Верховна Рада 276 голосами ухвалила в цілому державний бюджет на 2024-й рік. Як і минулого року народні депутати впоралися зазделегідь до визначеного регламентом дедлайну - 20 листопада.
До другого читання проєкт держбюджету зазнав мінімальних змін, а кожна українська гривня піде на захист держави, заявила очільниця парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа.
Головні зміни у фінальній версії документу
Попри прогнози збільшення видатків на оборону до 2 трлн гривень, вони залишилися на рівні 1,69 трлн грн. Варто нагадати також, що напередодні голосування за держбюджет-2024 у першому читанні український парламент збільшив видатки на оборону на понад 300 млрд гривень.
"Кошти на сектор національної безпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями: податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП", - зазначила Підласа, коментуючи ухвалений бюджет.
З загальної суми на розвиток оборонно-промислового комплексу 43 млрд грн направили на виробництво БПЛА, ще 43 млрд грн - на виробництво боєприпасів та зброї в Україні.
Змінилося відсоткове співвідношення видатків на "оборонку" до ВВП - з 21,6% до 22,1%. Це відбулося за рахунок того, що до другого читання змінився прогноз щодо реального зростання ВВП з 5% до 4,6 %.
Про плани уряду переглянути макропрогноз з урахуванням прогнозу МВФ в інтерв'ю Kyiv Post розповідала раніше Роксолана Підласа. Втім, вона зауважила, що зазвичай МВФ дає досить консервативний прогноз, тому повністю орієнтуватися на нього не варто.
До другого читання також знизили очікуваний рівень інфляції - з 10,8 % до 9,7%. Разом з тим середньорічний курс долара прогнозується на рівні 40,7 грн (у першому читанні було 41,4 грн за дол.).
За словами очільниці бюджетного комітету, навіть якщо у наступному році закінчиться війна і уряд припинить в ручному режимі регулювати економічні процеси в державі, гіперінфляції чи шаленого росту цін українцям боятися не варто, .
"Зупинка активних бойових дій, звісно, запустить багато "відкладених витрат" - і бізнес, і громадяни стануть витрачати більше і зростаючий попит спричинить зростання цін, але підстав говорити про "шалене зростання" чи "гіперінфляцію" немає", - сказала вона.
За рахунок збільшення доходів держбюджету на 22,2 млрд грн - тепер вони становлять 1,768 трлн грн - вдалося зменшити дефіцит бюджету до 1,57 трлн грн. Збільшення доходів відбулося головним чином за рахунок збільшення ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита та рентної плати, повідомила Підласа.
Усі видатки держбюджету-2024 окрім оборонної сфери потрапили у площину дефіциту. Фінансування цієї частини відбуватиметься за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП (525,9 млрд грн), а також надходжень від приватизації (4 млрд грн).
"Зовнішні запозичення зменшили на 103,5 млрд грн - з 42,9 млрд дол. до 41 млрд дол., щоб погодити з МВФ. Перекрили за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 81,4 млрд грн", - пояснив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Водночас головному кошторисі країни вдалося зберегти фінансування всіх соціальних виплат з урахуванням їхної індексації у наступному році. Йдеться про майже 470 млрд грн.
"Пенсії, зарплати лікарям і вчителям, соціальна допомога - це захищені статті видатків, всі вони зберігаються. Крім того, 1 березня планується також індексація пенсій. Загалом усі виплати, які люди отримують від держави, будуть індексуватися наступного року", - проінформувала напередодні Роксолана Підласа.
За її словами, на підтримку ветеранів буде спрямовано вдвічі більше ніж минулого року - майже 15 млрд грн. З них 1 млрд грн - на протезування воїнів (включаючи 573 млн грн, які перенаправили з будівництва музею Голодомору). А видатки на медицину та освіту складуть 201 млрд грн та 69 млрд грн відповідно.
В держбюджет заклали й видатки на покриття дефіциту Пенсійного фонду, додала Підласа. Окрім цього, 2024 року планують запустити реформу солідарної пенсійної системи, на важливості якої наголошувала в інтерв'ю Kyiv Post.
"Хороший приклад – це реформа солідарної пенсійної системи, про яку, на відміну від накопичувальної, дуже мало говорять. Її суть має полягати якраз в тому, щоб підняти пенсії найбіднішим пенсіонерам і скоротити астрономічні пенсії колишнім чиновникам", - пояснила вона.
Наступного року також продовжаться виплати внутрішньо переміщеним особам. Наразі таких людей обліковується в державі близько двох мільйонів. На їхню підтримку в бюджеті закладено 57,6 млрд гривень.
До другого читання члени бюджетного комітету також додали 1 млрд грн на розмінування с/г земель та, за погодженням міністерства фінансів, створили додаткову субвенцію на будівництво укриттів в лікарнях - 1 млрд грн.
Коментарі (0)