10 жовтня, після вибуху на Керченському мості, Росія розпочала другу хвилю терористичних атак. Окупанти взялися за знищення енергетичної інфраструктури України і були впевнені, що тут “всі передохнуть від холоду і голоду”.
Але українці знову продемонстрували всьому світові свою силу, героїзм і незламність. Важку зиму з постійними відключеннями світла і нестачею води український бізнес пережив завдяки винахідливості й кооперації. Нещодавно кілька українських підприємців розповіли Kyiv Post про те, як вони пройшли через це випробування.
Київський магазин здорового харчування "Корисна крамниця" – Олександра Дядик
“Коли розпочались масовані удари по нашій інфраструктурі, ми з чоловіком не вважали це серйозною проблемою, бо світло було і в офісі, і вдома”, – розповідає 38-річна Олександра Дядик. Дев'ять років тому вона і її чоловік Олександр відкрили магазин здорового харчування "Корисна крамниця". Труднощі, які вони пройшли взимку, зробили їх сильнішими, і вони навчилися приймати рішення в складних ситуаціях.
“Ми купили ліхтарики після того, як в офісі на кілька годин стало зникати світло, але навіть це не було проблемою, бо ми могли роздруковувати всю документацію вдома, а в ці години приймали товар”, – згадує Олександра Дядик.
У пошуках світла
“Справжні проблеми почались наприкінці листопада. Під час першого блекауту кількість замовлень на нашому сайті була просто величезна, і ми не знали, що робити, як з усім упоратись без світла. У нас не було іншого вибору, аніж шукати, де є генератори, шукати кафе чи ресторани, де було світло. Знайшовши таке місце, ми робили скріншоти інвойсів і відсилали їх менеджерам і пакувальникам, а ті висилали замовникам рахунок.
Але була інша проблема: у менеджерів також не було інтернету, і ми не могли працювати синхронно. Під час повних блекаутів ми по всьому Києву шукали, де під'єднатися. Інвойси писали від руки, а потім роздруковували на пошті. Постійний пошук місць зі світлом і інтернетом дуже виснажував фізично”.
Кошмар з доставкою
“З доставкою було повне фіаско, – говорить Олександра. – Ми могли писати клієнтам, коли був зв'язок, а відповідь отримували через деякий час. Але були інші складнощі. Наприклад, водій приїжджає до замовника, а той живе на 16 поверсі. Оскільки ліфт не працює, водій відмовляється йти нагору пішки, замовлення не доставляється і повертається до нас. Через це, звичайно, замовники були сердиті на нас і наш бізнес.
Нас усюди переслідували труднощі. Наш офіс в орендованому приміщенні складського типу. Коли був мобільний зв'язок, нам просто дзвонили, і ми відчиняли двері, а через перебої в мережі треба було чекати під дверима іноді по 30-40 хвилин.
У листопаді відправлення не можна було зробити ввечері, бо в нашому відділенні Нової пошти часто не було світла. Добре відомо, що перевірка неможлива без коду підтвердження, тож ані відправити, ані отримати посилки було неможливо.
Пізніше Нова пошта купила генератор, але можливості для нашої роботи в мережі мобільного зв'язку не покращились. Для нашого маленького магазину, на мою думку, найбільшою проблемою була постійна відсутність інтернету під час тривалих відключень світла. Наш маленький магазин не потребує багато електроенергії, і власне виробництво в нас невелике, тому варіант придбання дорогого генератора навіть не розглядався.
Під час зимових свят, на День Святого Миколая, на День Святого Валентина, на Великдень для нашого магазину роботи найбільше, бо всі хочуть порадувати своїх дорогих людей. Перед Миколаєм усі батьки хочуть, щоб подарунки їхнім діточкам були доставлені вчасно.
Ми, звісно, намагалися зробити все можливе, щоб виконати замовлення, але з 13 по 15 грудня в нас не було ні світла, ні зв'язку, і наше виробництво зупинилося на кілька днів. Ті, хто оформив замовлення до тривалих блекаутів, отримали їх вчасно, а виконати пізніші замовлення було неможливо. В результаті – невдоволені клієнти.
Наш магазин працює тільки через інтернет. Якщо нема зв'язку, ми можемо готувати й пакувати замовлення, але без електрики ми не могли побачити нові замовлення. В той момент ми вперше були у відчаї і майже здалися”.
Перебої з постачанням
“Ми не були впевнені, чи зможемо працювати з новими клієнтами, тож не давали рекламу, як зазвичай, – каже Олександра. – Один із наших топ-продуктів – це печиво в "корзинках". Іноді ми чекали на них кілька тижнів. Але якщо випічка займає мінімум шість годин, а світло давали лише на дві, то було невигідно навіть починати.
Ще один приклад – фруктові цукерки "Фрукфета", які виготовляють у Київській області. Фабрика працювала здебільшого вночі, і було технічно складно виготовляти їх із перебоями електрики, коли технолог не знав, коли і скільки часу буде світло. На щастя, всі наші покупці поставились до цього з розумінням і були готові зачекати, а ми в соцмережах вказували приблизну дату доставки замовлення.
Ця зима постійно і скрізь кидала нам виклики. Ми працювали з усіх сил, іноді навіть іще більше, але ця робота відволікала нас від всього того жахливого, що відбувалося навколо, а інакше ми би просто з'їхали з глузду. Думаю, що найкращим нашим антикризовим рішенням було закриття магазинів у приміщеннях, бо ті продукти, які ми зберігали в холодильниках, дуже чутливі до перепадів температури. Нам допомагали друзі, які мали генератори, вони давали нам зберігати продукти в своїх холодильниках. Але якби ми не закрили наші магазини, нам би самим довелось купувати генератори.
Як сумно це не звучить, але люди адаптувались до такого життя в стані постійного стресу, і деякі з наших вітамінних продуктів, які ніхто не купував у 2021-му, стали дуже популярними після цих блекаутів, після холодної зими, коли імунна система послаблена.
Із настанням весни працювати стало легше, і електропостачання стабільне. В деяких містах, коли падають замовлення, ми розуміємо, що там, можливо, нема електрики, але знову ж таки – сьогодні ситуація більш стабільна, ніж протягом усієї зими”, – розповіла Олександра Дядик.
"MAMA ШЕФ" – ресторан домашнього морозива і продуктів власного приготування – власниця Ірина Глотова.
“Коли почалися відключення за графіком, ми знали, як зберігати продукти”, – розповідає Ірина Глотова. – Але коли стався перший великий блекаут, і світла не було чотири доби, наше морозиво у вітринах і на складах, а головне те морозиво, яке вже виготовлялося, зіпсувалося. У кожній вітрині – морозиво 24 смаків, кожного – по три кілограми, вже не кажучи про те, що пропало на складах. Але найважче почалось, коли знову стали давати світло.
За правилами, магазини мали поновити роботу, а ми мали відкрити наш ресторан. Але після тривалих відключень у нас не було можливості взагалі нічого готувати. В результаті – сумна картина: працівники не знають, що робити, люди прибігають щось поїсти, бо в них немає світла, а полиці порожні. У тих ресторанах, з якими ми співробітничаємо, ситуація з морозивом була такою ж, бо нам не було чого їм продавати.
Процес виробництва розпочинається о 5:30 і закінчується о 22:30, тож іноді нам доводилось чекати, поки надворі розвидниться. Тільки пізніше ми повернулися до графіка, а до того світло давали на годину, а чотири години його не було.
У лютому виявилось, що на одному зі стелажів для ягідного морозива було чотири піддони з морозивом. Ми поставили їх туди, щоб у головних камерах не було холодно. Після цього, пам'ятаю, ми несли це морозиво до кафе, як Віфлеємський вогонь.
Ще одним негативом блекаутів було те, що ми замерзали в торговому центрі. Температура сильно впала, і впала наша виручка, а це головний показник у торгівлі. І тільки в середині січня ситуація покращилась.
Через усе це збільшились наші борги, але добре те, що деякі торгові центри дають відстрочку на сплату оренди. Однак загальні збитки підрахувати складно, бо через постійні перепади напруги обладнання почало виходити з ладу одне за одним. Наприклад, минулого тижня вночі перестала працювати одна з вітрин, і наступного дня ми не могли нормально працювати, хоча світло більше не вимикали.
Здається, після цієї зими ми вже зможемо працювати в будь-яких умовах. Більше того, мені вже якось незвично, що стільки роботи зроблено, а ще залишається час.
Тепер треба готуватися до сезону. Я дуже хочу влаштувати кілька вуличних виставок-продажів. Я ще не вивчила всіх правил гри у місті, але спробуємо домовитися з іншими ресторанами про співпрацю.
Сподіваюся, що ми зможемо працювати добре і відновити баланс. На це заслуговує кожен український бізнес. Період блекаутів не дуже сильно вплинув на нашу роботу і потік клієнтів, але дуже вплинув на витрати, через що знизилися прибутки”, – розповіла Ірина Глотова.
Київський салон зачісок "Рапунцель" – Ганна Фідчук
“Навіть під час ракетних ударів українкам хотілося бути красивими й доглянутими”, – говорить працівниця салону. – Нам пощастило, що в нашій будівлі був генератор, на якому працювали водяні насоси. Важко уявити салон краси без води – без неї ми звісно не могли би працювати.
У нас не було втрат у виручці, але ми витратили 2 000 доларів на генератор і ще щомісяця витрачали 300-400 доларів на бензин і оливу. Іноді дівчата – сусідки по будівлі – приходили до нас, щоб просто помити й висушити волосся, і ми не могли їм відмовити.
Сьогодні працювати набагато легше й приємніше, бо є світло і вода, але працівниці розповідали мені, як кип'ятили воду для чаю на газовій горілці і спали у верхньому одязі.
Одна з майстринь поїхала з міста, бо не могла залишати свою дитину саму в холодному домі без світла й інтернету.
Ми всі навчилися заправляти генератор із каністри, як його під'єднати, як тягати ці кабелі. У нас мало чоловіків, тож усе робили самі.
Єдине, що можу сказати, так це те, що ми раді, що така важка зима вже позаду”.
Коментарі (0)