У четвер, 21 травня, всю Україну і багато міст на всіх континентах заквітчали українські вишиванки.
Як зародилося свято День Вишиванки та чому воно залишилося неофіційним?
Цьогорічний День Вишиванки був особливим – двадцятим, адже вперше його відзначили у 2006 році. Тоді студентка Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Леся Воронюк, натхненна своїм одногрупником і другом Ігорем Житарюком, який на всі пари приходив у вишиванці, вирішила організувати щось на кшталт того, що зараз називають словом «флешмоб». На її заклик багато інших студентів університету прийшли на навчання у вишиванках. Ініціативу підхопили й викладачі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Згодом про це дізналося все місто, але до масштабних акцій і маршів було ще далеко. Спочатку майбутнє свято відзначалося лише у Чернівцях. Організатори навмисно обрали не конкретну дату, а саме третій четвер травня: таким чином вони хотіли підкреслити, що вишиванка є органічною й символічною для будь-якого українця незалежно від дати.
Як Всесвітній день вишиванки 2026 став патріотичним маніфестом та зброєю проти деокупації культури?
Після Чернівців свято поширилося на всю країну. У третій четвер травня люди одягали вишиванки на роботу, навчання і прогулянку, навіть у пологових будинках немовлятам дарували вишиту сорочку. А вже за п’ять років – у 2011-му – був встановлений рекорд України. Представники Національного реєстру рекордів України офіційно зафіксували найбільшу кількість людей у вишиванках, які одночасно перебували в одному місці – 4 189. Та подія стала символом єднання навколо українських традицій і культурної спадщини.
Відтоді звичайна ініціатива кількох студентів почала набувати світового масштабу.
Під час Революції гідності та після російської анексії Криму й окупації частини Донбасу в 2014 році особливого значення стали набувати прапор, герб, гімн та інші державні й національні символи України, в тому числі вишиванка як ознака української ідентичності.
Була започаткована акція «Подаруй вишиванку захисникові»: через волонтерів військовим на передовій у зоні АТО передавали вишиванки, аби вони служили їм оберегами та піднімали їхній бойовий і моральний дух. До акції долучилися українці в понад 50 країнах.
Наступні роки, аж до повномасштабного вторгнення в 2022 році, були роками ще більшої залученості різних людей до популяризації цього свята.
У 2017 році депутати Верховної України прийшли до сесійної зали у вишиванках. Було навіть декілька ініціатив щодо надання святу статусу державного. Проте ті ж самі депутати ініціативу не підтримали. Втім, вже вищезгадана організаторка Леся Воронюк зазначила: «Офіційність свята накладає на людей зобов’язання, а його неофіційний характер залишає більше свободи».
З початком повномасштабної війни Росії проти України вишиванка стала символом гордості й незламності українців, а День Вишиванки – демонстрацією єднання українців у свої країні й усьому світі.
Якими рекордами та незвичними акціями відзначився ювілейний день за кордоном?
20-й День Вишиванки українці за кордоном відзначили з особливим розмахом. У Торонто відбулася вже традиційна «Хода вишиванок». У попередні роки в ній брали участь понад 3 000 людей, а цьогоріч – утричі більше. Хода вишиванок відбулася й у Мюнхені. Там відбулися й інші святкові заходи – демонстрація під гаслом «Danke Deutschland für die Hilfe» (Дякую Німеччині за допомогу), благодійний аукціон на підтримку ЗСУ та виступ дитячого танцювального хору.
У Празі українці влаштували «Vyshyvanka Fest”, де пригощали місцевих і гостей чеської столиці національними стравами.
«Марш вишиванок» став однією з найбільших культурних подій у Відні, який тижнем раніше приймав цьогорічний пісенний конкурс «Євробачення». На центральній площі австрійської столиці розгорнули 165-метровий рушник, який з’єднали з 700-метровим рушником, врятованим під час російської окупації Херсона. Українська громада Відня висунула ініціативу: подовжити це полотно до одного кілометра та подати до Книги світових рекордів як найбільший у світі вишитий рушник. Його вишивають люди з понад 15 країн у різних куточках світу.
Українці пропагують свою культуру та звичаї не лише в Канаді, Європі та країнах інших континентів із чисельною українською діаспорою, а й навіть на Близькому Сході та в Африці.
Наприклад, у найбільшому готелі столиці Ботсвани Габороне до минулорічного «Дня Вишиванки» члени української громади та дипломати організували показ мод, на якому місцеві моделі дефілювали у вишитих українських сорочках початку ХХ століття. До речі, в березні цього року в Габороне відкрили перший в історії Африки пам’ятник Тарасові Шевченку.
Уродженка Івано-Франківська Христина Амірза, яка переїхала до Саудівської Аравії, адаптувала вишиванку та українські народні сукні до східних мотивів. Вона почала оздоблювати традиційний національний одяг мусульманок – «абаї» – українською вишивкою і навіть замінювати матеріал. Христина каже: «Місцеві абаї дуже незручні, пошиті з синтетики. Ті, які шиємо ми, – з льону і добре носяться в спеку». За словами українки, на творчість її надихнув бум вишиванок в Україні.
Українці шанують і підтримують свої національні традиції й на найвіддаленішому континенті. На всім відомій антарктичній станції «Академік Вернадський» теж святкують День Вишиванки.
Вишиванка здавна була сакральним оберегом українців, який вони ховали від ворогів і передавали з покоління в покоління. Сьогодні вона – це тренд, символ свободи та гідності, який гордо носять на всіх континентах. Світові знаменитості – кінозірки й митці, спортсмени й навіть політики – обирають українське не просто тому, що це красиво. Так вони виявляють свою захопленість українською культурою, повагу і солідарність із нашим мужнім народом.
Цей ювілейний День Вишиванки став справжнім святом українських традицій та ідентичності як в Україні, так і в інших країнах і показав, що Україна – не тільки країна війни, а й країна глибоких традицій і високої культури, втіленої в красу вишиванки.
