«Спланувати графік відключень світла неможливо». Інтерв’ю з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком

Вранці 31 жовтня Україна знову опинилась під російським масованим ракетним обстрілом. Під удари потрапили критично важливі об’єкти енергетики. Після обстрілів в багатьох українських містах зникло світло, вода та опалення, почались проблеми із мобільним зв’язком. У Києві більше 350 тис. квартир залишились без енергозабезпечення.

В таких умовах Україна перебуває вже місяць. РФ свідомо скеровує ракети і дрони-камікадзе на важливі об’єкти інфраструктури. Через це по всій території країни відбуваються постійні відключення електроенергії, а людей закликають економити і не користуватись зайвий раз електроприладами. Разом з тим, наші західні партнери готові ділитись запасами обладнання та матеріалів, аби Україна витримала.

Відключення електрики й надалі можливі через пошкодження обладнання трансформаторних підстанцій та електромереж. Найбільші проблеми з електрикою у прифронтових зонах, але через цілеспрямовані атаки перебої з електропостачанням можуть виникати навіть в західних регіонах України – вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, який дав Kyiv Post розгорнуте інтерв’ю.

Ви говорили, що «удари Росії по українській енергетичній системі – це спланований російськими енергетиками терористичний акт, який має на меті знищити нашу енергосистему». У такому разі, чи можна спланувати підвищений точковий захист саме цих об’єктів?

Спланувати можна, але нема де взяти достатню кількість засобів ППО. Крім того, жодна система ППО не дає 100% гарантії захисту. Оскільки йдеться про близько 100 об’єктів енергетики, які треба захистити, ми не маємо поки що змоги це зробити.

Чи можливі відключення електрики терміном на добу-три і більше?

Я думаю, що такого не буде. Щонайменше у великих містах цього не станеться. Виключення можуть бути у прифронтовій зоні.

Які електроприлади найбільше споживають енергії?

Усі, що пов’язані з нагрівом: електрична тепла підлога, електричний бойлер, електрообігрівачі, пральні машини, які підігрівають воду для прання, електрочайники тощо.

Яка ситуація з лікарнями? Вони теж потрапляють під аварійні відключення?

Здебільшого ні. Наразі ведеться величезна робота разом із західними партнерами із забезпечення всіх лікарень автономними енергосистемою і джерелом опалення. Ми скуповуємо і отримуємо в якості допомоги всі генератори, які є наявні в ЄС, Південній Кореї, Туреччині та інших країнах. Ця робота стосується на лише лікарень, але й шкіл та всіх ключових державних будівель, зокрема, будівель ЗСУ та правоохоронних органів.

Яку допомогу можуть надати наші західні партнери для захисту нашої енергосистеми і чи надають вони її в достатньому обсязі? Що наразі нам дає ENTSO-E?

ENTSO-E – це енергетична система ЄС. Зараз ми з’єднані та синхронізовані з енергетичною мережею ЄС. Завдяки цьому ми маємо страховку на крайній випадок.

А оцінка достатності допомоги – суб’єктивна категорія. Нам надають величезну допомогу. Залучені всі: від керівництва країн до звичайних громадян – всі намагаються допомогти Україні. Є випадки, коли німецькі фахівці беруть відпустки, виходять на роботу у вихідні дні, щоб привезти нам необхідне обладнання якомога швидше.

Західні партнери допомагають і фінансово, і обладнанням. Велику роль зіграла синхронізація енергосистеми ЄС з українською. Вона мала статися аж у кінці 2024 року. А ми змогли зробити це за три тижні після повномасштабного російського вторгнення, а саме 16 березня цього року. І за потреби ми зможемо напряму отримувати енергію з ЄС. Крім того, і експорт електрики можливий лише за умови такої синхронізації. Адже ми потенційно здатні продукувати вдвічі більше електроенергії, ніж нам потрібно. Отже, синхронізація наших енергосистем – це теж велика допомога ЄС.

Україна в енергетиці – вже повноцінний член Євросоюзу.

Чи можливо покрити викликаний терористичними атаками Росії брак електроенергії за рахунок імпорту?

Проблема наразі не в нестачі генерації електроенергії, а в стані магістральних ліній електромереж. Удари росіян наносяться в ті вузлові трансформаторні підстанції, які відповідають за переміщення енергії від точки вироблення до споживачів.

Щоб відновити електрозабезпечення постраждалого регіону, залучаються всі можливі обхідні шляхи. Однак ці лінії менш потужні, з меншою пропускною здатністю, і вони не витримують навантаження.

Коли постраждалий регіон намагається спожити більше, ніж ці кабелі здатні пропустити, тут і настає відключення. Тому імпорт електроенергії тут не допоможе. Відтак ми імпорту поки що не просили. Водночас у разі великих атак на західну Україну або для скорочення витрат нашого газу та вугілля, ми маємо змогу вдатися до імпорту електроенергії.

А чи експортуємо ми електроенергію за таких умов?

Ні. Ми припинили її експортувати в середині жовтня цього року.

На відновлення високотехнологічного обладнання потрібні будуть місяці після припинення атак на нашу енергосистему. Чи існують якісь сучасні технічні рішення, щоб пришвидшити цей процес?

Так, такі рішення існують. Зокрема, якщо нам вдасться домовитися з партнерами поділитися їхніми аварійними запасами обладнання, бо свої ми вже використали, то процес відновлення пошкоджених об’єктів значно пришвидшиться.

Чому інколи час відключення електрики не відповідають заявленим у графіках? Чи можливе оперативне завчасне коригування, щоб і українці, і іноземці, які перебувають в Україні, могли спланувати свій побут та бізнес?

По-перше, на такі ситуації, як зараз, у нас графіки ніколи не складались. По-друге, повністю перейти на планові відключення не вдасться через атаки.

Як можна щось точно планувати, коли кожного дня відбуваються нові атаки?

Відключення відхиляються від заявлених у графіках тому, що продовжуються атаки росіян і обладнання не в такому стані, в якому воно було в мирний час. І коли електрика йде обхідними, менш потужними, лініями, а споживання при цьому зростає, диспетчер бачить, що на підстанції починає перегріватися обладнання – настає відключення.

Тому спланувати точний графік відключень на сьогодні неможливо. Часом на реагування на ситуацію є лічені хвилини. Усе, що можливо передбачити, вкладається у графіки. Кожне ж оголошення повітряної тривоги може стати підставою для оперативного коригування графіків.

Чи можуть такі аварійні відключення відбитися на вартості електрики?

Для населення до кінця війни – ні. Як я розумію, політично прийнято відповідне рішення не змінювати до кінця війни ані вартість газу, ані електрики.

Про якість надання послуг під час війни не йдеться, оскільки ми перебуваємо в режимі виживання, а не комфорту, і ці обставини можна віднести до категорії форс-мажорних.

Енергетична система України зможе витримати в зимовий період, коли люди почнуть більше використовувати обігрівачі?

Так, витримає. Ми вже восени пройшли пікове використання електрообігрівачів. За рахунок включення центрального опалення, яким в мирний час користувалися 65% українців, споживання електрики обігрівачами одразу різко знижується, а не збільшується.

Чи потрібно вводити штрафи до представників бізнесу, які продовжують підсвічувати вивіски в нічний час?

На мій погляд, ні, тому що більшість громадян свідомі та вимикають світло. Як правило, достатньо розмови місцевої влади з бізнесом, аби останні не підсвічували вивіски в нічний час.

А от якщо бізнес може перенести роботу, особливо енергомістку, тобто різноманітні виробництва, на нічні години, то це була б значна економія. Так, наприклад, хлібозавод може пекти хліб тільки вночі, без денного використання електропечей.

Як краще підготуватися бізнесу та громадянам до аварійних або планових (віялових) відключень?  

Головне – забезпечити автономне енергоживлення. Якщо йдеться про офіси, то варто закупити інвертори та акумулятори. Або окремі автономні генератори, які, однак, в приміщенні ставити не можна через вихлопні гази. Крім того, використання генераторів дуже дороге в розрахунку виробленої 1 КВт/год.

Що стосується житлових будинків, то їм теж слід замислитись над придбанням генераторів, аби забезпечити автономне енергоживлення, а також автономне опалення, як варіант – на дровах чи пелетах.