Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила в середу, 31 травня, що з початку повномасштабного вторгнення було скоєно понад 1000 підтверджених нападів Росії на заклади охорони здоров’я в Україні. Ці статистичні дані, які, за словами ВООЗ, становлять найбільші показники, коли-небудь зареєстровані в гуманітарній надзвичайній ситуації, в організації класифікували як «сумну віху».
У заяві ВООЗ повідомляється, що 1004 підтверджені російські атаки за 15 місяців повномасштабної війни забрали життя щонайменше 101 медичного працівника та пацієнта, а тих, хто отримав поранення, набагато більше.
«Ці атаки загрожують безпеці та благополуччю медичних працівників і підривають систему допомоги людям, які живуть поблизу зон конфлікту», – сказав доктор Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.
«Напади на медичні заклади є порушенням міжнародного гуманітарного права. Вони позбавляють людей необхідної допомоги та мають широкомасштабні довгострокові наслідки», – сказав він.
Хабіхт розповів, як такі атаки вплинули на систему охорони здоров’я на багатьох рівнях.
По-перше, вони «позбавляють цілі громади основних медичних послуг, необхідних для порятунку життів, що призводить до зростання захворювань і смертності».
По-друге, вони чинять «психологічний вплив на пацієнтів, які бояться звертатися за медичною допомогою, і на медичних працівників, які не можуть надати допомогу в безпечних і захищених умовах, що також є важливим і впливатиме на здоров’я населення протягом тривалого часу».
Український уряд доповів нещодавній Всесвітній асамблеї охорони здоров’я, що на сьогоднішній день 177 українських медичних закладів були перетворені на руїни, а понад 1250 були пошкоджені.
Деякі заклади охорони здоров’я вже відремонтовані чи реконструйовані, зокрема й сімейна амбулаторія в Макарові, розташованому приблизно за 60 кілометрів на захід від Києва.
Перед початком реконструкції амбулаторії Павло Ковтонюк, лідер громадської організації охорони здоров’я та колишній заступник міністра охорони здоров’я України, разом із журналістом Kyiv Post оглянули місце її розташування та встановили, що медзаклад було навмисно знищено у березні 2022 року російською мінометним підрозділом, який обстріляв будівлю з відстані приблизно 1,2 кілометра, вщент її зруйнувавши.
За оцінками Київської школи економіки, тільки на відновлення пошкоджених або зруйнованих медичних закладів в Україні потрібно 1,7 мільярда доларів.
Згідно з заявою ВООЗ, організація відстежує ситуацію в Україні та реагує на потреби системи охорони здоров’я в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій – на сході та півдні країни. Медичні заклади в найбільш постраждалих районах, перш за все в Херсонській, Харківській, Запорізькій та Донецькій областях, повідомили про значні труднощі через постійні небезпеки та структурні пошкодження. Проте значний відсоток медичних закладів у цих регіонах залишається частково функціональним і доступним для пацієнтів, оскільки вони продовжують працювати навіть в пошкоджених приміщеннях.
Дані ВООЗ свідчать про існування значних проблем в наданні спеціалізованих медпослуг, таких як хіміотерапія та мамографія, через брак персоналу та медичного обладнання. Деякі регіони також стикаються з труднощами в наданні висококваліфікованих медпослуг під час складних пологів.
Незважаючи на те, що первинна медична допомога залишається широко доступною навіть у регіонах, які постраждали від війни, витрати на охорону здоров’я зросли за останні півроку. Опитування, проведені ВООЗ, показують, що для майже третини населення України є недоступними певні медичні послуги.
Проте в заяві ВООЗ звучать і позитивні нотки.
«Той факт, що система охорони здоров’я в Україні продовжує працювати за таких обставин, є свідченням героїчної самовідданості медичних працівників», – сказав Хабіхт.
«Українські медичні працівники залишаються надзвичайно сильними, сміливими та терплячими день за днем, рятуючи життя та надаючи допомогу тим, хто її потребує», – наголосив він.
Наприкінці травня країни-члени ВООЗ переважною більшістю проголосували за резолюцію, яка засуджує агресію Росії та її вплив на здоров’я українців та на систему охорони здоров’я в Україні. За проголосували 80 країн, проти – 9, 52 утримались.
Коментарі (0)