Чи визнають українські законодавці Білорусь державою-агресором: що кажуть у Раді

Україна понад 15 місяців дає відсіч повномасштабному вторгненню Росії. Увесь цей час Білорусь дозволяє використовувати свою територію, повітряний простір та інфраструктуру у розв'язаній РФ війні. До того ж високопосадовці республіки систематично роблять публічні заяви про різнобічну підтримку російського вторгнення.

Група з 25 народних депутатів від різних фракцій, у тому числі й з найбільшої – «Слуги народу» - 16 червня зареєструвала у парламенті проект постанови №9397 про визнання Білорусі державою-агресором. Постанова передбачає звернення Верховної Ради до ООН, Європарламенту, Парламентських Асамблей Ради Європи, НАТО, ОБСЄ та ГУАМ, а також національних парламентів держав світу.

Автори ініціативи у проекті посилаються на положення ст. 3 Резолюції Генасамблеї ООН 3314 від 14 грудня 1974 року. Як визначає положення, якщо якась держава надає свою територію для здійснення агресії іншою державою проти третьої держави, це є актом агресії.

Постанова пропонує Раді визнати Білорусь державою-агресором на законодавчому рівні та закликати міжнародне співтовариство «визнати республіку Білорусь державою-агресором, яка всебічно підтримує тероризм Російської Федерації, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку».

У документі міститься заклик до Кабінету міністрів негайно опрацювати питання розірвання дипломатичних відносин між Україною та Білоруссю. Пропонується також закликати міжнародних партнерів України посилити тиск на Білорусь, у тому числі й за допомогою санкцій.

Kyiv Post вирішило звернутися до народних депутатів та розібратися, чи має проект №9397 шанси на ухвалення у сесійній залі Верховної Ради.

Позиція профільного комітету парламенту

Згідно з даними на сайті ВР, проект постанови надали для ознайомлення профільному комітету парламенту з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Глава комітету Олександр Мережко у розмові з Kyiv Post наголошує: Україна вже чітко визнала, що Білорусь бере участь в агресії Росії проти України, оскільки дозволяє РФ використовувати свою територію при здійсненні агресії.

«Немає жодного сумніву, що Білорусь вчиняє по відношенню до України акти агресії. Але хотілося б, щоб фахівці, у тому числі представники МЗС, зʼясували питання: як з точки зору міжнародного права коректніше розглядати Білорусь - як державу-агресора на рівні з Росією чи як державу-співучасника агресії? У міжнародному праві така різниця може мати значення з точки зору визначення питань, повʼязаних з відповідальністю», - вказує парламентар. 

За словами Мережка, ще одне питання юридичного характеру, яке може виникнути, - чи можна розглядати Білорусь одночасно як державу-агресора й окуповану територію.

«Якщо йдеться про окуповану територію, то тоді відповідальність за все, що відбувається на цій території, за міжнародним гуманітарним правом, несе  держава, яка здійснює окупацію і під чиїм контролем знаходиться дана територія», - каже глава профільного комітету.

«Або може краще говорити про режим Лукашенка, а не про державу як таку. Бо в Білорусі може помінятися режим з тоталітарного на демократичний, а міжнародно-правова відповідальність на Білорусі як на державі залишиться. Тобто є питання, з якими треба розбиратися, бо можуть бути непередбачувані політичні та юридичні наслідки», - звертає увагу парламентар.

Комітет Ради з питань зовнішньої політики наразі ще не розглядав проект постанови, оскільки очікує на позицію МЗС України. Очільник комітету наголошує, що позиція парламенту має бути суголосною з зовнішньою політикою України. 

«Нам необхідно, щоб заяви Верховної Ради стосовно співучасті Білорусі в російській агресії проти України ґрунтувалися на чіткій і послідовній юридичній термінології й засадах права міжнародної відповідальності. Білорусь має нести повну міжнародно-правову відповідальність за порушення міжнародного права, у тому числі за вчинені нею акти агресії проти України», - підсумовує Олександр Мережко.

«Ця постанова - запрошення до дискусії про те, яка офіційна позиція України щодо Білорусі»

 Голова міжфракційного об'єднання «За демократичну Білорусь», нардеп Олексій Гончаренко у розмові з Kyiv Post зауважив, що у парламенті повʼязані з РБ питання просуваються складно. Депутат нагадав, що торік наприкінці жовтня його міжфракційне об'єднання внесло до Ради проект постанови №8147. Документ пропонував визнати Білорусь окупованою територією та розірвати дипломатичні зв'язки з режимом Лукашенка. Однак він і досі лишається без розгляду.

«Проект постанови №9397  - крок у правильному напрямку. Однак у ньому немає пункту щодо окупації Білорусі режимом Лукашенка і більш м'яко прописане формулювання про розрив дипломатичних відносин», - вказує парламентар.

Замголови пропрезидентської фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук наголошує на необхідності широкої дискусії про офіційну позицію України щодо Білорусі.

«Ця постанова - певне запрошення до дискусії загалом, яка офіційна позиція України щодо Білорусі. Особливо у світлі того, що Росія передає їм ядерну зброю. Вже півтора року триває повномасштабне вторгнення, ми бачимо, що на територію Білорусі вивозять наших дітей. Багато нових обтяжувальних обставин, окрім тієї, що територія Білорусі повністю використовується російськими військами з мілітарної точки зору», - сказала парламентар у коментарі Kyiv Post. 

«Я вважаю, що має бути широка дискусія разом з Міністерством закордонних справ, депутатами, особливо членами профільного комітету для того, щоб ми власне визначили позицію», - додає Кравчук.

Kyiv Post також зверталося по коментар до МЗС України. Однак на момент публікації матеріалу видання так і не отримало відповіді.