Олександр Теодорович Смакула був фізиком, який зробив значний внесок у вивчення й створення п'єзоелектричних матеріалів, напівпровідникових структур, унікальних всепогодних моторних олив, приладів нічного бачення і лазерів, автором головного оптичного винаходу ХХ століття – методу, відомого як «підсвітка оптики».
Смакула зробив десятки світових винаходів. Є навіть наукові терміни, що носять ім'я цього вченого з Тернополя: «Інверсія Смакули» – трансформація кристалічного вуглеводню електричним збудженням p-електронів;
«Формула Смакули» – математичний зв'язок між концентрацією дефектів у кристалі, довжиною хвилі його опромінення і його кольором після опромінення. Прилади нічного бачення (в тому числі тепловізори) не могли би працювати без монокристалів броміду йоду – ще одного винаходу Смакули. А ще не забуваймо про фторид літію і фторид натрію, про мастила, що можна ефективно використовувати як за високих, так і за низьких температур, і про лазери – Смакула працював з усіма цими критичними технологіями.
Але найголовнішим досягненням цього вченого було створення підсвіченої оптики, і тут мова не лише про захисні окуляри, а й про біноклі, оптичні приціли, мікроскопи, телескопи, перископи, камери, оптичні прилади для різних видів зброї.
Мабуть, багато хто чув про досягнення в галузі оптики, піонером якої був Карл Цейсс (Carl Zeiss), але майже ніхто, за винятком вузького кола спеціалістів, не знає, що на початку 1930-х років розвиток цієї технології сповільнився. Навіть найкращі інженери вважали, що в цій галузі досягнуто максимуму, адже через закони хімії та фізики винайдені лінзи неможливо вдосконалити.
Глухий кут? Принаймні кілька років так здавалося. Лише в 1935 році наукова спільнота визнала відкриття Смакули «найвидатнішим винаходом ХХ століття в галузі оптики». «Ефект Смакули» значно покращував властивості лінз. Смакула винайшов цей революційний метод, відійшовши від традиційних. Він показав, що якщо покрити поверхню лінзи шаром плівки з певного матеріалу, який зменшує довжину хвилі світла, що проходить через нього, на одну четверту, це призведе не тільки до зменшення відбиття світла, а й до підвищення контрастності світла, яке проходить через лінзу. Метод отримав назву «підсвітка оптики».
Винахід Смакули було зареєстровано в 1935 році в Німеччині, де тоді жив учений (наприкінці Другої світової війни його разом з іншими німецькими вченими та інженерами відправили до США). Однак більше року цей метод був засекреченим.
Коли метод офіційно запатентували, виявилося, що це перший у світі патент у галузі оптики. Донині «метод Смакули» залишається стандартною технологією у виробництві фотоапаратів, камер, оптичних приладів та зброї. У 1964 році, коли вчений обійняв посаду директора лабораторії фізики монокристалів у Массачусетському технологічному інституті, його колега професор Роберт Фано (Robert Fano), якого досі називають «революціонером інформатики», висловився з приводу наукового таланту українця: «Олександр Смакула – геній, людина, яка знається на напівпровідниках, матеріалах, що використовуються в електроніці».
ЦІКАВІ ФАКТИ
• Під час навчання в Геттінгенському університеті цей талановитий студент заробляв на життя, працюючи на соляних шахтах і фермах, а також займаючись репетиторством.
• З листа Олександра Смакули до вченого-математика Олександра Левицького: «Я змушений друкувати свої роботи в німецьких журналах, бо так вони доступні дослідникам не тільки з Німеччини, а й з інших країн. Не гнівайтесь на мене за це, будь ласка, я опублікую свої роботи в «Записках Наукового товариства імені Шевченка».
• У дипломі доктора філософії місцем народження Смакули вказано «Доброводи, Галичина».
• Племінниця вченого Анна Дмитришина розповідала: «Він дуже часто ходив до лісу, щоб просто поговорити з ним».
• Монографія Смакули «Монокристали: вирощування, виготовлення та застосування» (1962 р.) досі використовується в університетах багатьох країн як підручник з практичної кристалографії.
• Смакула – єдиний українець, який став професором Массачусетського технологічного інституту.
• Смакула брав активну участь у діяльності української діаспори в США. У себе вдома в Америці він облаштував окрему кімнату, присвячену Україні: зберігав там колекцію українських книжок, вишиванок, сувенірів.
• З листа Смакули до рідних: «Понад сорок років блукав я по чужині, але не забув і не забуду своєї України. Часто гортаю «Кобзар».
• Мрія Смакули знову побачити Україну здійснилася в 1972 році. Він брав участь у міжнародній конференції з кристалографії в Єревані (Вірменія), а потім відвідав Київ, Тернопіль і рідні Доброводи. Це був його перший і останній візит в Україну після Другої світової війни.
• Біографи вченого стверджують, що коли в київському аеропорту Смакулу зустрічала наукова делегація, до складу якої входили КДБ-істи і представники Компартії, вчений промовив: «Хлопці, дайте мені пішки пройтися по своїй землі. Але найбільше мені хочеться українського борщу, який варила мати».
• ЮНЕСКО оголосило 2000 роком Смакули.
• Пітер – один із п’ятьох дітей Смакули – став відомим американським музикантом, віртуозно грав на банджо (помер у 2008 році). Його син Боб (онук вченого) також грає на банджо і має бізнес із ремонту скрипок, гітар та мандолін.
З ДОСЬЄ ОЛЕКСАНДРА СМАКУЛИ:
• Олександр Смакула народився 9 вересня 1900 року в Доброводах Тернопільської області.
• Закінчив Тернопільську гімназію. У 1918-1919 роках воював в Українській галицькій армії. Після приходу до влади більшовиків переїхав до Німеччини (1927 р.), де закінчив Геттінгенський університет.
• Працював асистентом викладача в Геттінгенському університеті (1930 р.), викладачем в Одеському університеті (1928 р.), завідувачем оптичної лабораторії Інституту медичних досліджень у Гейдельберзі, керівником однієї з дослідницьких лабораторій Технологічного інституту імені Карла Цейсса (1934 р.) і Массачусетського технологічного інституту (1951 р.).
• Був засновником і першим керівником лабораторії кристалофізики Массачусетського технологічного інституту, почесним членом Оптичного товариства та Товариства українських інженерів Америки (США).
• Помер 17 травня 1983 року в Оберні, штат Массачусетс.
• У Доброводах йому встановлено пам'ятник.
«Більше сорока років мандрував я чужиною, але не забув і не забуду своєї батьківщини. Я бачу її навіть в лінзах, з якими працюю щодня», с – Олександр Смакула.
Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.
Коментарі (0)