Операція «Мідас»: експосадовцю «Енергоатома» оголосили підозру у відмиванні мільйонів

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована прокуратура в межах операції «Мідас» висунули підозру в легалізації незаконних доходів колишньому керівнику дирекції з фіззахисту та безпеки держкомпанії «Енергоатом», повідомляє пресслужба НАБУ.

Кому саме НАБУ оголосило нову підозру в межах операції «Мідас»?

«Детективи НАБУ та прокурори САП розкрили нові епізоди протиправної діяльності членів угруповання, що стояло за масштабними зловживаннями в АТ “НАЕК “Енергоатом”. Ексдиректору з безпеки, який фігурує в оперативних матеріалах під псевдонімом “Тенор”, інкримінують відмивання грошей, отриманих через тіньову схему “шлагбаум”.

Цей корупційний механізм силовики ліквідували восени минулого року під час спецоперації “Мідас”», — зазначається в релізі.

За інформацією правоохоронних органів, упродовж 2023–2025 років фігурант успішно перевів у легальне поле понад 30 мільйонів гривень, здобутих незаконним шляхом.

«На ці тіньові доходи колишній топменеджер придбав два елітні автомобілі Mercedes-Benz, які обійшлися у понад 8 мільйонів гривень, преміальну нерухомість на території України, а також дороговартісну віллу на курортному острові Балі в Індонезії (вартістю близько 19 мільйонів гривень в еквіваленті).

Окрім цього, він купував інші предмети розкоші. Для маскування фінансових потоків “Тенор” активно залучав криптовалютні розрахунки, а майно реєстрував на пов’язану довірену особу», — деталізували схему в НАБУ.

Дії ексчиновника офіційно кваліфікували за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.

У відомстві також нагадали хронологію подій: основний етап спецоперації «Мідас» відбувся у листопаді 2025 року.

«На той момент перші офіційні підозри було вручено головним фігурантам із псевдонімами “Тенор” і “Рокет”, а також п’ятьом їхнім спільникам.

Згодом коло підозрюваних розширилося — статус фігурантів у справі також отримали колишній віцепрем’єр-міністр та ексміністр енергетики України», — резюмували в антикорупційному бюро.

Справа «Мідас»

У листопаді 2025 року НАБУ заявило про викриття масштабної корупційної схеми в «Енергоатомі» — найбільшому виробнику електроенергії в Україні. За версією слідства, її організував Тимур Міндіч, колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського.

Слідчі стверджують, що група впливала на ухвалення рішень у державному енергетичному секторі, зокрема в АТ «Енергоатом», і вимагала від контрагентів незаконну винагороду в розмірі 10–15% від вартості контрактів.

Серед фігурантів справи, за даними слідства, — посадовці та підприємці, зокрема член Національної комісії Сергій Пушкар, колишній директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов та ексзаступник голови Фонду державного майна Ігор Миронюк.

Слідство вважає, що учасники схеми впливали на кадрові призначення, закупівлі та фінансові операції в компанії.

У справі також фігурує Герман Галущенко. Після звільнення з посади його, за повідомленнями, допитали в НАБУ 21 листопада 2025 року.

15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетнути державний кордон. За даними Української правди, його зняли з потяга після того, як прикордонники отримали відповідні запити від НАБУ та САП.

16 лютого колишньому міністру енергетики Герману Галущенку офіційно повідомили, що він є фігурантом розслідування у справі про корупційну схему «Мідас».

У липні 2025 року Галущенко залишив посаду міністра енергетики та очолив Міністерство юстиції після урядових кадрових змін.

У квітні Українська правда оприлюднила нові аудіозаписи, які, за даними видання, можуть вказувати на причетність високопосадовців України та наближених до президента осіб до масштабної корупційної справи, пов’язаної з державним «Енергоатомом».

Опубліковані «плівки Міндіча» — перехоплені розмови, записані в липні 2025 року, — нібито зафіксували розмови Тимура Міндіча з колишнім радником президента Сергієм Шефіром, тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і менеджером будівельного проєкту, пов’язаного з елітним житловим комплексом поблизу Києва.

На одному із записів Міндіч і Шефір обговорюють колишнього міністра Олексія Чернишова, який на той момент перебував під слідством за підозрою в незаконному збагаченні. У розмові вони, ймовірно, згадують допомогу з внесенням застави в розмірі 120 млн грн ($3 млн), а також спільний «грошовий фонд».

Особливу увагу привернув запис розмови за участю Умєрова, який нині обіймає посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

На записі він і Міндіч обговорюють фінансування оборонної промисловості, міжнародні контакти та можливі кадрові зміни в українському керівництві, зокрема можливе призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони.