Оскільки наближається річниця з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і найближчими тижнями очікується поновлення контрнаступу, існує занепокоєння щодо недостатніх обсягів постачання найважливіших боєприпасів, необхідних Києву для продовження бойових дій.
«Очевидно, що ми опинились в умовах логістичних перегонів», – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг перед засіданням контактної групи з питань оборони України під керівництвом США, що відбулось у Брюсселі у вівторок.
«Ключові потреби, такі як боєприпаси, пальне та запчастини, мають надійти в Україну, перш ніж Росія зможе перехопити ініціативу на полі бою».
«Швидкість врятує життя».
Що потрібно Україні?
Крім широко обговорюваних постачань сучасної зброї, як-от танки, винищувачі та ракети великої дальності, Україна також потребує боєприпасів, необхідних для того, щоб ефективно застосовувати зброю, якою вона вже володіє, зокрема 155-міліметрових артилерійських снарядів.
Обидві сторони щодня випускають ці снаряди тисячами. Наразі невідомо, скільки саме боєприпасів витратили Збройні сили України за останні місяці, але авторитетне французьке військове джерело підрахувало, що у липні росіяни випускали до 50 тис. артилерійських снарядів на день, тоді як українці робили у відповідь приблизно 6 тис. пострілів.
І потреба в снарядах тільки зростатиме, оскільки зростають побоювання, що Москва готується до нового наступу найближчими тижнями.
Україні, ймовірно, знадобиться більше боєприпасів, ніж будь-коли раніше, щоб захистити себе.
Чи можуть союзники України поставити достатньо снарядів?
За словами Столтенберга, занепокоєння через цю проблему зростає.
«Війна в Україні поглинає величезну кількість боєприпасів і виснажує запаси союзників», – сказав він у понеділок.
«Поточний рівень витрат Україною боєприпасів в рази перевищує наш поточний рівень виробництва. Через це наша оборонна промисловість перебуває під напругою».
Столтенберг визнав, що західний оборонний альянс зіткнувся з «проблемою», оскільки час очікування боєприпасів великого калібру зріс з 12 до 28 місяців, повідомляє AFP.
Чому країни не можуть зробити більше снарядів?
Виробничі можливості заводів і логістичних мереж у західних країнах просто не пристосовані до умов масштабної сухопутної війни, яку дуже мало людей на Заході спостерігали протягом останніх десятиліть. Захід переважно вів локальні війни проти погано озброєних повстанців, як-от в Афганістані.
Візьмемо, наприклад, ракети «земля-повітря» Stinger і протитанкові ракети Javelin. США відправили до Києва 1600 одиниць перших і 8500 других.
Це еквівалентно 13 рокам виробництва Stingers і п’яти рокам – Javelins, наголошував ще у грудні глава оборонної компанії Raytheon Technologies Грег Хейз.
Навіть у співпраці з американською військово-промисловою компанією Lockheed Martin (задля збільшення виробництва) вони могли виробляти лише 400 ракет Javelin на місяць. Французька збройова компанія Nexter Systems має річну виробничу потужність у кілька десятків тисяч 155-мм артилерійських снарядів, але високопоставлений представник Nexter Systems сказав, що компанія «майже досягла своєї межі».
«Зрештою, західна оборонна промисловість не готова до війни», – сказав Вільям Альберк, експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
«Наша оборонна промисловість – боєприпаси, логістика, постачання, навчання – абсолютно не відповідає поставленим завданням», – сказав він, додавши, що військово-промислова галузь країн Заходу взагалі не готова до тривалих збройних конфліктів.
Альберк зауважив, що Заходу потрібне краще «оборонно-промислове планування» не лише через війну в Україні, але й для того, щоб бути готовим до будь-якої ескалації в інших частинах світу, щоб мати можливість протистояти Росії, Китаю чи навіть Ірану і Північній Кореї.
Що робиться для вирішення проблеми?
НАТО намагається переналаштувати свої заводи на виробництво більших обсягів озброєння, а союзники розглядають плани щодо спільних закупівель зброї, збільшення витрат на оборону та укладання довгострокових контрактів.
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас закликала країни ЄС разом закуповувати зброю для України, так само як союз спільно купував вакцини від COVID-19.
Чи можна цьому зарадити?
Лео Періа-Пеньє, науковий співробітник Французького інституту міжнародних відносин, сказав, що Захід надто повільно працює над поповненням запасу боєприпасів.
Втім «це залежатиме від того, чи готові держави докласти фінансових зусиль», – додав він.
Іван Клищ, науковий співробітник Естонського міжнародного центру оборони та безпеки, вважає, що модель європейської оборонної політики після закінчення холодної війни наразі яскраво демонструє свої «недоліки».
У рамках НАТО Польща, Румунія та країни Балтії могли б спільно виробляти боєприпаси для радянської техніки, яку Україна все ще використовує поряд із західною зброєю, сказав він.
Він додав, що також встановлюються контакти з країнами за межами альянсу, такими як Південна Корея, Марокко, Йорданія та Пакистан. «Короткострокові рішення повинні прийти з-за кордону», – сказав Клищ.
«В іншому випадку на це піде не один місяць».
Коментарі (0)