Сучасна авіація і танки – актуальні питання на порядку денному між Україною та коаліцією західних держав.
Безумовно, Збройним силам України потрібні літаки і танки. До того ж, Захід готовий їх надати, якісно і кількісно розширюючи допомогу Україні. Якщо танки дадуть, то буде легше отримати і простіше озброєння.
Однак найближчим часом ми можемо не побачити на передовій сучасну західну авіацію і танки, навіть якщо кожна з країн Європейського Союзу та Північної Америки погодиться надати їх у достатній кількості.
А все через те, що зараз піхотним підрозділам України для переваги над силами РФ на полі бою потрібне простіше озброєння.
Йдеться про міномети калібру 60 мм і більше, гранатомети – автоматичні та ручні – калібру 30 мм та 40 мм, станкові протитанкові гранатомети, термобаричні гранатомети тощо.
Це порівняно просте й не настільки потужне озброєння, як літаки чи танки, яке переважно обговорюють політики та журналісти, але саме воно дозволяє піхоті отримати перевагу над ворогом. З плином часу стає зрозумілим, що майже все на фронті залежить від відповідності критично важливим вимогам.
Чому?
Розглянемо тактику російської атаки.
Противник розуміє якісну перевагу західної зброї. Вони відповідно змінили тактику, щоб якнайшвидше зближатися з українськими підрозділами, використовуючи свою перевагу в живій силі. Це нагадує Другу світову війну із застосуванням прийомів «Талібану» та ІДІЛу.
БМП, БТР і навіть танки працюють як «громадський транспорт», що допомагає піхоті дістатися до укріплень ЗСУ під час штурму.
Але останнім часом Кремль кидає своїх солдатів у бій навіть без бронетехніки, наприклад, як у Бахмуті.
Стріляти зі 155-мм, 152-мм чи 120-мм артилерії – це все одно, що намагатися вдарити кувалдою по скріпках. Витрачати потужні снаряди здебільшого на «гарматне м'ясо» противника тактично недоцільно.
Тут мають працювати міномети, яких ЗСУ сьогодні не вистачає. Вони «зустрічатимуть» росіян прицільним вогнем на відстані від 2 до 5 кілометрів.
Якщо російські війська підійдуть ближче, в хід підуть автоматичні гранатомети – зброя, доцільна для застосування саме в лісистих місцинах, як-от у Бахмуті. Росіяни риють окопи в лісосмугах, бо це єдиний шанс вижити. Але при попаданні в дерева гранати вибухають і вражають осколками тих, хто ховається в окопах.
Проте автоматичних гранатометів бракує навіть елітним бригадам ЗСУ, не кажучи вже про військові частини, що боронять Бахмут.
Це те, що потрібно ЗСУ, аби отримати перевагу в піхотних боях.
Не йдеться про високотехнологічну зброю. У світі – достатня кількість такого озброєння, і все це можна швидко доставити в Україну, так само швидко навчитись його застосовувати, зокрема під час боїв на передовій.
Не йдеться також про більш сучасне і дороге озброєння, як-от броньовані автомобілі для перевезення боєприпасів, дистанційно керовані кулеметні та гранатометні системи, системи дистанційного розмінування та міни всіх типів, системи відеоспостереження, дрони малої дальності, стійкі до впливу засобів радіоелектронної боротьби тощо.
Достатній запас мінометів і гранатометів може істотно змінити хід подій – це недорого і швидко.
Саме піхота – з обох сторін – несе на собі основний тягар війни.
Коментарі (0)