Національне антикорупційне бюро (НАБУ) разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) оголосили підозри учасникам угруповання під проводом ексантикризового держсекретаря міністерства закордонних справ України.
Злочинну групу звинувачують у привласненні фінансових коштів іноземних партнерів та благодійників, які виділялися на допомогу Україні на початку повномасштабної агресії Росії.
Як саме працювала схема виведення та відмивання коштів?
Згідно з матеріалами розслідування, держсекретар дипломатичного відомства чинив тиск на закордонних донорів та працівників українських посольств, закликаючи їх перераховувати благодійні внески на рахунки заздалегідь підготовленої громадської організації.
Результати експертних досліджень доводять, що залучені цією ГО ресурси за документами вважалися цільовими бюджетними коштами спецфонду МЗС.
У детективах Антикорупційного бюро наголосили, що згодом ці суми розподіляли між підставними ФОПами та приватними фірмами, після чого кошти проходили через конвертаційні центри для переведення у готівку.
Надалі відмиті фінанси фігуранти розслідування використовували у власних приватних інтересах.
Аби прикрити протиправну діяльність ГО та створити ілюзію законності, учасники злочинного задуму оформлювали фальшиві листи та завіряли грантові договори із завідомо неправдивими даними.
На цей час правоохоронці підтвердили факти легалізації щонайменше 37 мільйонів гривень (що відповідало приблизно 1,28 млн доларів США за курсом на момент скоєння правопорушення).
Хто ще увійшов до переліку підозрюваних у цій справі?
До переліку підозрюваних увійшли: експосадовець, який обіймав посаду держсекретаря МЗС у період 2020–2024 років і виступав організатором оборудки; колишній очільник його апарату, який досі працює в дипломатичній сфері; радник колишнього очільника МЗС, який керував кишеньковою ГО, а також головний бухгалтер цієї організації.
Дії фігурантів кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України:
- ч. 4 ст. 190 (шахрайське заволодіння майново-фінансовими активами в особливо великих розмірах)
- ч. 5 ст. 191 (незаконне заволодіння чи розтрата майна)
- ч. 3 ст. 209 (активне відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом).
Під час проведення процесуальних дій та викриття схеми силовики спиралися на зібрані матеріали й висновки Державної аудиторської служби.
Наразі слідчі дії продовжуються, правоохоронці з’ясовують усі деталі та повну хронологію вчиненого злочину.


