Для України цей рік був схожий на американські гірки — але, на відміну від атракціону, це було стрімке й безупинне падіння без розваг і задоволення.
Рік позначився перетягуванням дипломатичних канатів, внутрішніми політичними кризами та зростаючим тиском з боку союзників.
Від відновлення російських ударів по енергетичній інфраструктурі до масштабних корупційних скандалів і переговорів про мир із високими ставками — Kyiv Post зібрав невичерпний перелік подій, які визначали перебіг кожного місяця 2025 року в Україні.
Січень: північнокорейські війська на полі бою
Повідомлення про участь північнокорейських солдатів у бойових діях на боці російських сил, уперше зафіксовані в жовтні 2024 року, у січні 2025 року почали надходити значно частіше. Українські дрони зафіксували кадри в селі Махновка Курської області, на яких видно, як північнокорейські військові під час боїв виганяють літніх місцевих мешканців з укриттів.
Тоді колишній речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що Північна Корея втратила понад 1 000 військових у боях проти України.
Українські військові описували північнокорейські підрозділи як добре підготовлені та дисципліновані. Особливо ефективною виявилася їхня стрілецька підготовка: за повідомленнями, вони збивали дрони базовою стрілецькою зброєю.
Упродовж року Москва і Пхеньян публічно визнавали розгортання північнокорейських військ, а згодом демонстрували поглиблення двосторонніх зв’язків через офіційні візити та культурні обміни.
Лютий: конфлікт Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі
Візит президента Володимира Зеленського до Вашингтона наприкінці лютого став подією, яку запам’ятали — але не з найкращих причин.
Київ прагнув отримати запевнення щодо подальшої військової та фінансової підтримки США, а також розглядав запропоновану угоду щодо корисних копалин. Однак переговори виявили глибокі розбіжності. Президент США Дональд Трамп поставив під сумнів вартість американської підтримки України, тоді як віцепрезидент Джей Ді Венс звинуватив Зеленського у невдячності.
Зустріч завершилася достроково без досягнення домовленостей; члени української делегації були помітно засмучені. Цей епізод став відправною точкою для чергування періодів напруження та спроб нормалізації відносин із Вашингтоном упродовж 2025 року.
Березень: наслідки дипломатичного конфлікту
Після зустрічі в Білому домі військова допомога США та обмін розвідувальними даними були тимчасово призупинені, що ускладнило планування дій України на полі бою. Також розпочалися ініційовані США переговори щодо припинення вогню та можливих мирних рамок. Серед запропонованих заходів були перемир’я в Чорному морі та припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, однак обидві ініціативи зазнали невдачі через різні тлумачення домовленостей усіма сторонами.
Джерела Kyiv Post тоді повідомляли, що Вашингтон розглядав можливі поступки за чотирма пунктами, запропонованими Москвою: припинення західної військової підтримки, визнання окупованих Росією територій, відновлення російського культурного й релігійного впливу, а також повернення до проєкту так званого Стамбульського протоколу. Упродовж року ці питання неодноразово повертали до порядку денного.
Квітень: підписання угоди про корисні копалини
30 квітня Україна та Сполучені Штати Америки уклали угоду про мінеральні ресурси та створення Інвестиційного фонду відновлення Україна–США.
Документ охоплює широкий спектр надр і передбачає спільні інвестиції та розподіл доходів. Україна зберігає право власності на ресурси й контроль над рішеннями щодо їхнього видобутку, тоді як майбутні прибутки від нових проєктів ділитимуться порівну та реінвестуватимуться у відбудову.
Попередні проєкти угоди містили пропозиції компенсувати попередню допомогу США за рахунок доходів від корисних копалин. Остаточна версія документа засвідчила перехід до більш збалансованого партнерства.
Травень: розворот Трампа і стамбульські переговори
У травні Дональд Трамп, за повідомленнями, розглядав можливість скасування обмежень для України, запроваджених за адміністрації Джо Байдена, з метою підштовхнути Росію до переговорів. Він також розкритикував президента Росії Владіміра Путіна за «безглузде вбивство великої кількості людей». Європейські лідери паралельно посилили тиск із вимогою припинення вогню, що спонукало Москву запропонувати переговори в Стамбулі.
Зустріч відбулася без участі Путіна — російську сторону представляв історик Владімір Мединський. Переговори не принесли результатів, окрім домовленостей про обмін полоненими: представники російської делегації виступали з погрозами, а питання припинення вогню так і не було погоджене.
Червень: операція «Павутина»
1 червня Україна здійснила масштабну атаку на російські авіабази, застосувавши сотні дронів, запущених з території Росії в глибокому тилу країни. Ціллю стали стратегічні бомбардувальники дальньої дії Ту-95 і Ту-22М3.
Київ повідомив, що понад 34% російських стратегічних бомбардувальників були виведені з ладу. Оснащені елементами штучного інтелекту дрони ідентифікували пріоритетні цілі, а згодом з’ясувалося, що їх таємно доставили до Росії у збірних дерев’яних будинках, аби уникнути виявлення.
Липень: антикорупційні протести та урядові перестановки
Масові протести спалахнули після ухвалення урядом законопроєкту №12414, який підпорядковував Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу генерального прокурора. Критики заявляли, що закон підриває незалежність цих органів, тоді як уряд стверджував, що його метою нібито було усунення російського впливу в антикорупційних структурах.
Тиск усередині країни та з боку міжнародних партнерів змусив владу підготувати новий законопроєкт, який повертав більшість попередніх норм. Того ж місяця відбулися й кадрові зміни в уряді: міністр економіки очолив Кабінет міністрів, чинний прем’єр-міністр перейшов на посаду міністра оборони, а кілька міністерств було об’єднано або ліквідовано.
Серпень: саміт на Алясці
16 серпня Владімір Путін зустрівся з Дональдом Трампом на Алясці — це був перший візит лідера Кремля на територію США з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Зустріч відбулася після того, як Трамп висунув Путіну 50-денний ультиматум із вимогою домовитися про припинення вогню — згодом цей термін скоротили до 10–12 днів — із погрозою жорстких санкцій у разі невиконання. Переговори не принесли ані припинення вогню, ані запровадження санкцій. Трамп заявив, що очікує на пряму зустріч між Володимиром Зеленським і Путіним, однак згодом Путін запропонував провести її в Москві, фактично зірвавши цю ініціативу.
Вересень: дрони над Європою і паливна криза в Росії
На початку вересня Польща повідомила про проникнення у свій повітряний простір 19 дронів із боку Росії та Білорусі. Нідерландські винищувачі F-35 і польські F-16 перехопили безпілотники — це стало першим випадком бойового підйому авіації НАТО через подібні інциденти з 1949 року.
Росія заперечила свою причетність і згодом заявила, що її дрони нібито не могли подолати таку відстань, хоча аналіз свідчив, що їхньої дальності вистачало, аби досягти території Польщі. Подібні інциденти сталися також у Румунії та Німеччині, оголивши прогалини в європейській системі ППО.
Тим часом удари України по російській нафтовій інфраструктурі — зокрема по трубопроводах і нафтопереробних заводах — спричинили дефіцит пального. По всій Росії, зокрема в Дагестані та Махачкалі, фіксували зростання цін і довгі черги на заправках.
Жовтень: відключення світла по всій Україні
Наприкінці вересня російські удари були спрямовані по енергетичній системі України, зокрема по газових сховищах і об’єктах електроенергетики. У жовтні відключення електроенергії стали масовими й подекуди призводили до перебоїв із водопостачанням. 1 жовтня блекаути зафіксували на півночі України, зокрема в Чернігові, де мешканці говорили про недостатню підготовку системи.
3 жовтня Росія здійснила на той момент наймасштабніший удар по українській газовій інфраструктурі, вразивши об’єкти в Харківській та Полтавській областях. Після наступних атак оператор енергосистеми попередив про можливі аварійні відключення електроенергії в Сумській області на північному сході країни. Бойові дії також спричинили найдовшу в історії зупинку роботи Запорізької атомної електростанції; 23 жовтня високовольтну лінію електропередачі було відновлено, що дозволило уникнути потенційної катастрофи.
Листопад: корупційний скандал
У листопаді корупційний скандал призвів до відставки та звільнення двох міністрів, а згодом — і до звільнення керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
У центрі справи опинився Тимур Міндіч — колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського, якого звинуватили в організації схеми відкатів у проєктах, пов’язаних з атомною галуззю.
Міністрів юстиції та енергетики було звільнено. Хоча Зеленського справа безпосередньо не зачепила, скандал став однією з найбільших політичних криз за час повномасштабної війни. Андрій Єрмак подав у відставку після антикорупційного рейду, водночас обвинувачень проти нього висунуто не було.
Грудень: нова мирна ініціатива США
У листопаді США представили 28-пунктний мирний план, відвівши Володимиру Зеленському час до Дня подяки для визначення позиції щодо документа, водночас давши зрозуміти, що відмова може вплинути на подальшу допомогу.
Згодом з’ясувалося, що план був вкрай невигідним для Києва: він передбачав обмеження військових спроможностей, відмову від прагнення до вступу в НАТО та територіальні поступки. Оприлюднені записи засвідчили, що документ готувався за участю Кремля, а спецпредставник Трампа Стів Віткофф консультував російських посадовців.
Попри сумніви щодо легітимності плану, він став основою подальших переговорів і згодом був скорочений до 20 пунктів. Зеленський наголошував, що територіальні поступки залишаються «червоною лінією».
Переговори в середині грудня зосереджувалися на трьох документах: мирній рамці, гарантіях безпеки та плані відбудови, з урахуванням європейського внеску щодо можливого розгортання військ. Американські посадовці заявляли, що робота над гарантіями виконана на 90%, однак залишалося незрозумілим, чи погодиться Кремль на оновлену версію, оскільки вона суперечила б його максималістській позиції, від якої Москва раніше обіцяла не відступати.