Байдужість Абу-Дабі до війни в Україні зумовлена не стільки значними фінансовими надходженнями, які він отримує від пов’язаних із Кремлем втікачів, які масово стікаються туди, скільки розповсюдженим міфом про авторитарну стабільність.
Нові задні двері Росії
Не секрет, що Росія та ОАЕ налагоджували тісні двосторонні зв’язки задовго до вторгнення в Україну. Попри звичні балачки про взаємовигідну торгівлю, космічну співпрацю та туризм, саме абсолютистська манера правління в обох юрисдикціях робить їх природженими союзниками.
Хоча Емірати все ще значною мірою покладаються на Сполучені Штати та інших західних партнерів як на гарантів миру у регіоні, вони відчувають нескінченно більшу ідеологічну спорідненість з Москвою. Саме образ Володимира Путіна як сильної людини справді вражає шейхів невеличких країн.
Монархи Перської затоки сумно відомі тим, що керують своїми країнами як середньовічними міні-феодами та ставляться до громадян як до найманих працівників, яких можна позбутися за першої примхи. ОАЕ в жодному разі не є тут винятком, але емірати мають особливо теплі стосунки з Росією навіть у порівнянні з усіма іншими країнами-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC).
Російських туристів і бізнесменів прямує до Дубая більше, ніж будь-куди ще у регіоні, адже ОАЕ були першою арабською країною, власникам паспортів якої було надано безвізовий доступ до Росії ще в 2019 році. В той час як більша частина світу повністю на боці України, Емірати відчувають певну стурбованість з приводу того, наскільки дружня диктатура успішна на полі бою та поза ним.
Окрім фактора особистого ставлення, оглушливе мовчання Абу-Дабі частково пояснюється також його спільною із Саудівською Аравією військовою кампанією в Ємені. З їхнього боку варто було б виступити проти винуватців трагічних подій в Україні, несучи часткову відповідальність за те, що ООН назвала найбільшою гуманітарною катастрофою у світі.
ОАЕ так само зобов’язані Саудівській Аравії, як Білорусь – Росії, ставши квазі-протекторатом свого більшого сусіда. Тим не менш, Емірати набагато більше орієнтовані на бізнес і тому мають намір повною мірою використати економічні наслідки протистрояння між Росією та Заходом.
Обтяжений боргами Дубай займає перше місце серед країн, що згодні стелити червону доріжку для високопоставлених росіян, яких або вигнали з Європейського Союзу та Сполученого Королівства, або більше там не раді. Місто-держава знову вдалося до напрацьованої методики пом’якшення наслідків санкцій, яку раніше використовували, позиціонуючи себе певним каналом зв’язку між Іраном і третіми країнами під час кампанії максимального тиску на Іран під проводом США.
Оскільки правляча у Дубаю сім’я Аль-Мактум робила все можливе, щоб пом’якшити удар руйнівних санкцій щодо Ісламської Республіки, ворожість Абу-Дабі до аятолл сприяла збереженню певних стримувань і противаг.
Однак, коли справа стосується Росії, Дубай має благословення головнокомандувача країни Мохамеда бін Заїда (MBZ) на те, щоб надавати притулок для багатих і знаменитих росіян. Від чеченського тирана Рамзана Кадирова до колишньої міс Росії та посла Чемпіонату світу з футболу 2018 року Вікторії Лопирьової та засновника «ВКонтакте» Павла Дурова, вищі верстви російського суспільства, здається, незмінно перебувають у Дубаї або, принаймні, проводять там значну кількість часу.
Що ще гірше, де-факто фінансовий центр Близького Сходу видає впливовим особам дозволи на фрілансерську роботу у соціальних мережах, більшість із них – російські світські левиці та модниці, які заробляють на рекламі в Інтернеті.
Брокерські контори з продажу нерухомості та імміграційні агенції, що базуються в Дубаї, перебувають у змові між собою. Вони вже пристосували свої бізнес-моделі до напливу росіян, які скуповують нерухомість та згодом отримують право на хвалені золоті візи ОАЕ. А громадяни СНД ніколи не були так затребувані на місцевому ринку праці, як зараз, через безпрецедентний попит з боку компаній приватного сектора на тих, хто вільно володіє російською мовою.
Якщо Дубай не буде вчасно придушений у зародку на цій ембріональній стадії перетворення на притулок для військових спекулянтів і прихильників режиму Путіна, західні санкції практично не матимуть суттєвого впливу на Росію.
Жодного друга Заходу
Зважаючи на те, що війна в Україні ведеться в ім’я захисту демократії, стає цілком очевидним, у чому полягають інтереси кланових диктатур ОАЕ. Не сумнівайтеся, Абу-Дабі дуже хоче збільшити свою вагу на міжнародній арені, незважаючи на те, що він виглядає лише крапкою на карті світу, а економіка його повністю залежить від іноземних прибутків.
Спостерігати, сидячи на паркані, як мільйони мирних українців або переміщені, або вбиті агресором – це частина більш широкої опозиції еміратів до світового політичного мейнстриму. Той факт, що дипломатичні відносини з такими країнами, як Сирія та Іран, нещодавно були активізовані, є явним доказом наміру ОАЕ створити нову «осі країн-парій».
Оскільки ціни на нафту різко зростають, у членів ОПЕК немає реальних стимулів змінювати свої геополітичні позиціі щодо України. Крім того, що державна скарбниця поповнюється по самі вінця, Дубаї чекає вельми прибуткова роль у матеріально-технічному забезпеченні постачань російського палива.
З’явилися достовірні повідомлення про те, що російське паливо зберігається в еміраті Фуджейра і згодом видається за сиру нафту з ОАЕ. Серед покупців цієї реекспортованої нафти азіатські важковаговики Китай та Індія, яких постійно звинувачують у підтримці залежної від енергоресурсів економіки Росії.
Добре знаючи, що Європа гостро потребує адекватного за ціною та доступного опалення цієї зими, Емірати використовують свого ще досі сильного союзника, щоб нахабно відійти від лінії Заходу.
Багато молодих українців сприймають вишукано-доглянутий образ Дубая як вестернізовану оазу, де будь-хто може без особливих зусиль досягти успіху та жити довго й щасливо. Лише переїхавши туди, вони розуміють, наскільки гірше все виглядає в реальності, і перш за все в сенсі якості життя. Ті, хто погано володіє англійською, задовольняються некваліфікованою роботою, не відповідною рівню їхньої загальної освіти, плата за яку ледве допомагає зводити кінці з кінцями.
Безвідносно до кар’єрних перспективи або їх відсутності, європейцю взагалі пристосуватися до життя в ОАЕ нелегко. Незважаючи на низку реформ, проведених останнім часом, в країні все ще існує середньовічна дворівнева система правосуддя, базована на законах шаріату.
Публічні прояви прихильності, використання нецензурної лексики в Інтернеті або навіть вживання алкоголю в невідведених для цього місцях можуть призвести до ув’язнення. Більше того, жінки в ОАЕ продовжують жити під опікою чоловіків, не маючи права навіть самостійно обирати, який одяг носити, не кажучи вже про професійну діяльності чи, наприклад, поїздки за кордон. Що стосується відпочинку, то вибір у них тут совсім невеликий: торговий центр або громадський пляж.
Походження з країни з багатою історією, чотирма порами року, великим природним різноманніттям, органічною їжею і, що найважливіше, свободою самовираження, сприяє тому, що новоприбулим з України дуже важко почуватися як вдома в такому місці, як Дубай, де відсутні всі вищезазначені вигоди.
Цінності ОАЕ несумісні з цінностями Заходу, за захист яких українські солдати проливають кров, піт і сльози. Окрім того, що засоби масової інформації жорстко цензуруються, а кожен крок жителів підлягає державному контролю, у країні жахливий стан прав людини. Кожного, хто відкрито висловлює думку, яка суперечить урядовому дискурсу, або засуджують до довічного ув’язнення, або він взагалі безслідно зникає – тактика залякування тут не відрізняється від тієї, яку використовує російський режим.
Настав час західним державам побачити реальний стан речей крізь оманливий фасад, який намагаються створити Емірати, і притягнути їх до належної відповідальності.
Повернення ОАЕ до сірого списку Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) явно не виявилося настільки дієвим, як очікувалось. Приватні банки, зареєстровані в Дубайському міжнародному фінансовому центрі (DIFC), як і в інших країнах регіону, переповнені індивідуальними та корпоративними рахунками, пов’язаними з політично відомими особами (PEPs). Тим часом підставну компанію можна створити тут практично за лічені хвилини без необхідності розкривати особу засновника чи джерело походження коштів.
Дубай взагалі відмовився від притаманних йому раніше маніпуляцій в дусі плаща і кинджала, щоб чітко повідомити заможним росіянам, що він залишається відкритим для спільного бізнесу.
Праведна справа України
Ні кількість убитих військовослужбовців, ні територіальні здобутки не є насправді головним мірилом того, яка сторона вийде переможцем. Навпаки, саме спосіб життя, який буде панувати не лише в післявоєнній Україні, а й у решті Європи, продемонструє, хто зрештою переміг. Хоча кількість їхньої зброї та живої сили менша у порівнянні з російською армією, українці точно знають, за що вони воюють, і, отже, мають психологічну перевагу, яка й дозволяє їм триматися набагато довше, ніж передбачала більшість спостерігачів.
Тим не менш, несприятливі актори, такі як ОАЕ, продовжують цю війну, допомагаючи Росії підтримувати її добре налагоджену воєнну машину.
Приховане благословення, яке проявилося протягом останніх семи місяців, — це нова повага, яку світові лідери виявляють до України та її народу. Президент Володимир Зеленський провів величезну роботу, спрямовану на зміцнення міжнародної підтримки своєї країни. Він впевнено очолив спротив свого народу агрессорові, незважаючи на пропозиції притулку від урядів-партнерів.
У той час як 44-річний глава української держави використовує свій зростаючий політичний вплив з користю, невпинно звертаючись до країн, які все ще не наважуються погіршити відносини з Москвою, ОАЕ чомусь ігнорують його заклики, коли звертаються до західної аудиторії.
Варто нагадати, що невдовзі після початку війни Абу-Дабі скасував 30-денний безвіз для українців. Щоправда, невдовзі після цього це рішення було скасовано, а громадянам, які застрягли в країні, було забезпечено тимчасове проживання в ОАЕ. Тим не менш, такий жест — це просто крихти у порівнянні з щедротами, наданими високопоставленим росіянам, чиї активи на Заході опинились під загрозою конфіскації.
На тлі ажіотажу навколо введення заборони на видачу віз російським туристам, Європейський Союз повинен розглянути можливість введення подібних обмежень і для громадян ОАЕ, одночасно бойкотуючи всі спортивні заходи та бізнес-конференції, що проводяться в ОАЕ.
І Сполучене Королівство та США, зі свого боку, зобов’язані зробити те саме. Ці країни є двома найпопулярнішими напрямками для вступу до університетів серед молоді Еміратів, а також серед молоді країн – основних постачальників зброї в Перській затоці, тому вони мають у своєму розпорядженні значні важелі впливу, які Лондон і Вашингтон ще не використали.
Слід визнати, що Абу-Дабі має значний вплив, враховуючи, наскільки багато його суверенний фонд інвестував в обидві ці західні країни в рамках довгострокової стратегії диверсифікації використання вуглеводнів.
Тим не менш, якщо колись і був вдалий момент нагадати вільному світові, що мораль має перевагу над меркантилізмом, то це саме тут і саме зараз. Приклад санкцій проти ОАЕ не просто вставив би палицю в колесо безрозсудного авантюризму Москви, а й послужив би тривожним дзвіночком для інших дволиких гравців, таких як Туреччина та Сербія, які все ще здійснюють прямі рейси до Росії та вітають росіян з відкритими обіймами.
Україна, зі свого боку, має активно перешкоджати міжнародним відносинам країни, яка є повною антитезою ліберальній демократії.
Незважаючи на те, що Київ, безперечно, гостро потребує іноземного капіталу, який він має акумулювати для відновлення країни, прийняття кривавих нафтодоларів Абу-Дабі могло б призвести до катастрофи, здатної перекреслити українську історію успіху 21-го століття. Якщо дозволити лихим силам закріпитися на старому континенті, королі та царі можуть неочікувано повернутися.
По суті Емірати наразі стали для Путіна потужним засобом реалізації мрії про відновлення залізної завіси. Тому створення єдиного фронту боротьби за суттєве зменшення впливу ОАЕ на міжнародну політику має бути чи не головним пунктом порядку денного Європи.
Саахіл Менон — незалежний консультант із майнових питань, що працює в Дубаї та має академічну освіту в галузі бізнесу, економіки та фінансів.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)