Капітан Збройних сил України (ЗСУ), політичний активіст і журналіст Віктор Трегубов, який служить в українській армії з 2014 року, розповів Kyiv Post про стратегію Росії в Бахмуті Донецької області та можливий розвиток подій на фронті.
Чи планують росіяни черговий наступ, на вашу думку?
Вони зараз сконцентрували усі свої сили на Бахмуті, тиснуть усім, що в них є. Там безмежний ресурс людей, яких набрали в російських тюрмах. Крім того, там є бажання “вагнерівців” показати, що вони найбільш спроможні у російському війську. Як результат - там сконцентрований головний напрямок удару.
Чи будуть росіяни наступати по інших напрямках, поки що такої інформації немає. Була інформація щодо російського наступу у напрямку Запорізького регіону, але вона не підтверджена. Також з боку Білорусі, але і ця інформація не підтверджена, хоч нас весь час і лякають цим ЗМІ. За даними ГУР, поки що ударних угрупувань російських військ немає.
Американські експерти радять нам залишити Бахмут і сконцентруватися на підготовці нових сил для контрнаступу за кілька місяців. Я не думаю, що наше командування на це піде.
Чи вистачить Росії сил, щоб захопити Бахмут?
Я сподіваюсь, що ні. Так, там важко, але там важко уже давно, і думаю, що наші воєнні дуже не хочуть залишати Бахмут. Все залежить від того, чи вдасться росіянам перерізати траси постачання – дороги, що йдуть до Бахмута. Якщо росіянам вдасться взяти їх під контроль, то наші сили змушені будуть відійти, як було в ситуації з Маріуполем. Звісно, Бахмут менший, але ситуація буде схожою, потрібно буде відходити.
Поки цього немає, там іде м’ясорубка, і для росіян там важче, бо вони наступають. В основному там в наступ ідуть бойовики ПВК Вагнера, які не вважаються для росіян втратами, особливо якщо це зеки (Вагнер вербує ув’язнених з російських в’язниць). Тому втрати серед них для росіян не є проблемою, і поки не закінчаться ув’язнені, яких кидають у бій, втрати для росіян у Бахмуті проблемою не будуть.
Яка у росіян тактика?
У наступ ідуть тільки бойовики ПВК Вагнер, єдине, що вперед вони пускають зеків, і так намагаються виснажити наші сили оборони, щоб у нас не вистачило боєприпасів та щоб визначити наші вогневі позиції. Росіяни таку ж тактику використовували у Маріуполі, але замість зеків там використовували мобілізованих з ДНР, ЛНР. Коли їх вбивають на полі бою, то росіяни бачать, звідки іде обстріл, і можуть, наприклад, атакувати наші вогневі точки.
Зараз не знаю чому (може закінчилися мобілізовані з ДНР, ЛНР), але їх замінили на зеків, але це та сама тактика, як ми називаємо, «м'ясних хвиль». Цікаво, що у росіян зараз мовчить артилерія – якщо раніше вони намагалися максимальну кількість снарядів випускати, то зараз, мабуть, вони закінчилися, або це наслідок конфлікту між вагнерівцями та офіційною російською армією. Замість артилерійських хвиль вони просто пруть “м’ясними хвилями”, й це дає результат, бо їх просто дуже багато.
Чи правильно я розумію, що ПВК Вагнера у Бахмуті воює з ЗСУ, застосовуючи тактику “м’ясних хвиль”?
Так, там між міською забудовою і місцем знаходження ворога невелика відстань - приблизно кілометр. Росіянам не треба підвозити далеко боєприпаси, можна навіть пішки ходити, тому тактика “м’ясних хвиль” на даній ділянці фронту себе виправдовує.
Масштабувати і повторити цю тактику на більших відстанях у росіян не вийде, тому що тоді по їх позиціях і комунікаціях почне ефективно працювати наша артилерія.
Згідно з російськими джерелами, Пригожин приїжджав під Бахмут мотивувати ПВК Вагнера, чи це відповідає дійсності?
Так, і навіть не один раз, він постійно приїжджає на фронт, це піар. Він зараз працює, щоб вибудувати репутацію єдиної компетентної людини в усіх російських силових структурах. Тому для Пригожина це дуже важливо, і він не шкодує часу на такі поїздки.
Як можуть розвиватися події на фронті, які існують сценарії?
Ідея росіян - оточити Бахмут і змусити наші сили оборони відступити, принаймні поки що ця ідея реалізується. Кажуть, що Путін дав наказ до 24 лютого захопити Донецьку область, але це неможливо. Тому що після захоплення Бахмуту російській армії доведеться іще просунутися на значну відстань, і у них виникнуть проблеми з комунікаціями та постачанням. До того ж потрібно буде захопити Слов’янськ і Краматорськ, а взяти ці міста наскоком нереально.
Чи існує ймовірність контрнаступу нашої армії з іншого напрямку?
Так, нам передають все більше західної зброї, й ми формуємо нові механізовані бригади, крім того питання танків теж стоїть, а це наступальна зброя. Потрібно готувати резерви, щоб звільняти наші території, які Росія окупувала. Це питання часу – як швидко ми зможемо поставити в стрій нові бригади – й того, чи не спробує Росія масштабувати наступ з інших напрямків, наприклад з Білорусі. Поки що ніщо на це не вказує, але нам все одно потрібен час, щоб підготувати військовослужбовців.
Чи впливає погода на ситуацію?
Так, впливає, бо наступати по багнюці дуже незручно, якщо мова не йде про наступ у міській агломерації. Якщо говорити про масштабну операцію механізованих підрозділів, то по багнюці її провести важко, тому треба чекати, коли земля або підмерзне, або підсохне.
Що ви думаєте про результати зустрічі в Рамштайні? Чи отримає Україна достатньо зброї, щоб ефективно проводити наступальні дії?
Вважаю результати зустрічі дуже обнадійливими, особливо позитивним є те, що вже обговорюється надання нам літаків. Звісно, нервує позиція Німеччини, що США нібито першими мають нам передати танки, це демотивує (інтерв’ю записувалось до рішення Німеччини надати Україні танки Leopard). Хоча наш міністр оборони Олексій Резніков заявив, що наші військові вже допущені до навчання на Leopard, і це лише питання часу, коли нам їх поставлять. З іншого боку, тішать заяви Нідерландів про те, що вони нададуть нам винищувачі F-16, а також заяви Польщі, що вони передадуть нам німецькі танки навіть без згоди Німеччини.
Наскільки наявність танків є ключовим для контрнаступу?
Наявність танків є важливою, але не тільки вони важливі. В ідеалі нам потрібна авіація, щоб завдавати ударів з неба, або хоча б потужне ППО, що не дозволить ворогу бити по військах, які йдуть у наступ. Тому це комплексне питання, але в цілому нам танки дуже потрібні у протистоянні з Російською Федерацією.
За даними розвідки, Росія планує оголосити наступну хвилю мобілізації. Чи допоможе це їм організувати наступ?
Я думаю, що не допоможе. Питання, скільки росіян справді хочуть іти воювати, або скільки вдасться загнати на фронт, як їх озброять і підготують. На піку вторгнення Росія змогла ефективно утримувати в Україні сили у близько 100-150 тис. осіб, а це не 500 тис., про які вони зараз кажуть. Є певна логістична спроможність, можливо, що вони й назбирають людей, але забезпечити їх необхідним буде важко. Звісно, якщо вони кинуть ці сили “м’ясними хвилями” на Донецькому напрямку, то це може й має сенс, але вести наступ у Запорізькій області, або знову захопити Херсон це їм не допоможе.
Ця запланована мобілізація, на мою думку, більше для того, щоб показати суспільству РФ, що війна - це вже дуже серйозно.
У глобальному стратегічному плані Росія очевидно програла, чому вони продовжують воєнні дії?
Капітулювати вони не можуть, бо це дуже похитне їхні владні позиції в Росії аж до фізичного виживання, тому вони не хочуть здаватися. Думаю, навіть коли наша перемога буде очевидною, російське командування буде пручатися, поки проблеми у них всередині країни не переважать наслідки програшу війни. Вони самі виростили суспільство, яке дуже хоче цих територіальних надбань і абсолютно не готове сприйняти поразку Росії.
Коментарі (0)