Міністерство цифрової трансформації України отримало дані першого етапу масштабного загальнонаціонального дослідження щодо поширеності азартних ігор та ставлення громадян до гемблінгу.
Скільки українців грає в азартні ігри та як вони сприймають гемблінг?
У першому етапі взяли участь 3 164 респонденти віком від 18 років, зокрема молодь, ВПО та військовослужбовці (як із передової, так і демобілізовані).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Попри те, що 75% опитаних українців вважають азартні ігри серйозним викликом для країни, реальний досвід участі в них має відносно невелика частина населення:
-
84% громадян не вважають себе азартними людьми
-
Кожен третій українець взагалі не має у своєму оточенні людей, які б грали
-
Протягом останнього року в азартні ігри грали 5% респондентів, а впродовж останнього місяця — лише 2%.
Для більшості тих, хто все ж спробував грати, цей досвід був короткочасним — 83% гравців уже припинили участь в азартних іграх.
Уряд схвалив обмеження доступу військових до азартних ігор
Головною причиною стала втрата інтересу (65%), супутні витрати (23%) або страх перед виникненням залежності (10%).
Ключовим стимулом для старту гри українці назвали фінансовий фактор — бажання виграти гроші (70%), тоді як емоційний фактор та азарт залучили 41% опитаних.
Водночас 83% респондентів заявили, що ніколи не стикалися з негативними наслідками ігор особисто, а 93% — не позичали гроші знайомим для ставок.
Чого українці очікують від держави у межах реформи ринку азартних ігор?
Дослідження спростувало міф про підвищений рівень залученості в азартні ігри серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — їхні показники не перевищують середні по країні.
Водночас ризики виявилися більш вираженими серед молоді та військовослужбовців.
Ці дані Мінцифри врахує під час розробки профільних захисних інструментів та інформаційних кампаній.
Суспільство демонструє чіткий запит на контроль цієї сфери:
-
74% громадян підтримують посилення заходів із захисту від ігрової залежності
Advertisement -
67% виступають за жорстке державне регулювання галузі
-
Майже половина опитаних вимагає обмеження реклами азартних ігор (хоча лише 4% визнали, що реклама впливає на їхнє власне рішення зіграти).
Як Мінцифри планує посилити цифровий контроль за гральним бізнесом?
У міністерстві наголошують, що отримані дані допоможуть точніше налаштувати цифрові інструменти захисту.
Наразі держава готує розширення функціоналу Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) у межах другої черги.
Оновлена система дозволить відстежувати процеси безпосередньо всередині гри. Це посилить контроль за тим, як ліцензовані оператори виконують свої обов’язки: моніторять поведінку користувачів, вчасно реагують на ризикові тенденції та інформують гравців про небезпеку розвитку лудоманії.
Наступні етапи масштабного дослідження Мінцифри будуть присвячені детальному аналізу поведінки та рівня ризиків безпосередньо серед активних гравців.
Результати опитування стануть базою для посилення держрегулювання та розширення системи онлайн-моніторингу ринку.
Проєкт реалізує Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу.
