенал, вона зробила це в обмін на чітку обіцянку, що її незалежність поважатимуть у наявних кордонах – обіцянку, гарантовану Британією, США і (не забуваймо) Росією».
Європа відстоює принципи, які Росія грубо порушила, а США ці принципи відверто зрадили.
По-третє, війна не відбувається у «задньому дворі» Європи.
Війна в Україні – лише частина набагато ширшого протистояння. Росія бачить Захід як ворога, вимагає «зону впливу» на частині території НАТО. Вона намагається переписати міжнародне право й підірвати глобальне домінування Заходу за підтримки Китаю, Ірану та Північної Кореї. Вже зараз РФ веде гібридну війну в Європі та США. Це війна з глобальними наслідками, у якій задіяно понад 60 країн, і яка дуже нагадує передвоєнний період Другої світової.
Байден називав війну вирішальною боротьбою між демократією та авторитаризмом, позиціонуючи Україну як передову лінію оборони демократичних цінностей. «Коли Росія вторглася, на випробуванні була не лише Україна. Випробування пережив увесь світ. Європа, Америка, НАТО, усі демократії. Питання, які постали перед нами, здавалися простими, але були глибокими за змістом», – сказав він.
Венс же намагається представити війну як «європейську проблему» — що суперечить реальності.
По-четверте, європейські платники податків так само не зацікавлені фінансувати війни як і американці.
Втім, підтримка України не менш важлива, ніж фінансування нашої національної оборони, внутрішньої безпеки та правоохоронних органів, системи реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту, охорони здоров’я та біобезпеки, кіберзахисту та захисту інфраструктури. Ми робимо це, бо відмова інвестувати в будь-який із цих напрямів – включно з Україною – призведе до катастрофічних людських втрат, економічного колапсу та політичної нестабільності. Це не питання вибору чи того, подобається це платникам податків чи ні. Європа підтримує Україну, бо це єдиний розумний крок у ситуації очевидної й безпосередньої загрози.
До того ж кілька досліджень показують, що більша частина минулої оборонної допомоги США Україні фактично залишалася всередині американської економіки – створювала робочі місця, модернізувала оборонно-промислову базу, зміцнювала ланцюги постачання та поповнювала запаси сучасними системами. За оцінками, від 60% до 90% цих коштів було витрачено всередині країни, посилюючи і безпеку США, і їхню економіку.
Рішення США припинити фінансування України фактично означає відмову від фінансування власної національної безпеки. І це просто безглуздо.
І нарешті, Європа фінансує не Україну. Вона фінансує безпеку і стабільність.
Коли європейські лідери закликають Трампа захищати інтереси України під час майбутніх переговорів із Путіним, вони наголошують, що йдеться про «життєво важливі інтереси безпеки України та Європи». Міжнародне право. Відновлення миру. Глобальна стабільність. Світовий порядок, заснований на правилах. Це — безпека і стабільність. Національна оборона. Спільні цінності.
Відмова фінансувати будь-що з цього матиме далекосяжні глобальні наслідки.
То що ж насправді сказав віцепрезидент у інтерв’ю Fox?
Якщо замінити слово «Україна» на «Європа», сенс стане очевидним. Безпека і стабільність Європи безпосередньо пов’язані з долею України. Остання вже майже чотири роки захищає територію НАТО, виконуючи завдання Альянсу. Загальновизнано, що Росія не зупиниться на західних кордонах України. Вона неодноразово заявляла Заходу про це, і готується до наступної фази війни.
Європа поступово усвідомлює, що ризикує зіткнутися з повномасштабним конфліктом із Росією вже у 2029–2030 роках. Її занепокоєння зростає з кожним днем, адже США, здається, рішуче налаштовані підіграти Кремлю, винагороджуючи його за агресивну війну.
Президент Трамп наполягає на тому, щоб обговорювати питання європейської безпеки без участі самої Європи (і, зрозуміло, без України). Він пропонує визнати окуповані території російськими, зняти санкції та відновити торгівлю. Трамп підтримує вимоги Путіна щодо зміни президента та уряду України і виступає проти членства України в НАТО. Він готовий віддати Путіну майже все, чого той вимагає, в обмін на «перезавантаження» відносин та бізнесові можливості.
Ігноруючи ширший масштаб протистояння та взагалі не розуміючи нашого спільного стратегічного ворога й «екстремізм путінізму», президент Трамп готовий зміцнити російську економіку, що дозволить їй швидко відновити Збройні сили та підготуватися до нового наступу.
Якщо замінити «Україна» на «Європа», стає зрозуміло, що Венс фактично переказував ідеї «Проєкту 2025». Він говорив про Організацію Північноатлантичного договору та її зобов’язання за Вашингтонським договором.
Адміністрація Трампа хоче, щоб Європа самостійно протистояла Росії, і таким чином допоможе Америці зосередитись на боротьбі з Китаєм. В «Проєкті 2025» прямо йдеться: «Союзники США мають брати участь не лише у протидії Китаю, а й у протидії загрозам з боку Росії, Ірану та Північної Кореї». У ньому наголошується, що НАТО слід трансформувати так, щоб його «союзники були здатні забезпечувати більшість звичайних сил, необхідних для стримування Росії, покладаючись на Сполучені Штати переважно для… ядерного стримування» та певних спроможностей. Також йдеться про «скорочення американської військової присутності в Європі».
США не хочуть брати на себе зобов’язання воювати в Європі, але прагнуть зобов’язати Європу воювати в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Я вже давно стверджую, що хоча Україна не є членом НАТО і, отже, не має права на колективну оборону за статтею 5, до Мадридського саміту в червні 2022 року Альянс був зобов’язаний захищати себе в Україні. Держави-члени були зобов’язані використовувати політичні та військові засоби для припинення війни, яка загрожує безпеці Альянсу. Альянс був налаштований гасити пожежі до того, як вони поширяться на його територію.
Коли США припиняють фінансування України, вони фактично припиняють фінансування безпеки Європи. Це означає відмову від зобов’язань за НАТО і ганебну зневагу до пам’яті про тисячі загиблих європейців, які брали участь в операціях під проводом США.
Хоча президент Трамп підтвердив відданість США статті 5 НАТО під час Гаазького саміту, сукупність його заяв і дій свідчить про зовсім інше. Адже президент Трамп погрожував союзникам захопленням територій силою, анексією, розпочав торгову війну та дедалі більше узгоджував свою зовнішню політику з російською. Він вважає ЄС, який об’єднує більшість європейських союзників США, «гіршим за так званих ворогів». На його думку, ЄС «був створений, щоб обдурити Сполучені Штати».
До того ж Трамп пропонує Росії щедрі поступки ще до початку переговорів. Він робить ці поступки ціною європейської безпеки, навіть не запросивши союзників США до столу переговорів.
Європейська безпека більше не може ґрунтуватися на надії, що США виконають свої зобов’язання за НАТО, коли всі ознаки свідчать про протилежне. Президент Трамп і його адміністрація послідовно демонстрували, що їм не можна довіряти.
Відданість США має бути перевірена.
Європа повинна застосувати 5 статтю НАТО у зв’язку з гібридною війною Росії. Оскільки російська агресія — спроби підриву НАТО зсередини, операції з впливу, акти саботажу та вбивства, перешкоджання роботі навігаційних систем, кібератаки тощо — задокументована, відмова США виконати 5 статтю говорить сама за себе.
Адже набагато краще дізнатися сьогодні, що США нас не підтримають, ніж наступного дня після початку війни. Це усвідомлення дасть змогу знайти альтернативні рішення — наприклад, створити коаліцію країн-однодумців, яку я нещодавно пропонував, — доки це ще актуально.
Якщо НАТО перетворилося на тягар, що фактично блокує будь-які обговорення нової та дієздатної військової коаліції, вкрай важливо дійти цього висновку, адже він запустить процес, який нам конче потрібен. Європа повинна знати, а не сподіватися. Діяти, а не чекати.
Європа має визнати США частиною проблеми, а Україну — частиною рішення. Їй терміново потрібна коаліція європейських країн-однодумців.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.